Головна

У десятки разів збільшено такси за незаконний вилов риби,- Чернігівський рибоохоронний патруль

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Офіційно

Опубліковано: П'ятниця, 22 жовтня 2021, 08:57

6 жовтня 2021 року на засіданні Кабінету Міністрів України була прийнята постанова №1039 «Про внесення змін у додатки 1-3 до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 р. № 1209». Постанова набрала чинності з 12 жовтня 2021 року.

Так, постановою збільшено розмір такс за незаконний вилов одного екземпляру водних біоресурсів у декілька разів, а саме:

Нагадуємо, що заборонений вилов риби занесеної до Червоної книги України:стерлядь прісноводна, мінога українська, ялець звичайний, рибець малий, марена дніпровська, карась золотий, минь річковий, йорж носар, бистрянка російська, в’язь звичайний, підуст звичайний тощо.

Чернігівський рибоохоронний патруль попереджує, що за порушення Правил рибальства передбачена адміністративна відповідальність, а саме:

- ч. 3 ст. 85 КУпАП (порушення Правил рибальства) – передбачає попередження або накладення штрафу у розмірі від 34 до 170 грн;

- ч. 4 ст. 85 КУпАП (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову - вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел. Також вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену Правилами аматорського і спортивного рибальства добову норму вилову) – штраф у розмірі від 340 до 680 грн, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та незаконно добутих водних біоресурсів.

- ст. 90 КУпАП (порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України) передбачений штраф на громадян у розмірі від 340 до 510 грн з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб - від 510 до 850 грн з конфіскацією незаконно добутого.

Також за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду порушники можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. 249 ККУ. Дана стаття передбачає накладення штрафу у розмірі від 17 000 до 51 000 грн, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею караються штрафом від 51 000 до 85 000 грн або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Чернігівський рибоохоронний патруль просить рибалок додержуватися Правил рибальства. Декілька разів подумайте перед тим, як іти на водойму із забороненими знаряддями лову. Порахуйте, скільки вам буде коштувати незаконно впіймана риба, якщо прийдеться сплатити штраф, компенсацію за кожну рибину та судовий збір. Незаконна риболовля може стати відчутним ударом по вашому сімейному бюджету.

Якщо ви стали свідком порушення Правил рибальства, незаконного придбання чи збуту водних біоресурсів або зберігання чи реалізації заборонених знарядь лову, прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» Чернігівського рибоохоронного патруля (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57 (цілодобово).

Чернігівський рибоохоронний патруль

Мої роки – моє багатство

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 15 жовтня 2021, 12:40

Летять літа, як білі журавлі,
Дзвенять, як ті волошки в житі,
Та не зникає слід їх на землі,
Якщо для добрих справ були прожиті.

Щороку чарівної осінньої пори 1 жовтня ми відзначаємо Міжнародний день людей поважного віку. Осінь життя, як і осінь року, треба сприймати із вдячністю, адже цей період життя має не тільки недоліки, а й свої переваги. До плюсів поважного віку можна віднести не лише збільшення вільного часу, а й можливість духовного вдосконалення. Скільки вчених, письменників, художників досягли досконалості у своїй діяльності вже в поважному віці. Як бачимо, життя і в період похилого віку може залишатися цікавим.

Не зачерствіти душам людей поважного віку в нашому місті допомагає комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Бахмацької міської ради. 1 жовтня з нагоди Міжнародного дня людей поважного віку працівники центру запросили пенсіонерів, ветеранів праці на чудове свято «Мої роки – моє багатство». Ми потрапили до ошатної, святково прибраної заквітчаноїзали, де на нас чекали несподіванки й сюрпризи. Працівниками установи був підготовлений змістовний, цікавий сценарій свята, чарівними ведучими якого були Яна Юріївна та Інна Анатоліївна. Ми на хвилинку повернулися у своє далеке казкове дитинство, пригадали роки прекрасної юності та дорослої зрілості, прослухали улюблені пісні у виконанні Іво Бобула, Вахтанга Кікабідзе, Назарія Яремчука, Оксани Білозір та інших. А слова з пісні «Я люблю тебя жизнь» Марка Бернеса додали нам віри, оптимізму, сподівання й надії на краще. Веселили душу, додавали хорошого настрою цікаві гуморески, вірші, вікторини, ігри. А який багатий солодкий стіл приготували нам…

Чаювання проходило в теплій, дружній атмосфері. Напам’ять читали співзвучні з темою свята вірші як учасники сценарію, так і пенсіонери, усі разом співали пісень. Час пролетів дуже швидко, і так не хотілося розлучатися із творчим, дружнім та чудовим колективом працівників центру. На згадку всі запрошені отримали символічні подарунки. Свято було проведене не для галочки, як говорять в народі, а від душі й серця. Ми одержали невичерпний заряд бадьорості, сили, енергії, хорошого настрою.

