Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Нашим - лижню!
- Деталі
- Категорія: Спортивна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 24 лютого 2012, 22:37
Спортивна сенсація лютого: Україна приймає цілу низку високих міжнародних лижних змагань. 20-26 лютого м.Суми стануть серцем спортивного орієнтування світу: тут відбуваються другий етап Кубку світу, Чемпіонат Європи, Чемпіонат світу серед юніорів, Чемпіонат світу серед ветеранів, Чемпіонат Європи серед юнаків з орієнтування на лижах.
Наші батуринські лижники у міру можливостей (в основному – фінансових, бо спортивних у них вистачає) уже заявили про себе на змаганнях нинішнього сезону. Так, на Чемпіонаті України з лижних перегонів серед юнаків та дівчат у Харкові взяли участь лідери минулого лижного сезону Анастасія і Василь Сидоренки. І Настя знову – у призерах, посівши почесне 2 місце у спринтерській естафеті разом з чернігівською спортсменкою Оленою Зубок. Наші дівчата поступилися дуже сильному суперникові – команді Сумської області, і то буквально кількома секундами. В особистій гонці змагань Настя була п’ятою на 5-кілометровій дистанції, Василь посів 10 місце на 10-кілометровій.
Служба 101 інформує
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 24 лютого 2012, 22:34
З початку 2012 року в Бахмацькому районі виникло 12 пожеж, у порівнянні з минулорічними 7 випадками на даний період відбулося збільшення на 60%.
І що найгірше, не обходиться без трагічних наслідків. Так, не обійшла біда і цього року. Остання пожежа, що сталася у м.Бахмачі по вул.Тиницькій, буд.6, забрала зовсім юне життя. На ній загинув 14-річний підліток, дев’ятикласник ЗОШ 1-3 ст. №1 Малюга Є.В. Ймовірна причина виникнення пожежі в літній кухні садиби – коротке замкнення електромережі.
Шановні мої виборці!
- Деталі
- Категорія: Лист до редакції
- Опубліковано: П'ятниця, 24 лютого 2012, 20:04
Як депутат, відповідно до закону, звітую перед вами про свою діяльність.
За 2011 рік я допоміг фінансово Дмитрівській районній лікарні № 1 у придбанні обладнання для клінічної лабораторії, Варварівському ФАПу - дитячих ваг та глюкометру. Найближчим часом повинна надійти фінансова допомога Курінській лікарській амбулаторії для проведення поточного ремонту приміщення денного стаціонару.
Але вважаю, що найбільшу допомогу я надав тим 1360 виборцям, які скористалися моєю безкоштовною консультацією як лікаря – рентгенолога з чималим професійним досвідом, знаходячи мене.
Чому так сталося? У 2010 році, коли ще горе - організатори охорони здоров’я не зруйнували Бахмацький міжрайонний (регіональний) тубдиспансер, то як у диспансерному відділенні, так і кожного вівторка і п’ятниці у поліклінічному відділенні Бахмацької центральної районної лікарні мною було проконсультовано 6008 чоловік і діагностовано у 16 хворих активний туберкульоз легень, у 9 - новоутворення, у 53 - гостру пневмонію, у 226 - хронічні неспецифічні захворювання легень, у 260 - іншу патологію органів грудної порожнини. А з 1 липня 2011 року було ліквідовано диспансерне відділення, а отже скоротили у мене 0,5 ставки лікаря - рентгенолога для консультативного обстеження амбулаторних пацієнтів. Тому люди та лікарі загальної медичної мережі самі мене знаходили і просили проконсультувати.
Отже, це були мої уже пасивні консультації, але навіть із такої малої кількості (1360 чоловік) було діагностовано у 3 пацієнтів активний туберкульоз, у 4 - неактивний, у 9 - новоутворення, у 3 - підозру на новоутворення, у 26 - пневмонію, у 27 - хронічні неспецифічні захворювання легень, у 45 - інші захворювання, із яких у двох саркоїдоз.
Солоний вітер підводника-голінця
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 24 лютого 2012, 19:58
2012 рік – 67-ий від закінчення Великої Вітчизняної війни, однієї з найбільших воєнних катастроф в історії людства. Жорстокі битви точилися на землі, у повітрі, на воді й під водою. І напевне, чи не найменше ми знаємо про воїнів-підводників. Цю прикру прогалину пробує заповнити Ігор Григорович Галутва у книзі «Солоний вітер», виданій у Чернігові 2010року. Автор – також колишній підводник, офіцер, який близько 30 років віддав атомному підводному флоту. Він – голова Чернігівського обласного осередку Всеукраїнської асоціації ветеранів-підводників. У його книзі є і про нашого земляка з Голінки – Василя Андрійовича Боклага, про його службу на Північному флоті в Червонопрапорній ордена Ушакова 1 ступеня бригаді підводних човнів у Полярному.
