Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Поділюсь досвідом
- Деталі
- Категорія: Лист до редакції
- Опубліковано: П'ятниця, 14 вересня 2012, 23:05
Грибникам у цьому році ображатися на неврожай не доводиться. Відправився на тихе полювання нещодавно і я. Маслята, бабки, польський гриб і з десяток білих назбирав години за півтори повний кошик. Пошкодував, що не дослухався поради дружини й не взяв із собою пакет, а він і справді б згодився. Дорогою додому чомусь згадався Батурин, тихенька вулиця , що носить ім’я Олександра Кодакова, згадався й сам Олександр Костянтинович, з яким приятелював. Наші відносини були не такими, щоб мав підставу говорити про пуд солі, але чаїв перепили ми досхочу. Згадав якраз і про гриби, таких смачних більше не куштував ні в кого. А наступного дня вирішив і сам приготувати дари лісу за рецептом батуринського природолюба. Але пам’ятав лише , що Олександр Костянтинович уникав консервування, остерігаючись ботулізму,який,як відомо, найчастіше і виникає у герметично закупорених банках. Мій же старший товариш був прихильником заготівлі овочів, фруктів і тих же грибів випробуваними віками дідівськими методами – солив, квасив, сушив, маринував. Гриби зберігалися в нього під поліетиленовими кришками, не втрачали своєї якості до нового врожаю. Я цьому свідок.
Олександр Костянтинович запевняв, що гриби в маринаді в погребі здатні зберігатись роками. Рецептів, на жаль, не запам’ятав, то мусив звернутись до доньки краєзнавця – Євгенії Олександрівни. Хочу поділитись почутим з читачами, впевнений,хто скористається , буде задоволений.
Мертвая хватка
- Деталі
- Категорія: Сторінка майбутньої книги
- Опубліковано: П'ятниця, 14 вересня 2012, 23:02
«Порадник» уже публікував матеріали з невиданої книжки «З блокнотом, ружьём и фотоапаратом» Олександра Кодакова. Вони викликали жвавий інтерес у читача. Сьогодні пропонуємо вашій увазі його оповідання «Мёртвая хватка».
Дело было летним утром. Несколько раз забросил невод в озеро и вытянув его пустым, решили попытать счасться в одной из стариц - старым руслом Сейма. Здесь всегда держались щука, линь, карась, краснопёрка… Подходим и затягиваем знакомую тоню. Вдруг метров в шести десяти слышим сильный всплеск и непонятное барахтанье – только волны расходятся кругами во всю длину старицы, да успели увидеть всплеск брызг. От неожиданности приостановили тянуть невод: что за диво такое. Наверное, выдра рыбу ловит, - подумали. Возня на воде утихла и мы опять взялись за кляшники невода. В то же мгновение снова послышались удары хвоста какого-то длинного существа, снова взлетел каскад брызг… Так продолжалось несколько раз. Что-то всплывало, барахталось недовго и опять пряталось в пучине. Заинтересовались, вместе с товарищами решили подойти поближе и посмотреть – выдра это или норка охотится ? Когда подобались к тому месту, нашому взору представилась какая-то странная рыбина метра на два и … о двух хвостах. Без головы. Нашему изумлению не было границ. А чудовище продолжало биться в воде.
