Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Ювілей утрачених надій
- Деталі
- Категорія: Наші свята
- Опубліковано: П'ятниця, 02 грудня 2011, 17:35
20 років тому, 1 грудня 1991-го, відбувся Всеукраїнський референдум. На ньому 90,32% українців відповіли „Так!” на запитання:”Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?” Акт незалежності було проголошено 24 серпня 1991 року, цей день став національним святом. Автор Акту – наш земляк із Городнянського району Левко Григорович Лук’яненко, Герой України, народний депутат від 1990 до 2007 року (добровільно склав повноваження і відмовився балотуватися).
Чернігівщина на Референдумі була в числі найактивніших – 93,74% мешканців області сказали „Так!” Бахмаччина - 92,8%.
Гортаючи листки календаря
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 02 грудня 2011, 17:25
3 грудня - Міжнародний День інвалідів.
5 грудня - День працівників статистики в Україні.
5 грудня - Всесвітній день волонтерів.
6 грудня - День Збройних Сил України.
7 грудня - День місцевого самоврядування в Україні, професійне свято всіх, хто працює в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах.
От у вас що вони викликають, ці листочки - чорні, червоні, сірі, що забирають нещадно наші дні?.. У мене на цьому тижні вони викликали ось такі коментарі.
5 грудня - День працівників статистики в Україні.
5 грудня - Всесвітній день волонтерів.
6 грудня - День Збройних Сил України.
7 грудня - День місцевого самоврядування в Україні, професійне свято всіх, хто працює в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах.
От у вас що вони викликають, ці листочки - чорні, червоні, сірі, що забирають нещадно наші дні?.. У мене на цьому тижні вони викликали ось такі коментарі.
3 грудня.
Одна моя знайома поважного віку змушена спостерігати за життям здебільшого з кухонного вікна. Так, саме поважного, хоча офіційно чиновна братія називає їх інакше -„похилого віку”. Дивні: начебто й вони не будуть колись так само хилитися. Тож чи сподобається їм тоді це ганебне слово? Невже в нашій багатій мові не знайшлося іншого?
Отже, моя знайома ділиться зі мною цікавими спостереженнями. Так от – про цей день: „Дивлюся на цього мужнього хлопця в інвалідному візку, бачу, як йому нелегко їм керувати, але ж він вперто і незмінно курсує містом – видно, небайдужа людина і сильна духом. А візок теж незмінний. Невже за стільки років не знайшлося жодної людини, яка б це могла вирішити? Він же один у Бахмачі”.
Спорт
- Деталі
- Категорія: Спортивна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 02 грудня 2011, 17:24
26 листопада в с.Парафіївка проводилися обласні зональні змагання з міні-футболу серед ДЮСШ “Колос”. Девіз змагань: “Хто ти, майбутній олімпієць?”. Змагалися юнаки у двох вікових категоріях 1997-1998 та 1999-2000 років народження, тренери Ю.Плюта та В.Ільченко. Наші вихованці перемогли суперників з м.Ніжина та м.Ічні, зайняли 1 місця в групах та вийшли до фіналу. Зичимо нашим футболістам таких же успіхів у подальших змаганнях.
П.Чорненький, директор
ДЮСШ “Колос”
ДЮСШ “Колос”
Анонс
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 02 грудня 2011, 17:22
29 листопада Бахмач славив жінок. Це був конкурс „Жінка року”, конкурс, де не було переможниць, бо всі були найкращими і було просто свято душі. Святкове дійство відбулося в оновленій залі колишнього клубу залізничників, а нині – Будинку дитячої творчості. Переповнена зала бурхливими оплесками зустрічала кожну з сімох представниць різних галузей Бахмацького району. Детальніше про свято – у наступному числі газети.
Пісня повернулася в село
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 02 грудня 2011, 17:17
У минулому році Рубанка святкувала 270-літній ювілей. Так співпало, що незадовго до урочистостей у клуб повернулась колишня його директорка Наталія Іванівна Ярмошенко. Не розкрию таємницю, на той час самодіяльність у селі занепала, практично, вона існувала лише у школі. Наталія Іванівна закликала наших аматорів сцени підготувати до ювілею села гарний подарунок – святковий концерт. Звісно, більшість уже відвикла і від помостів, і від мікрофонів, і від виступів перед аудиторією. Мало хто вірив в успіх, бо й часу залишалось небагато. Та виявилось, погано знали свою директорку. Вона приходила не один раз, переконувала, умовляла відвідувати репетиції. І багато хто погодився. А ще встигала при цьому прослідкувати і за ремонтом клубу, і власноруч кроїла і шила сценічні костюми, розподіляла ролі. Бувало, приходив хтось, згодившись допомагати, але співати – не мастак, до танців не мав хисту зроду, але Наталія Іванівна виявляла в ньому вміння читати гуморески або розпізнавала акторський талант. Так на сцені з`явились Володимир Сінкін і Сергій Ільченко, приєднався до них і старшокласник Ярослав Рогальчук. Їхні гумористичні сценки пожвавлювали аудиторію, часто глядачі сміялись до сліз. Проте це було пізніше.
Тоді ж, уже після кількох репетицій, коли залунали у повну силу голоси наших солістів, прийшла впевненість і до інших...