У 20-річному віці, у вересні 1940 року Василь Боклаг був призваний на флот. Після підготовки в навчальному загоні підводного плавання отримав призначення на «Щуку» - «Щ-421» (підводний човен середнього типу). Під час Великої Вітчизняної від походу до походу зростав бойовий рахунок і майстерність «Щ-421». Про це свідчать і сім перемог, отриманих човном у п’яти бойових походах. У складній бойовій обстановці Василь Боклаг, як відзначали його командири, діяв сміливо, рішуче, забезпечуючи чітку і безперебійну роботу механізмів, пильно ніс вахту біля дизелів, що сприяло успішності торпедних атак. За нелегку щоденну бойову вахту В.А. Боклаг у 1942 р. був нагороджений орденом Червоного Прапора.
20 березня 1942 року підводний човен вийшов у свій шостий бойовий похід під командуванням капітан-лейтенанта Ф.О. Відяєва. 28 березня в районі Лаксефіорда він зустрів ворожий конвой і потопив великий транспорт із його складу. Кораблі охорони 2,5 години бомбили човен глибинними бомбами, але він, уміло маневруючи, відірвався від переслідування. 3 квітня радисти прийняли повідомлення про нагородження «Щ-421» орденом Червоного Прапора.
Родзинки юридичних спогадів, кумедні та гіркі
- Деталі
- Категорія: Спогади старого адвоката
- Опубліковано: П'ятниця, 24 лютого 2012, 19:53
Спогади, спогади… Тривалі й коротенькі, наче родзинки у здобі, але такі різні - приємні, гіркі, кумедні. Часом повчальні, які по-новому висвітлюють минуле. За ними ціле життя, прожите – тішу себе надією – не даремно. Переглядаю власний архів. Розчулено, бо ж минуле любе серцю старшого покоління вже тим, що ми тоді були молодими. Проте, за аркуш-другий розчулення переростає на обурення чи, навпаки, розвеселить.
Ось кумедний спогад із вже далеких часів початку 60-х років минулого (вимовити страшно!) сторіччя. До юридичної консультації заходить жінка середнього віку, показує свідоцтво про народження свого вже дорослого сина й розповідає, що він нещодавно одружився, а оце невістка народила двійню «Толіковичей». Відвідувачка надає ще два свіженьких свідоцтва двох її онуків, де у графі «по батькові» чорним по білому було зазначено: «Толікович». Розгортаю свідоцтво батька дітей, а там його ім‘я: «Толік».
Відвідувачка розповідає, що свого часу, десь незадовго перед закінченням Великої Вітчизняної війни, прийшли вони з чоловіком до сільради на реєстрацію первістка. Секретар сільради – не дуже письменний інвалід війни, дядько Василь, відомий схильністю до Бахуса – був, здається, вже трохи «підшофе». Зустрів їх просто радісно, із поздоровленнями, а перейшовши до ділової частини візиту, спитав молоденьку матусю, як вона вважає за потрібне назвати сина. Зашаріла, вона ще раз глянула на сонне немовлятко і майже прошепотіла: «Толіком». Батько не заперечував, і веселий секретар вигукнув: «Ну, так і запишемо: Толік…» Так і записав.
Хтось загубив, а Ви – знайшли
- Деталі
- Категорія: Юридична консультація
- Опубліковано: П'ятниця, 24 лютого 2012, 19:50
Практично не знайдеться людини, яка хоча б раз у житті не знаходила загублену річ. Тому, виявивши знахідку, корисно знати, що з цього приводу «говорить» закон.
За українським законодавством, особа, яка знайшла загублену річ, не стає її власником. За ст. 337 Цивільного кодексу України, вона зобов`язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі й повернути знайдену річ.
Якщо річ знайдено у приміщенні або транспортному засобі, то необхідно передати її господарю цього приміщення чи транспортного засобу.
А як же бути, коли власник загубленої речі невідомий?
У такому випадку, особа, яка знайшла річ, повинна повідомити про знахідку міліцію чи орган місцевого самоврядування.
Особі, яка знайшла річ, необхідно знати про обов`язки, що покладаються на неї по збереженню даної знахідки. У випадках, коли знахідка швидко псується, або її зберігання потребує великих витрат порівняно з її вартістю, вона може бути продана. При продажі речі необхідно одержати письмові докази, що підтверджують суму виторгу (квитанцію, чек). Сума, одержана від продажу знайденої речі, має бути повернута власнику речі або особі, яка її загубила. Особа, яка знайшла річ, буде нести відповідальність за втрачення, знищення чи пошкодження знахідки в межах її вартості за наявності умислу чи грубої необережності.
Божа нагорода, або Алчевські-молодші
- Деталі
- Категорія: Великі українці
- Опубліковано: П'ятниця, 24 лютого 2012, 19:47
Продовжуємо розповідь про знамениту українську родину Алчевських. Імена ці довгий час були замовчувані, але від того не зміліли за своєю значимістю для нашої історії. Наш читач уже знайомий із батьками сімейства. Мати Христина Данилівна - видатна українська просвітителька, засновниця першої школи для дорослих (№3, «Порадник»). Пильні ідеологи в 1919 році закрили „буржуазний” навчальний заклад, та за часів незалежності в Україну повернулось її ім’я – його називають поряд із такою відомою подвижницею освітянської справи, як Надія Русова (також, до речі, нашою землячкою!).