Відгомін з минулого століття
- Деталі
- Категорія: Наша пам'ять
- Опубліковано: П'ятниця, 07 вересня 2012, 15:55
Швидко летять роки, вже сивою далечінню йдуть до нас спогади про буремні події ІІ Світової війни. Звичайно, час є незупинним, але людська пам’ять, як стривожений гамір пташок, зринає знову і знову, нагадуючи героїчне минуле наших дідів і прадідів. Скільки таємниць минулого тримає в собі наша рідна земля, скільки імен безвісти зниклих поволі повертає з невідомого…
3-го березня цього року повернулось з небуття ще одне прізвище солдата, який загинув, захищаючи наше місто від німецьких загарбників. Це Кармаліс Михайло Йосипович, уродженець Архангельської області. Довгі 70 років він вважався безвісти зниклим. Його місцем спочинку став високий пагорб лівої тераси р. Сейм, на присадибній ділянці Хайлук Марії Іванівни. Вперше про поховання вона дізналась в 2010р. коли весною саджала городні культури. Зорана земля відкрила таємницю - на поверхню потрапив солдатський чобіт, протигаз. Про цю пригоду Марія Іванівна розповіла рідним, які з великою повагою віднеслись до справи. Деняк Павло, онук Хайлук М.І., є членом пошукової групи в м. Шостка, яка займається розшуком поховань воїнів ІІ Світової війни. За його зверненням 3 березня 2012 року до Батурина приїхала група фахівців з м. Києва під керівництвом головного спеціаліста всеукраїнської громадської організації “Закончим войну” Потапенка Віктора Володимировича. Вони відкрили поховання, віднайшли понад 50 гільз від патронів і капсулу з біографічними даними солдата. Дослідникам вдалося з’ясувати, що Михайло Йосипович був поранений у праве плече і на цій же стороні посічені ребра. Про подію, що сталась в Батурині, члени пошукової групи повідомили рідним загиблого. Вони в свою чергу, звернулись з проханням про передачу останків на батьківщину та похованням за православним звичаєм, що і було здійснено. Так 70 років невідомості, сподівань і тривог для рідних та близьких розкрила земля людську таємницю, мабуть, стомившись так довго тримати її в собі.
Дню визволення Бахмача присвячується
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 07 вересня 2012, 15:45
69 років минуло з того вікопомного вересня 1943 року, коли Бахмаччина була звільнена від німецько-фашистських загарбників. 9 вересня Бахмач святкуватиме День визволення, вересневими днями ж відзначатимуть цю славну дату і в інших населених пунктах нашого району. Все менше залишається тих, хто пам’ятає війну, хто пережив ті лихі роки. Архіви зберігають безцінні документи нашої історії. Вони нестимуть правду й наступним поколінням, для яких слово „війна” стане глибокою історією. Наш святий обов’язок – пам’ятати про тих, хто віддав своє життя за нашу землю, за нас із вами.
Оригінали цих документів зберігаються в державному архіві Чернігівської області (м.Чернігів).
Володимир Бойко, начальник архівного відділу
Бахмацької райдержадміністрації
Новини футболу
- Деталі
- Категорія: Спортивна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 07 вересня 2012, 15:40
25 серпня відбувся черговий тур чемпіонату області з футболу серед команд вищої ліги. Наша команда приймала вдома команду смт. Добрянки. У напруженій боротьбі наші земляки програли з рахунком 0-2.
29 серпня відбулися ігри 8 туру Чемпіонату району з футболу. Результати:
“Григоровка„ – „Ветерани” – 3:3;
„Батурин” – „Курінь” – 5:1;
„Імперіал” – „Гайворон/Дмитрівка” – 0:5;
„Агродім” – „КМС-285” – 1:0.
Результати 9 туру 02.09.2012:
„Григорівка” – „Курінь” – 1:1;
„Бахмач-1” – „Гайворон/Дмитрівка” – 0:3 (технічна поразка);
„Батурин” – „КМС-285” – 10:4;
„Імперіал” – „Агродім” – 0:2.
Тож закінчився чемпіонат із таким результатом:
1 місце – „Агродім”;
2 місце – „Батурин”;
3 місце – „Ветерани”;
4 місце – „Курінь”;
5 місце - КМС-285;
6 місце – Гайворон/Дмитрівка;
7 місце – Григорівка;
8 місце – Бахмач-1;
9 місце – «Імперіал».
