Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Рідна школа моя
- Деталі
- Категорія: Наші свята
- Опубліковано: П'ятниця, 22 листопада 2013, 09:32
До 25-річного ювілею ЗОШ І-ІІІ ступ., с. Курінь
Багато років тому я вперше побачила Курінську ЗОШ І-ІІІ ступенів.
- Боже, - подумала я, - яка гарна будівля!
Сріблястий дах виблискував на сонці. Вікна сяяли чистотою. На клумбах – квітковий розмай. А позаду і з боків – стрункі, зелено-мереживні сосни.
Школа своєю архітектурою нагадувала казковий терем.
І сталося так, що цю школу закін-чили мої діти. Кожного року я спостерігаю за дітьми, які ідуть восени до школи. І в душі народжуються рядки:
Как это было (Страницы из дневника Толи Листопадова. В сокращении)
- Деталі
- Категорія: Наша пам'ять
- Опубліковано: П'ятниця, 22 листопада 2013, 09:00
К сожалению, эта рубрика оборвалась после памятной даты в жизни нашего города, после 9 сентября. Но знаю, что свой дневник Толя Листопадов вёл дольше. Интересно посмотреть на происходившее вокруг глазами подростка – непосредственного участника тех событий.
Иван Гордиенко
«13 сентября 1943 года.
Ночь спали спокойно. Днем немцы пытались разбомбить город. Налетело 27 бомбовозов, но сделали один залет. Их отогнали наши «ястребки» и сбили два самолета. Вечером пришла из города Валентина Тихоновна. Говорит, что и за один залет натворили делов. Двух улиц как и не бывало. Столбы волной повалило. Окна тоже везде повылетали. Достанется восстанавливать. Железную дорогу восстанавливают. Уже пришли первые советские паровозы. Завтра думаю сходить в город посмотреть на паровозы, да и так охота сходить. Нога еще болит, но подвезут бойцы на машине. Из хутора в город ходит много машин. Хочется увидать Ивана Матвеевича. Как он там один живет? Тоскует, наверно, старикан».
Сліди батьківських чобіт
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 22 листопада 2013, 08:27
20 листопада – Всесвітній день дитини
Люди доброї волі хочуть, щоб діти всіх народів були захищені від незгод, голоду, мали все необхідне для життя. На жаль, не у всіх дітей було і є хороше дитинство. Про один випадок з життя дитини я хочу розповісти.
Коли я навчалась у п`ятому класі, то подружилась з дівчинкою, Оленкою Гашенковою.
Ми з нею разом готували уроки, ходили до бібліотеки.
Якось вона запросила мене на свій день народження. Ніколи до цього я не була у неї вдома.
Маленький будинок Гашенкових був зовні схожий на будинок „пана Гарбузика” із казки „Пригоди Цибуліно”.
17 Листопада - День працівників сільського господарства
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 15 листопада 2013, 11:19
Восени наша земля-годувальниця готується до зимового відпочинку, щоб наступного року радувати трударів щедрим урожаєм. І саме в цей час своє профе-сійне свято відзначають працівники сільського господарства. Трудівники, хто руками і розумом, серцем і душею в сільській місцевості долучаються до важких та важливих аграрних справ. Це свято всіх сільських господарів, незалежно від форм власності.
Багато славних працівників виростила щедра Гайворонська земля, вони неодноразово ставали переможцями районних та обласних змагань у сільськогосподарській галузі, були прикладом для сьогоднішніх працівників, які продовжують клопітку, але почесну працю хлібороба.
Сьогодні хочеться розповісти про шановану у селі сімейну династію механізаторів Ярмоленків – батька Василя Григоровича і його сина, Сергія. Зараз це рідкість, коли до такої важкої та відповідальної праці тракториста батьки залучають своїх дітей. Адже всім відомо, що праця тракториста не є нормованою протягом доби, доводиться працювати значно більше, ніж 8 годин, і тому краще поїхати до міста і вже там влаштовувати своє життя. Та Василь Григорович залучив сина до трактора тільки своїм гарним прикладом, адже Сергій змалечку бачив, як поважно батько ставиться до праці хлібороба, і якщо старанно працювати, то можна забезпечити і в селі гідне життя для себе та своєї родини.
Железная дорога, ты – подарок Бога…
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 15 листопада 2013, 11:03
Ныне День железнодорожника. Праздник есть праздник, торжественность ощущается везде. Уже на проходной вагонного депо охрана встречает приветливей обычного. По этому случаю постарался даже дождь - всю ночь вымывал территорию предприятия, и она стала ещё аккуратней.
