Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Навіяв спогади вітряк
- Деталі
- Категорія: Зворотний зв'язок
- Опубліковано: П'ятниця, 17 лютого 2012, 15:40
Скільки себе пам’ятаю, дотик до старини завжди хвилював – чи ділився хтось спогадами про минувшину, чи опинялась у руках учорніла від часу монета, а чи потрапляло на очі давнє знаряддя домашнього вжитку. Млини - хоч вітряки, хоч з водяними колесами, у тому переліку займали особливе місце. Може, це неусвідомлене відлуння почутих чи прочитаних ще у дитинстві казок, сповнених загадковості й таїни, може, на генному рівні оживала трепетна данина творінню людських рук, що віками поставало посередником поміж збіжжям і паляницею. Уперше справжній вітряк побачив із вагонного вікна. Він височів на узвишші на околиці села. Біля нього метушились люди, усі жінки в біленьких хусточках. Стояли приземкувата вантажівка, мабуть, полуторка, і кілька возів з пузатими лантухами. Випряжені коні паслись неподалік. Те напівказкове видовисько несподівано з’явилось і так само раптово зникло за кронами дерев, а так хотілось продовжити його хоча б на мить.
Чи потрібні мемуари?
- Деталі
- Категорія: Спогади старого адвоката
- Опубліковано: П'ятниця, 17 лютого 2012, 15:29
... А було таке. Ю., керуючи автомобі-лем марки ВАЗ-2107, рухався трасою Батурин-Конотоп. У цей самий час у тому ж напрямі до Конотопа їхав нетверезий громадянин К. Михайло Миколайович. Котив несправний мотоцикл марки ІЖ-56 з коляскою. У путі відмовило електрообладнання, габаритні вогні не працювали, світловідбиваючих засобів мотоцикл узагалі не мав. Знака аварійної зупинки не було, хоча К. вочевидь зупинився для відпочинку, оскільки перебував не зліва від мотоциклу, на проїжджій частині, а за ним. Поблизу с. Красного, під час роз‘їзду із зустрічною вантажівкою, коли Ю. завчасно переключився із дальнього освітлення на ближнє, і відбулося зіткнення автомобіля з мотоциклом.
Запізніле попереднє слідство (тепер воно іменується досудовим) чомусь вів слідчий Борзнянського райвідділу міліції М. Звичайно ж, із обвинувальним ухилом. Адвокат брав участь у справі з моменту її порушення, тобто був присутнім і задавав питання на допитах, при відтворенні обстановки і обставин події.
Ю. без перевірки заявив під час огляду місця події, що відстань, з якої при ближньому світлі фар можна було помітити неосвітлений мотоцикл, складала десь 30 метрів. Так і було зазначено у матеріалах справи й було покладено на обґрунтування висновку експертизи про те, що фари були відрегульовані невірно. Тобто 30 метрів було замало, щоб своєчасно помітити перешкоду і запобігти зіткнення екстреним гальмуванням. За обраної швидкості руху автомобіля зіткнення було невідворотним з вини водія Ю.
Перемогу здобули бахмачани
- Деталі
- Категорія: Спортивна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 17 лютого 2012, 15:27
Лідер депутатської фракції «РЕФОРМИ ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО» передав через своїх представників у районі сертифікати на 400 та 200 гривень відповідно командам з Бахмача та Славутича.
Гравці хокейної команди «Бахмач» висловлюють подяку за надану допомогу в організації цього матчу керівнику «Голден Нафта» Іваненку Андрію і директору СТОВ «Надія» Романенку Володимиру.
845 тисяч - на ремонт. Знайди свій будинок!
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 10 лютого 2012, 23:38
Якось перед виборами (черговими) одна наша читачка сказала, що найбільше хотіла б, аби всі дії влади, особливо фінансові, були б прозорими. Цього хочуть усі. Тим паче, що цього вимагає Закон про доступ до публічної інформації. Отже, видатки на ремонт житла – побудинково. Інші цікаві моменти сесії та продовження бюджету – у наступних числах газети.
Спортивні новини
- Деталі
- Категорія: Спортивна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 10 лютого 2012, 23:37
Демографія
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 10 лютого 2012, 23:36
Переважну більшість дівчаток – 18 - назвали такими іменами:
Аліна, Анастасія, Ангеліна, Анна (їх дві), Варвара, Владислава, Діана, Євгенія (2), Єлизавета (3), Марія, Мілана, Поліна, Світлана. Софія.