М.Мицик,
голова Бахмацького ФВТ „Колос”
голова Бахмацького ФВТ „Колос”
Тут часточка моєї душі
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 31 серпня 2012, 15:37
Рідний Обмачів святкує. У нього подвійна урочистість – День незалежності співпав з Днем села. Біля Будинку культури людно, навіть я відклав картоплю, хоча саме з-за неї приїхав допомагати на маминому городі. Хочеться побути серед земляків. Тепер приїжджаю нечасто, кожні від-відини викликають щем душі. Щось стискає серце, коли чую знайомі прізвища, коли лунають рідні назви сільських околиць: Слобідка, Луг, Федорцівка, Загадка, Валуша, Перевалок. Постарішали мої обмачівці, проте багатьох все ж впізнаю. Не знаю молодих, а от, як не дивно, малечу теж часто вгадую, чийого вони роду, бо більшість схожа на своїх батьків. На святі називають і називають імена, прислухаюсь, чи не скажуть когось із рідні. Багатьох вже немає, відійшли у вічність. Серед 460 полеглих у роки війни і двоє моїх прадідів. Одного розкуркулили, кілька років відсидів на Соловках, інший був активістом. Мабуть, один одного не дуже любили. А прийшов німець, взяли в руки зброю, боронили рідну землю від непроханого гостя разом, хоча і на різних фронтах. Їх правнучка і правнук примирили обидва роди, тепер вже виростає ще одне покоління, у жилах якого тече змішана кров колишніх прихованих суперників.
І вигідно, і зручно
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 31 серпня 2012, 15:34
Приятель порадив придбати дисконтну карту. Перша реакція на пропозицію була відверто настороженою. Ця тоненька пластикова штучка, що легко розміщалась на долоні, була меншою за простеньку мобілку, начебто давала право на придбання товарів у мережі бахмацьких магазинів із знижкою від 3 до 10 відсотків. Чомусь згадався «безкоштовний» сир. Проте й ціна за карту – 20 гривень - не така вже й висока. « Ану, дай-но перевірю», - вирішив про себе і, повагавшись ще мить, все ж придбав новинку. Справа в тому, що напередодні пообіцяв синам-старшокласникам подарувати новий, більш «продвинутий» комп’ютер. Вже визначились із маркою, знали і ціну – близько 4 тисяч гривень. Легко підрахувати, що на кожній тисячі економія становила 50 гривень, то загальна сума – 200! Пішли у «Віртуал» гуртом. Запитую все ще із сумнівом про дію карти: «Так, не приховано тут ні пастки, ні каверзи, ні підступу – все чесно».
Вибрали 4-ядерний системник, розрахувались. От тобі на – отака економія. Сини виривають з рук пластик: «А які магазини ще товари продають?» Дивимось - «Квіти» («Дімарк») - пропонують знижки 10 відсотків. «Давайте мамі троянди купимо!» - вигукують дуетом.
Зручною виявилась штуковина. На ній вказано десять торгових точок – це і «Будівельник», поруч з ринком, «Автозапчастини» по Шевченка, магазин взуття «Елегант», «Дитяча лавка», салон меблів «Комод», «Аптека №1» і ветеринарний кіоск – всі по Першотравневій. І на завершення - магазин сучасного одягу «Етуаль» по Дружби, 4А.
До речі, придбавши дисконтну карту на «Віртуалі» мої хлопці ще й отримали бонус - 20 грн на рахунок для використання у клубі. Тож однозначно - річ вигідна. Пропоную читачам скористатись моїм досві-дом, а приятелю Віталію дякую через газету за підказку.
Наше літо
- Деталі
- Категорія: Спортивна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 31 серпня 2012, 15:29
Вот и заканчивается лето – пора путешествий. Не упускают возможность испытать себя и лучше узнать родную страну члены детско-молодежного спортивного клуба «Гармония».
Так, в июле Букий Сергей, Плыгун Геннадий, Пушенко Роман попробовали себя в водном туризме – сплавились на байдарках от г.Седнев по р. Сновь до р. Десны и далее до Чернигова. А в августе направились к горам и морю – за Балаклаву к мысу Айя в Крыму.
Еще один член клуба, ветеран-афганец Супрун Николай предпринял в июле одиночное путешествие в Карпаты. Он побывал на г. Говерла, прошел Черногорский хребет до Черной горы, посетил Солотвинские соляные озера и привёз с собой первые, самые яркие и незабываемые впечатления о Карпатских горах.