В актовом зале все готово к праздничному заседанию, людей собралось немало, пока суть да дело, деповцы рассматривают фотовыставку местного мастера-пейзажиста Николая Люберца. На фоне только что оставленных цехов, где на каждом шагу холодный, безжизненный металл, серые краски производства, снимки природы впечатляют особенно.
Пауза заполнятся мелодиями, звучат волнующие слова песни:
«Ах, матушка – железная
дорога,
На тебя надежда, как
на Бога…»
Смысл куплетов понятен большинству бахмачан, разделяют его даже те, кто работает в других сферах. Ведь «железка» – нечто большее, чем возможность уехать в любую сторону света.
Афга-Афган… Помним всех и всё
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 15 листопада 2013, 11:00
В прошлом выпуске «Порадника» в публикации Николая Скорохода о приближающейся годовщине вывода советских войск из Афганистана оказалась опечатка. Вместо правильной даты - 15 февраля на газетную страницу пробралась ошибочная цифра 18. Об этом заявил сам автор, зайдя в редакцию. Присутствовавшие заказчики объявления, два молодых парня, удивились, мол, что значат какие-то три дня. Ответ Николая Борисовича последовал незамедлительно. Кажется, читателя заинтересует, что сказал воин-афганец молодым землякам.
- Настоящую цену обожженным войной дням в Афганистане знают только те, кто прошел через горнило той бойни. До настоящего времени не знаем действительных потерь за девять лет присутствия наших войск в той горной стране. Даже если верить официальной статистике, а это десятки тысяч, не сложно сосчитать, сколько жизней теряли каждый день, а сколько калечили. Прошло немалое время, уже по другому оцениваю то, что происходило за южной границей Союза. «Духи», а хотите – моджахеды, отстаивали свою правду, и они тоже гибли, а ведь и у них были матери. Война - не прогулка, на территории, где происходят боевые действия, обязательны потери среди мирного населения. Кто сосчитает, сколько жизней сохранили три дня мира в том памятном феврале. Для нас, афганцев, 15 февраля нечто большее, чем календарная дата. Этот день, как Пасха для православного, как Рождество для католика…
«Чёрный тюльпан», к сожалению, и сейчас не остался без работы, но уносит гробы в другую страну, за океан. Тем погибшим парням уже всё равно, но до последнего вдоха боль будет обжигать сердца их матерей. Спросите у них, сколько они заплатят, чтобы в их тревожной жизни появилось своё 15 февраля, а лучше, если этот день настанет уже завтра…
«Вспоминаю со щемящим сердцем…»
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 15 листопада 2013, 10:57
Наверное, следует напомнить об истории публикации, которая затрагивала проблему трудоустройства, и послужила поводом вспомнить о работе некоторых предприятий города. Тогда газета рассказала о хлебозаводе системы рабочего снабжения, а позже - о заводе «Химмаш». Теперь на очереди повествование об одном из комбинатов…
Как-то развернул наугад телефонный справочник почти 30-летней давности, читаю – комбинаты: «Молочноконсервный», «Коммунальных предприятий», «Общественного питания», «Птицекомбинат». Все эти названия напомнили времена, которые почему-то назвали застойными. Первым в том списке значится комбинат бытового обслуживания. Перечень телефонных номеров его структур самый обширный – предприятие было довольно разветвлённым и по роду оказания услуг, и по географии. Захотелось напомнить читателю о бытовиках, которые были неотъемлемой частью нашей прошлой жизни. Чтобы материал не грешил неточностями, был содержательнее, решил обратиться к одному из последних руководителей районной системы быта Анне Тимофеевне Бондаренко
- Не скрою, несколько удивлена вашим желанием вспомнить о нашем предприятии. Когда-то о наших людях местная печать рассказывала довольно регулярно. Повествовать было о чём. В системе бытового обслуживания работало 600 человек. Не сомневайтесь, наши специалисты оказывали 22 главные услуги и множество производных. Разветвление производственных звеньев состояло из 77 структурных подразделений, которые функционировали не только в городе, но и в каждом селе. Напомню о главных из них - это ателье индивидуального пошива одежды и мастерская по ремонту обуви. Уверена, ни один человек в районе не обошёлся без обращения к мастерам фотографии. Оказывали услуги химчистка и «Рембыттехника», парикмахерская и цветочная мастерская, трикотажный цех и многие другие наши подразделения. Дома быта функционировали в райцентре и посёлках городского типа - Батурине и Дмитровке, а ещё в сёлах Халимоново и Курень. В остальных населённых пунктах предоставляли услуги комплексные приёмные пункты. Нужно ли починить обувь или часы, сделать заказ на праздничный зал, жителю села не обязательно было ехать в город, всё решалось на месте, по месту жительства.