Низький уклін, шановні працівники, за чудове свято. Ми вдячні вам за те, що не даєте нам старіти душею й серцем, шануєте та поважаєте. Дай, Боже, і вам міцного здоров’я, творчої наснаги й довгих-довгих років життя.

І це нічого, що надворі осінь!
ЇЇ дощі не згасять почуття!
Нам доля щастя на поріг приносить
Тоді, коли ми любимо життя!!!

Із вдячністю відвідувачі
відділення денного перебування
Комунальної установи
«Центр надання соціальних послуг»
Бахмацької міської ради

Виконавчий комітет розглянув важливі питання життєдіяльності громади

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 15 жовтня 2021, 12:08

8 жовтня відбулося чергове засідання виконавчого комітету Бахмацької міської ради, в ході якого було розглянуто 18 питань.

На початку засідання міський голова Павло Шимко повідомив, що ним видано розпорядження “Про початок опалювального періоду 2021-2022 років”, згідно з яким з 11 жовтня розпочинається опалювальний сезон у громаді. У залежності від стану пуску газу в котельнях розпочнеться опалення об’єктів соціальної сфери та житлового фонду міста.

Декілька питань, які виносилися на виконком, стосувалися найменших наших громадян. Так, дитині було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, згоду на вчинення правочину щодо нерухомого майна та дозволу на укладення договору оренди земельних ділянок. Для організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, оновлено склад суб’єктів міждисциплінарної команди, що функціонує в міській раді. Члени виконкому затвердили рішення місцевої комісії для формування пропозицій щодо потреби в субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для забезпечення житлом дітей — сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа. Зокрема, планується придбання житла для мешканки нашої громади вищезазначеної категорії.

Схвалено рішення щодо проєктування та реконструкції міського парку з метою участі в державному соціальному проєкті «Активні парки – локації здорової України». У перспективі має бути побудована спортивна локація у парковій зоні. Заручившись підтримкою народного депутата України Анатолія Гунька, маємо сподівання, що все буде реалізовано.

Затверджено кошторисний розрахунок на облаштування тротуарної доріжки на площі Героїв Майдану в місті, де в перспективі буде встановлено пам’ятник загиблим захисникам української державності.

Також виконкомом надано дозвіл на вирубку сухостійних та аварійних дерев різних порід, які несуть загрозу людям, приміщенням, лініям електропередач.

Одноголосно підтримано рішення щодо надання матеріальної допомоги особам, призваним на військову службу за контрактом та строкову військову службу.

З усіма прийнятими рішеннями можна буде ознайомитися на сайті Бахмацької міської ради, які будуть оприлюднені у відведений законодавством термін.

Відділ організаційної роботи
та кадрового забезпечення виконкому
міськради

Біжи і перемагай!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Спортивна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 15 жовтня 2021, 11:47

Минулої суботи мої одноклубники з ДМК «Гармонія» вирушили до Києва, аби взяти участь у Міжнародному марафоні, який заснувала Нова почта. Не дивлячись на значну кількість учасників, стартувало 3,5 тисячі спортсменів, Борис Михайлов у своїй віковій категорії виборов ІІІ місце.

А ще у столиці відбувся Чемпіонат міста по кросу. Учасники - спортивні інтернати, школи столиці, звісно, конкуренеція висока. Ми, дорослі, розуміли, що на призові місця розраховувати важко. Але наша юнь мала інший настрій, в результаті і подивували, і порадували. Єременко Андріана - ІІ місце (500 метрів). Бендяк Катя - ІV місце (500 метрів). Єременко Дмитро - ІІ місце (2000 метрів). Всі пісків’яни. Дякуємо за підтримку В.П.Колоші.