14 хлопчиків отримали наступні імена:
Андрій, Антон (2), Артем, Артур, Данііл, Денис, Єгор, Захар, Іван, Ігор, Нікіта, Святослав, Ярослав.
Як воно, бути американцем у Бахмачі?
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 10 лютого 2012, 23:33
Вишита елегія Валентини Котлобулатової
- Деталі
- Категорія: Цікаві люди - цікаві зустрічі
- Опубліковано: П'ятниця, 10 лютого 2012, 23:29
Валентина Олександрівна народилась у 1941 році на Київщині, але з 7–річного віку її життя тісно пов’язане з Бахмаччиною, за винятком 8 років – навчання в Ніжинському педінституті на факультеті англо – української мови та літератури і 3 років вчителювання на Львівщині. Повернувшись у 1968 році в наше місто, вона весь час працювала методистом у районному відділі освіти.
Як і коли прокинулась у неї нестримна любов до вишивки? У дитинстві... Оселі бабусі й маминих сестер у рідних Новосілках рясніли рушниками, і вона не уявляє українську хату без них. У її бабці зі сміливим, життєдайним прізвищем Корінь до того ще й скриня повнилась вишитими сорочками. А от у нашої родини на Житомирщині все забрали під час розкуркулювання і цим самим, як я тепер розумію, витравили в нащадків оте майже релігійне ставлення до таких родинних цінностей, як вишиті рушники і сорочки. Тому я по–доброму заздрю тим почуттям, які виникли до вишивки у Валентини Олександрівни.
Крім вишивання, Валентина змалку пройнялась трепетною ніжністю до природи, її зачаровувало все –річка, пісок, польові квіти, ліс. До того ж її мама Поліна Федорівна обожнювала квіти – їх у них пізніше, у Бахмачі, було багато - і любов та, зрозуміло, передалась чутливій до всього прекрасного дівчинці. Саме мама, незважаючи на свій поганий зір, учила Валю вишивати. У школі тоді не велись уроки вишивання, зате вдома стояла книга „Уроки домоводства”, з якою вона міцно подружила. Студенткою Валентина не вишивала, але три роки життя в с.Мокротин Кам’янко - Бузького району зміцнили раннє захоплення, адже на західноукраїнських наших землях традиція вишивання ніколи не переривалась, незважаючи ні на які новомодні віяння, у тому числі й визнання вишивки міщанством у 50-х роках.
Поступово її талановиті руки освоїли не тільки техніку хрестика, а й гладі та мережки.
В склепе последнего гетьмана
- Деталі
- Категорія: Видатні люди Бахмаччини
- Опубліковано: П'ятниця, 10 лютого 2012, 23:19
Вот что рассказал мне о том событии старый столяр Яков Васильевич Андрияка – главный технический исполнитель этой кощунственной затеи.
- Июльским утром меня вызвал председатель сельсовета Беличенко и сказал, что из Конотопа приехала „комиссия”по вскрытию склепа Разумовского. Он обязал меня оказать прибывшим помощь, для чего поручил прихватить ломик, молоток и зубило. Приказы начальства обсуждать не принято и вскоре я при
Чи потрібні мемуари?
- Деталі
- Категорія: Спогади старого адвоката
- Опубліковано: П'ятниця, 10 лютого 2012, 23:12
На щастя, газета «Порадник» має у цьому сенсі напрочуд позитивні, гідні наслідування зразки. Пригадаймо, наприклад, «Місто моєї зрілості» Д.Д.Дороша у творчій й історичній обробці Михайла Виноградова, або «Бахмацьке коріння» В.І.Оверченка. Хотілося б стати в один ряд з ними, показати деякі характерні риси периферійної адвокатури України, зокрема Бахмацької, часів застою й розпаду радянської імперії.
Моє прилучення до юриспруденції (1962 р.) припало на час так званої «хрущовської відлиги», коли від ХХ з‘їзду КПРС (лютий 1956 р.), де був розвінчаний культ особи, минуло ще так небагато часу. Викладачі юридичного інституту із захопленням піддавали нищівній критиці колишнього Генерального прокурора СРСР А.Я. Вишинського з його середньовічною теорією про «царицю доказів», якою вважалося визнання вини підозрюваним. Виключна шкода її полягала у намаганні теоретично обґрунтувати й виправдати катування при розслідуванні злочинів.
Детальніше...