Батько – Олексій Кирилович, талановитий підприємець, промисловець і банкір, засновник української металургії, ім’ям якого назване, на прохання жителів і колег-підприємців, місто Алчевськ (№№ 4-5, «Порадник»).
Бог подарував Христині й Олексію шестеро дітей, четверо синів і дві доньки. Сказав „подарував”, а краще було б - „нагородив”, бо такі діти були гордістю батьків за життя, не забувають про них і вдячні нащадки. Були це Дмитро, Григорій, Микола, Іван, Ганна та Христя. З неї і розпочнемо нашу розповідь про це прекрасне сузір’я талановитих людей.
Шановні громадяни!
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 24 лютого 2012, 19:38
Бахмацька міжрайонна державна податкова інспекція повідомляє, що з 1 січня до 1 травня 2012 року триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих протягом 2011 року!
Річна декларація про майновий стан і доходи, отримані в 2011 році, подається громадянами - платниками податку, які зобов’язані подавати таку декларацію згідно із нормами Податкового кодексу України та протягом 2011 року отримували доходи, зокрема:
- від осіб, які не є податковими агентами (тобто осіб, які не отримували податок);
- від нерезидентів (іноземні доходи);
- від здійснення операцій з інвестиційними активами (продаж цінних паперів, корпоративних прав та інше);
- від надання майна в оренду фізичним особам;
- дохід,отриманий одночасно від декількох податкових агентів;
- від фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності;
- невикористані та не повернуті кошти у вигляді цільової допомоги:
- у вигляді спадщини;
- отримали подарунки;
- дохід від операцій з продажу (обміну) нерухомого майна;
- дохід від операцій з продажу (обміну) рухомого майна;
- дохід попередніх періодів (самостійно виявлений);
- додаткове благо від третьої особи;
- суми недоплати податку при припиненні трудової діяльності;
- цільова благодійна допомога понад встановлену норму;
- інші доходи, які не були оподатковані протягом року за місцем виплати доходу.
Не в того просили
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 17 лютого 2012, 15:52
Із подякою та зверненням прийшов на останню сесію міськради М.Г.Матісько. „Патріархом агропромислового комплексу району” назвав Михайла Гнатовича міський голова, надаючи слово. І справді, знають ветерана праці практично в усіх селах Бахмаччини, багато добрих справ зроблено було за його головування і в селі Бахмачі, і в Обмачевому. Тоді обмачівці стали першими «володарями вогню» - природний газ прийшов у село навіть раніше, ніж до міста. На заслуженому відпочинку зайнявся партійною роботою - очолює секретаріат районної організації Народної партії (Литвина). Та на цю сесію Михайло Гнатович прийшов як рядовий мешканець Бахмача. Бо дорогам міста байдуже, якої ви партійності. А ще, мабуть, краще, аби безпартійний. Бо інакше ось такі колізії виникають.
Разом з іншими жителями вулиці Мічуріна Михайло Гнатович ще кілька років тому почав „пробивати” питання її облаштування. Адже вулиця попід парком - тут свята проводяться, а ніде по-нормальному й машини припаркувати. Зверталися з листом до тодішнього міського голови О.Поліщука, говорили на зустрічах із різними посадовцями. Зверталися і до В.Литвина. Відповідь надійшла до обласної держадміністрації з проханням посприяти у справі. Відгукнувся і народний депутат Олег Ляшко за умови: місто робить проект – він „вибиває” гроші. І Михайло Гнатович зазначає, що справа зрушилася з місця лише при нинішньому міському голові. Павло Миколайович Шимко, розглянувши звернення громадян, виносить це питання на розгляд сесії і депутати виділяють кошти на проект. Він уже готовий. Крім Мічуріна, подбали й про вулицю Дружби. Залишається чекати коштів із державного бюджету.
Як воно, бути американцем у Бахмачі?
- Деталі
- Категорія: Наше інтерв'ю
- Опубліковано: П'ятниця, 17 лютого 2012, 15:47
Містер Аарон Мейс виявився напрочуд щирою і комунікабельною людиною і проговорили ми ціле „вікно” між його уроками, не можу навіть назвати це інтерв’ю, була просто цікава і довірлива розмова. А продовжили знайомство на уроці (на фото).
Як кажуть, краще один раз побачити, ніж сім разів почути. Автор англійську свого часу „проходила” і в школі, і в інституті, як більшість моїх ровесників, тоді ще не розуміючи актуальності міжнародної мови, та й кордони за моєї юності були ще закриті. Тож для мене було дивиною, як вільно спілкуються десятикласники зі своїм американським вчителем, і деякі питання, що їх задавала в інтерв’ю, здалися непотрібними. На уроці видно все: очі дітей, в яких горить інтерес і разом з тим довіра до нього, і вміння самого педагога. Це педантичне слово „педагог” якось не личить Аарону – він виглядає скоріше як приятель для своїх учнів. Але разом з тим непідробна повага до наставника звучить у кожному їх слові.
Детальніше...