Цікава ситуація складалася навколо нашої курінської легкоатлетки Машаріпової Грети – тривалий час не знаходився спонсор для її участі у змаганнях. А так хотілося залучити 13-літню дівчину до столичних стартів. Справа у тім, що одну з груп юних спортсменів тренер Борис Михайлов готує у Пісках, там Грета має друзів, вони і залучили Машаріпову до занять. З Курені дівчина добиралася на тренування самостійно, найчастіше велосипедом, а то і пішки. І от така прикрість – брак коштів. Треба ж, випадково про це дізнався Григорій Данько - депутат обласної ради, Почесний громадянин Чернігівщини, кандидат наук з фізичного виховання та спорту. Мабуть, оте «з фізичного виховання та спорту» відіграло вирішальну роль – Григорій Володимирович сам запропонував профінансувати участь Грети у Київському Чемпіонаті міста по кросу.

- Дамо дівчині шанс, таких завзятих потрібно заохочувати, - підвів риску колишній чемпіон Європи і Світу.

Бачили б, як зраділа дівчина, та і всі ми.

- Обов’язково порадую Данька виступом, обов’язково, я не підведу! - емоційно запевняла наша юна одноклубниця. І слова дотримала, хоча зійшла на ІV сходинку (1000 м), але це перемога. Нагадаю, добиралися нічною електричкою – підйом ледь не опівночі, брак досвіду виступів на таких представницьких змаганнях, все це в мінус, а ще конкуренти - маститі спортсмени так просто на дистанції не поступалися. Але вона багатьох випередила.

Ловлю себе на думці, що у Григорія Данька легка рука (ще як сказати), колись він допоміг вийти на старт Даші Михайловій. Образно кажучи, Дарія добігла до Токіо. Побажаю щасливих стартів і нашій Греті – біжи, дівчино, біжи і перемагай.

Сергій Пулінець

Бахмацький Хоспіс розпочинає роботу

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Актуальна тема

Опубліковано: П'ятниця, 15 жовтня 2021, 11:11

Зустрів якось в Інтернеті лист–крик душі:

«Боюсь представить, куда бы она пошла, если бы моя знакомая ее не встретила. Возиться со старым человеком очень тяжело и мне хочется жить своей жизнью. Нет больше сил все это терпеть. Я уже тоже не молода, а всю жизнь приходиться присматривать то за детьми, то теперь вот за мамой. Не знаю, куда можно отдать пожилую маму, но у меня скоро закончится терпение. Однажды она вышла из дома и забыла, куда нужно возвращаться. Мы долго ее искали, пока знакомая мне не позвонила. В таком возрасте человек хуже ребенка. Она частенько оставляет включенным утюг, хотя всегда ей говорила, что мне не нужна помощь с глажкой. Так же она постоянно пытается что-то готовить, но в этом возрасте у нее уже ничего не получается, но сказать ей об этом мне стыдно. А ее провалы в памяти каждый раз становятся все более пугающими».

Засмутили окремі відгуки про «обязанность», «долг перед мамой». Так міркують ті, хто не пізнав цієї біди.

Із задоволенням дізнався, що Хоспіс, вистражданий Заслуженим лікарем України, депутатом обласної ради М.П. Шимком, таки запрацював.

І хоча у новоствореного медзакладу керівник - не він, саме у Миколи Павловича захотів дізнатися, як складаються справи у його дітища.

- Ну, «дітище», може і занадто, але перші кроки вже здійснено – працюємо.

Лист засмиканої негараздами жінки, який щойно зачитали, тільки підтверджує необхідність створення подібних закладів. Ми у цьому процесі не новачки, таким шляхом пішли всі цивілізовані суспільства. Адже переважно пацієнти з хронічними інкурабельними захворюваннями, які потребують хоспісної допомоги, часто залишаються удома наодинці за відсутності необхідного знеболювання, професійного догляду, соціальної, психологічної та духовної підтримки.

- Справа стосується не лише хворого, таким чином підтримуєте всю сім’ю.

- Звісно, наша допомога необхідна й близьким недужого, оскільки його поява в родині часто стає причиною тяжкої психологічної травми для всієї сім’ї, спричиняє соціальні та економічні розлади буття. Вже не всидиш звично на роботі, думками весь час біля хворого, припиняються звичні приятельські контакти – ні тобі в гості, ні на які культурно-масові заходи. Люди позбавляються навіть звичного спілкування із сусідом – весь час біля стражденного. За таких умов значно погіршується і якість життя усіх членів сім’ї.

- Миколо Павловичу, і все ж, що покладається на Хоспіс?