В том же июле группа взрослых и школьников клуба совершила поход по горному Крыму, пройдя десятки километров побережьем, лесными и горными тропами, плоскогорьем полуострова. Удалось увидеть часть чудес и красот Крыма: каменные грибы за Алуштой, Генуэзскую крепость в Судаке, холм Славы на Долгоруковской яйле (партизанский укрепрайон), пещеру Безымянную (самая длинная подводная река в Крыму), водопад Джур-Джур, суровую красоту плоскогорий Тырке-яйла и Северной Демерджи. А точку в походе поставили в лагере Фалунь-Дафа (система самосовершенствования), что у пещеры Красный Камень. Тут ознакомились с Восточными практиками, пообщались с интересными людьми, отдохнули душой и телом.
Также члены клуба принимали участие в международном марафоне «Освобождение», который состоялся 19 августа в Харькове. Наша Евгения Прокофьева заняла 3 место среди юниорок на дистанции 21,1 км, а на марафонской– 42,195 км – Борис Михайлов был вторым среди ветеранов и 16 - общее. Поездка состоялась благодаря финансовой поддержке Бахмачского городского головы П.Н.Шимко.
Борис Михайлов, председатель ДМК «Гармония»
„ОЛІМП” Чекає на вас
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 31 серпня 2012, 15:27
Про користь спорту вже сказано дуже багато. Захоплення ним потужною хвилею прокотилося серед нашого покоління, надавши молоді стимул не проводити годинами вільний час за комп’ютером чи розважатися десь у генделику, заливаючи в себе спиртні напої та викурюючи як мінімум по пачці цигарок за вечір, а приносити величезну користь своєму організму. Для молоді стає популярним заняття на різних тренажерах, вправи на турніках, брусах. У соціальних мережах створюються заохочувальні спортивні групи, які закликають тримати свій розум тверезим, а тіло – сильним. Для деяких регулярні спортивні заняття уже не просто хобі чи проведений із користю час, а мало не сенс життя. Особисто я бачу в цьому лише плюс. Словом, чим би дитя не тішилося, аби не пило…
Та якщо займатися спортом, «качатися» у великих містах значно легше (маю на увазі той факт, що там на кожному кроці працює тренажерний зал), то у Бахмачі з цим була своєрідна проблема. Усіх спортсменів безкоштовно, будь-коли приймає стадіон «Колос». Але ходити туди, наприклад, дощовою осінню чи взимку – не надто захоплююча перспектива. Певні послуги деякий час надавав спортсменам зал у п’ятій школі. Та його тимчасово закрили. Тому несподіваним, але дуже доречним стало відкриття у Бахмачі спортивного клубу «Олімп». Про цю подію бахмачани знали завдяки розклеєним листівкам.
Готуй лижі влітку!
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 24 серпня 2012, 23:03
Цікава спортивна подія відбулася днями в Батурині. Уперше в історії лижного спорту України тут проводився відкритий Кубок Чернігівської області з лижоролерів та кросу. Його присвятили Року спорту та здорового способу життя, Дню Державного Прапора України та 21-ї річниці незалежної України. Змагалися спортсмени з Прилук, Чернігова, Корюківського та Бахмацького районів, Конотопа, Білої Церкви, Вінницької області. Приїхали навіть із Російської Федерації та Казахстану. Видовищно! Лижний спорт взагалі красивий, а тут ще й на асфальті, уявіть!
- Усе почалося з ідеї розширення географії проведення змагань і розвитку лижного спорту в області та Бахмацькому районі зокрема. Ідею запропонував Лазаренко Микола Григорович – начальник відділу з питань фізичної культури та спорту Чернігівської облдержаді- міністрації, відповідальний секретар Чернігівського обласного осередку Національного Олімпійського Комітету(НОК) України, - говорить А.Журавель, старший тренер з резерву зимових видів спорту по Чернігівській області. Арсен більше відомий нашому читачеві зі спортивних рубрик „Порадника”. Він майстер спорту зі спортивного орієнтування на лижах, член Національної збірної, 26- разовий чемпіон і на сьогодні – найкращий лижний орієнтувальник України. Власне, основне навантаження по організації взяв на себе саме він, корінний батуринець. І був головним суддею змагань. Та починає розмову із помічників.
Детальніше...