«Над поліським краєм весна розцвітає» або День села в Зеленівці
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 15 листопада 2013, 10:33
Саме рядки з цієї народної пісні (яка лунала на святі) кружляли в мене у голові після святкування дня села Зеленівка. І це все неспроста, адже свято проходило у сільському будинку культури, у теплій, у певному сенсі, сімейній атмосфері. Відчувається невимушеність, доброта, душевна теплота, що відразу навіть і забуваєш, що за вікном – похмура осіння погода. Лунали чудові українські пісні, гуморески та вірші. Але про все це трохи згодом.
У Зеленівці побував уперше. Раніше багато чув про легендарне село, навіть доводилося читати різні, здебільшого краєзнавчі, матеріали. З них і дізнався про те, що Зеленівка свого часу була німецькою колонією і називалася “Великий Вердер”, також тут жила відома і шанована на Бахмаччині поетеса Мотрона Миколаївна Лапа.
Навіть у цьому невеличкому сільському клубі (колишній німецький протестантський храм, до речі) присутній дух Мотрони Лапи. Перше, що кинулося в очі – оптимістичний вислів на одній зі стін клубу: “Життя любить не перестану. М. Лапа”. Загалом, зеленівський сільський клуб справив хороше враження: тин з глечиками, щедро прикрашений квітами, старенька прялка, неподалік сцени – стіл з глеком, з якого стричали колоски пшениці та кетяги калини.
Служба 102 повідомляє
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 15 листопада 2013, 10:01
Шановні жителі району! Протягом листопада 2013 року на території держави проводиться місячник добровільної здачі зброї та боєприпасів. Громадяни, які добровільно здадуть до ОВС вогнепальну зброю або боєприпаси, звільняються від відповідальності. Також, при бажанні, громадяни згідно зі встановленим порядком можуть зареєструвати вищевказану зброю на своє ім’я, або на 3-тю особу (за бажанням особи, яка добровільно здає зброю до ОВС).
За додатковою інформацією звертатися у Бахмацький РВ УМВС, кабінет № 30, або за тел. 2-15-63.
У краю сосняків і дібров
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 15 листопада 2013, 10:00
Мальовничий Обмачів віками лежить у оточенні дібров. Саме річка зі своїми заплавами, старицями й озерами та прозоре, духмяне повітря присеймівських лісів сприяють міцному здоров`ю місцевих мешканців. Більше старожилів, ніж тут, годі шукати у всій окрузі. Може, від того обмачівці піклуються за свої ліси з подвійним завзяттям. Місцеві гаї, сосняки, дубняки рясніють ягодами, радують грибами, цілющими травами, свіжим повітрям. Тут гніздяться птахи, плодиться дичина, тут гарно просто відпочити.
Щоб ліси не зводилися, їх щорічно поновлюють новими посадками. Для цього вдаються до своєрідної толоки. Збирається кілька десятків людей. Озброюються необхідними інструментами, що називають мечами, це спеціальні заступи. Саме з їх допомогою роблять глибоченькі луночки для сіянців дерев.
Того дня на лісову посадку прийшло близько п’ятдесяти чоловік. Були тут і вільні від справ доярки, і медики, і педагоги, працівники сільради і будинку культури. Та найбільше прибуло пенсіонерів, проте угледів і юних помічників. Ними були Стасик Білогруд, Миколка Мусієнко та Максимко Гордієнко. Це їх перший досвід у посадці діброви. Чого не скажеш про ветеранів праці: колишнього керівника тракторної бригади Миколу Івановича Тараленка, колишнього бригадира будівельників Івана Саковича Кошку і колишнього головного механіка Миколу Петровича Кочергу. Їхні перші ліси верхівками ялин, сосен та беріз уже давно сягають неба, тисячі дерев висадили ветерани за своє життя. Знову і знову відгукуються на запрошення допомогти залісити чергову площу. Роблять це для майбутніх поколінь.
Детальніше...