- Хоспіс – це заклад охорони здоров’я особливого типу, фахівці якого мають спеціальну підготовку й надають хоспісну допомогу хворим й членам їхніх родин, здійснюють організаційно-методичну та консультативну допомогу й координують надання первинної, загальної та спеціалізованої паліативної допомоги.

Хоспісна допомога - це складова паліативної медицини, основне завдання якої – забезпечити максимально можливу якість життя паліативних хворих. Хоспісна допомога оплачується у повному обсязі за рахунок місцевих бюджетних програм, або з мінімальною доплатою.

Паліативна допомога починається з моменту виявлення небезпечного і невиліковного захворювання і фінансується Національною службою здоров’я України. Основним у нашій діяльності є позбавити хворого больового синдрому та розладів життєдіяльності, запобігти та полегшити страждання.

Хоспісна допомога надається особам з обмеженим, періодом життя, а паліативна – хворим з необмеженим періодом.

Принципом надання паліативної допомоги є якомога довша підтримка повноцінного активного життя пацієнта. Для розуміння, паліативна допомога відрізняється від хоспісної допомоги, як медсанбат від будинку інвалідів, що з медсанбату можна вийти, а з будинку інвалідів – НІ!

Отже, хоспіс – це заклад для пацієнтів із тяжкими стадіями хвороб (онкологічні, серцево-судинні, хронічні обструктивні захворювання легень, неврологічні недуги, діабет, пізні стадії деменсії, старечий вік тощо).

- Миколо Павловичу, скільки нині у закладі хворих?

- У Хоспісі доглядають за шістьма пацієнтами. До нас черга, але поки що спромоглися задіяти лише три палати, хоча їх у нас 15. Потрібно повернути до ладу централізовану опалювальну систему, питання розв’язується. Через два-три дні запрацюємо на повну заповнюваність – у нас 25 ліжок.

- Кому довірили очолити Хоспіс?

- Сам хотів розповісти, бо Л.В. Пушенко - наша давня колега по лікарській роботі ще у міжрайонному тубдиспансері. Вона фтизіатр-терапевт. По суті із доглядом за невиліковними хворими знайома з лікарської практики ще з попередніх років. Але у нашому новому статусі присутні нюанси. Вона, як Генеральний директор Хоспісу, повинна їх знати.

На базі Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика є кафедра, де проходять післядипломне поглиблення знань з актуальних питань паліативної та хоспісної допомоги лікарі та медсестри. Якраз там Людмила Володимирівна удосконалює свій фах. Щоб відповідати вимогам паліативної та хоспісної медицини, проходять навчання і решта нашого персоналу, відбуваються заняття в режимі онлайн.

- До речі, приміщення лікарні-хоспісу організоване на базі приміщення першої Бахмацької районної лікарні, де у повоєнні роки діяло і пологове відділення. Чимало наших земляків прийшло у цей світ саме у тих стінах. Як дивно обертається доля – тут же комусь доведеться життєвий шлях завершити.

Борис Сєдач

Допомогти людям!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Вісті звідусіль

Опубліковано: П'ятниця, 15 жовтня 2021, 11:06

Мої рідні Фастівці немов поменшали, скукожилися, знелюдніли. Так мало приємних новин гостюють у моєму колись співучому селі. А виявляється, не так! Днями у шкільній котельні встановили нову трубу-димар. Стара була вже, як решето, простояла від зведення школи з 1982 року, дивно, що не впала, а до того йшлося. Я й сам кочегарив кілька літ, після того, як залишив агрономію, захотілося бути при ділі, обрав школу із дзвінкими голосами учнів, тут колись викладав батько. То й «заганяв» тепло у класні кімнати, аудиторії, кабінети.

Новин бракує, то історія з трубою – привід поговорити. А, може, хочеться поспілкуватися, бо навколо цієї події знайомі обличчя. Так зварювальні роботи виконав наш майстер «золоті руки» - мій тезка Олександр Іванович Єщенко. Не дивлячись на суботу, маячили цілісінький день старший кочегар Григорій Миколайович Бондаренко і його колега Олександр Миколайович Янчук, встановлюючи димогар і закріплюючи його розтяжками.

За Григорія Бондаренка хочеться сказати окремо. Не один десяток літ я пропрацював агрономом, так от саме Бондаренко був чи не найдисциплінованішим і найвідповідальнішим моїм механізатором. Саме про нього, передового плугатаря, неодноразово згадував у своїх дописах до районної газети. Таким надійним залишається Григорій Миколайович і нині.

Із повної середньої наша школа стала дев’ятирічкою. Дітей у ній тепер небагато, з дитячим садочком всього 50. Але і вони, і вчителі, і обслуговуючий персонал потребують затишку, тим паче, що лякають суворою зимою. Тепер холоднеча не страшна, димар стрімко злетів угору – значить, тепло прийде.

Події навколо котельні висвітлили ще одне обличчя, раніше незнайоме, це кранівник Григорій Григорович Табачок. Приємно, що заправляв він підйомним механізмом на базі вітчизняного КрАЗа - теж приємність.

Саме кранівник розповів, що техніка належить ТОВ «СП «АГРОДІМ» і що дав розпорядження допомогти фастівецькій школі його директор Олександр Валерійович Рубан. Ще розказав, що це не перший виїзд на прохання інших організацій, бо у директора відгукливе серце, то чому б не допомогти людям. Як рідко чуємо оте «допомогти людям», а воно так зігріває, коли йдеться про інших. Навіть, здається, мої рідні Фастівці трохи помолодшали.

Олександр Міткаленко,
пенсіонер

Підтримайте добру справу !

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Цікаво знати

Опубліковано: П'ятниця, 15 жовтня 2021, 10:07

Вже не пригадаю, коли вперше прочитав у «Пораднику» про низькі ціни у Конотопі. Якось скористався тією підказкою і час від часу добираюся електричкою до міста на Сумщині. Мені з хутора майже однаково, куди вирушати – у Бахмач чи у Конотоп. Виграю у часі в електричці, так добиратися до базару у Конотопі вчетверо ближче. А от ціни?! Диво-дивне, колись конотопці їхали на бахмацький ринок, тепер – навпаки. У них все дешевше, як на базарі, так і у торгівлі. Зайшов у тамтешній «АТБ» - розбігаються очі, асортимент значно багатший. Та ще більше вражають ціни, звісно, не даром, але ж помітно нижчі. Таке і у «Рибному», морська капуста по 40 грв за кг, коли у нас так було. Ліки теж дешевші, на окремих можна зекономити до півсотні за пачку пігулок. Базар – окрема розмова, дешевше все. Таке враження, що це не інша область, а інша держава.

Мені, пенсіонеру, однозначно вигідно вирушати за покупками у Конотоп, поки що залізниця возить безкоштовно.

Знову повертаюся до давніх публікацій. Подавалася пропозиція називати торгівельні заклади з нижчими цінами, але бажане так і залишилося не здійсненим. Все залежить від нас, читачів, ось подаю приклад. Підтримайте, давайте порівнювати ціни у магазинах, щоб орієнтуватися і не втрачати час і кошти. Останнє так важливо для людей похилого віку із жебрацькими пенсіями.

Юрій Вовкогон

Ґрунти, ліси, гідрографія Батурина

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 15 жовтня 2021, 09:35

Ґрунти Батурина досить різноманітні за своїм складом. У заплавній частині міста – лучно-болотні та болотні. У нагірній – лучні солонцюваті на південному сході та дерново-середньопідзолисті супіщані. Темно-сірі опідзолені – на півдні та в центрі міста.

У своєму нарисі про поїздку із Санкт-Петербурга до Батурина у 1878 р. Микола Костомаров зазначив: «ближче до цього містечка ґрунт помітно стає піщаним, а сам Батурин, розташований на березі р. Сейм, стоїть на ґрунті, що має назву супісок». Справді, на південно-східній околиці Батурина (а історик прямував до міста влітку з м. Конотопа) знаходяться піщані, сіропіщані та сірі ґрунти. З опису Батурина німецького лікаря Отто фон Гуна довідуємося, що восени 1805 р. на центральній (Київській) вулиці міста «була така грязюка, що ми бачили біля самого нашого шляху чималого коня, що застряг у багні». В центральній частині міста на рівних ділянках переважають супіски, а лісовидні суглинки – на схилах ярів.

Якість земель господарського призначення батуринської округи також різна. На південний схід від міста, в бік села Митченки знаходяться піщані і сіро-піщані землі. В південному напрямку, в бік села Городище – сірі, сіро-чорноземні й чорноземні землі (найбільш родючі). В південно-західному напрямку, до села Пальчиків – сірі і сіро-чорноземні ґрунти. Найгіршими для обробки були ґрунти, що лежали на захід від Батурина, у напрямку села Обмачів: місцями сіропіщані, але здебільшого – глинисті, про які місцеві казали «в суху погоду і обухом не розіб’єш». На правому березі Сейму зустрічалися ниви, розкидані маленькими шматками посеред лугів і лісів («по грудках»), на ґрунтах лучно-болотного складу. Заливні сінокоси розташовувалися по обидва боки Сейму, а грудкові та болотні сінокоси – на правому березі.

Відсутність карт та планів не дозволяє реконструювати місцезнаходження і площі лісових масивів 400-350-річної давнини навколо Батурина. Писемні джерела донесли нам ряд дрімонімів – назв лісів округи. Станом на 1750 р. це Григоровщина, Орликовський, Кухаревський (Кухаровський), Крамарський, Коротиковщина, Нестеровський, Реєнтовщина, Бутовщина, Максимовський, Целюриковщина. Ці назви свідчать про колишніх власників лісових масивів станом на початок ХVІІІ ст. Місцевої деревини для ведення великого будівництва у Батурині не вистачало. Тому для поновлення міських мурів наприкінці ХVІІ ст. та для «національного будівництва» середини ХVІІІ ст. деревина постачалася з більш заліснених територій, зокрема, річкою Сеймом із Путивльських лісів.

Отож різноманітні за складом ґрунти дозволяли населенню Батурина займатися рільництвом, овочівництвом і садівництвом. Луки в заплаві Сейму були базою для тваринництва. Потребу рядового населення в паливі та будівельній деревині забезпечували лісові масиви.

Гідрографічна мережа території Батурина належить до району річкового басейну Дніпра (суббасейн Десни) і представлена річкою Сейм, озерами та протоками. Встановити, де саме пролягало русло Сейму у ХVІІ–ХVІІІ ст. за відсутності карт цього періоду практично неможливо. Ширина річкової долини біля Батурина становить близько 1 км. Рельєф долини є результатом комбінованого прояву активної ерозійної і акумулятивної діяльності потоку, співвідношення яких постійно змінювалося як у часі, так і у просторі. Меандр річища Сейму – з численними звивинами, петлями, крутими поворотами. Швидкість течії – від 0,3–0,4 м/с і до 0,7 м/с на перекатах. У долині річки північніше Батурина нині виділяються два острови, утворені діяльністю потоку Сейму. У ХVІІІ ст. ці острови вже існували.

Сейм у ХVІІ–ХVІІІ ст. був відносно неглибоким, але норовливим. Про його характер довідуємося із спогадів батуринського краєзнавця П.Й. Скокана: «Під час розливу він (Сейм) стає доволі широким, з’єднуючи воєдино всі протоки і, до того ж, часом буває надто бурним. Тоді сполучення з Матіївкою, що знаходиться на протилежному березі, помітно ускладнювалося і здійснювалося за допомогою порому, дубків і човнів. Переправа велася лише за тихої погоди, а за вітряної – зовсім припинялася. Після паводків обриси берегів іноді помітно змінювалися із-за ерозії, яку викликала швидка течія річки».

Від початку XVII і до кінця XVIII ст. мешканці Батурина активно освоювали ресурси Сейму, влаштовуючи на ньому греблі, де стояли гідросилові установки – водяні млини, ступи і валюші. За даними писемних і зображальних джерел, в окрузі Батурина було чимало озер й проток (див. Таблицю).

Наталія Саєнко,
учений секретар
Національного історико-культурного заповідника
«Гетьманська столиця»

Другий відділ Ніжинського РТЦК та СП запрошує на Військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського та старшинського складу.

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Офіційно

Опубліковано: П'ятниця, 15 жовтня 2021, 08:35

Приймаються громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно – технічну освіту, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби;
Резервісти та військовозобов’язані, які не мають військових звань офіцерського складу, з відповідною освітою та спеціальною підготовкою;

Вік для прийняття кандидатів на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського та старшинського складу становить від 18 до 45 років (в особливий період до 60).

Заробітна плата осіб рядового, сержантського та старшинського складу становить (13000) тисяч гривень в районі постійної дислокації підрозділу, та в зоні проведення ООС в залежності від лінії знаходження підрозділу заробітна плата становить (28000) тисяч гривень.

Звертатись за адресою: Другий відділ Ніжинського РТЦК та СП вул. Шевченка, 38.

тел. (096)-62-85-779, (04635)-2-17-78