До цього життя у нас було досить одноманітним: зберемось, бувало, потеревенимо, полузаємо насіння – і по домівках. А тепер спішила попоратись вдома, аби встигнути до клубу.
Бахмачанин святкував незалежність Польщі
- Деталі
- Категорія: Наше інтерв'ю
- Опубліковано: П'ятниця, 02 грудня 2011, 17:12
11.11.11 весь світ - і той, що забобонний, і що не дуже - хоч на мить та завмер в очікуванні: чи, бува, чого... Хтось кинувся одружуватися, а хтось – навпаки; нумерологи і астрологи гроші на прогнозах шістьох одиниць заробляли... А от наша сусідка Польща нічого не боячись, відзначила цього дня національне свято –День незалежності. Їм дійсно є що святкувати – живуть сусіди багато краще нас. Чи так це насправді, ми поцікавилися у людини, котрій пощастило побувати в Польщі того дня. Бахмацький легкоатлет, голова дитячо-юнацького спортивного клубу „Гармонія” Борис Михайлов брав участь у міжнародному легкоатлетичному пробігу, що відбувався в рамках свята.
"Великий терор" у спогадах наших земляків
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 02 грудня 2011, 17:07
ХПП "Октябрьское", Казахстан, 1956 р.
Згадує Аделія Флоріанівна Лініченко,1930 р. н., уродженка с. Федорівки Новоград-Волинського району Житомирської області, а з 1994 р. - жителька м. Бахмача:
„Наша сім’я була заможною. Мали будинок, клуню, кузню.Тато, Флоріан Станіславович Гречинський (1889 р. н.), у ній весь час стукав. Тримали коня, корову, телят.
Навесні 1936 р. люди в чорних шинелях сказали нам, щоб сходились до сільради. Відчуваючи недобре, ми все, що було, на себе одягнули і в кишені, що могли, понакладали. З собою нічого не дозволяли брати. Зібравши майже всю Федорівку, нас погрузили в смердючий потяг. Вагон з чоловіками скинули в прірву. У дорозі хто помирав – викидали з вагонів. Брат Фелікс захворів, то щоб не викинули, ми його під солому заховали. Раз на добу щось давали поїсти. Через неділю привезли до станції Таянча (Казахстан). Ми переночували під відкритим небом, а вранці нас допровадили в степ. Тільки небо, кінець землі й кінець неба. Жодного деревця, жодної пташки. Виділили нам велику палатку й сказали: „Будете в ній жити”. Кожна сім’я отримала в палатці по два метри. Мама пригадала, як колись мені приснився пророчий сон: „ До нас прийшли солдати. Вони знищили піч, а потім всіх загнали у великий мішок”. Так воно і трапилось – у палатці всі були із Федорівки. Їжу готували на примусах: чай, казна-які супчики. Харчі привозили із Таянчі, доки не виросло своє. Про хліб не пам’ятаю: давали чи ні. Щоб перезимувати, із дерну робили маленькі сарайчики. Землю, змішану із соломою, клали в спеціальні дерев’яні форми і отримували саман. Із сухого саману чоловіки будували будинки, які називали „сталінські”. В таких маленьких хатинках животіло по декілька сімей.
Ми жили поблизу рівчака, з якого брали пісок на будівництво. Багато людей в ньому потопилось, серед них і всі мої друзі. У 1938р. році повінь заповнила рівчак водою і утворилось озеро. Говорили, що це так тече Іртиш чи Ішим. Всі будиночки вода розмила.
А вінки все падають...
- Деталі
- Категорія: Наша пам'ять
- Опубліковано: П'ятниця, 02 грудня 2011, 17:02
26 листопада, четвертої суботи місяця, як і щороку, вшанували пам’ять жертв Голодоморів. І в Бахмачі також. На покладанні квітів до пам’ятного хреста на кладовищі по вулиці Гоголя були присутні представники міської та районної влади, комунальної служби міста, що опікується його впорядкуванням, преса.
Після хвилини мовчання згадуємо з Л. І.Ігнатком, директором КП „Комунальник”, як встановлювалися пам’ятники, у якому занедбаному стані був тоді цвинтар. І Леонід Іванович із сумом констатує, що і зараз довелося прибирати багато. „Сміття в пакетах було навіть в огорожах могил, по всьому кладовищу, кози пасуться. Постійно прибираємо, але все одно у свідомості людей, мабуть, мало зрушень, коли не розуміють, що це – святе місце”. Помічаю, що й зараз вже встигли: під бетонною огорожею - „свіже” сміття.
До відома населення!
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 02 грудня 2011, 17:00
Комунальне підприємство „Бахмач-водсервіс" звертається до всіх користувачів системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення з роз'ясненням відносин між виробником та споживачами послуг.
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення базується на Правилах (затверджених Міністерством з питань ЖКГ України № 190 від 27.06.2008 р.) та укладених Договорах з користувачами.
Розрахунковим періодом за водокористування є календарний місяць, а розрахунки здійснюються на основі показників засобів обліку, або норм споживання та встановлених тарифів. Споживачі зобов'язуються забезпечити цілісність водяного лічильника, пломб та не втручатися в їх роботу. Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються і при встановленні такого факту споживання води буде вважатись безобліковим водокористуванням. До таких споживачів КП „Бахмач-водсервіс" буде застосовувати штрафні санкції, а саме: розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води 2 м/сек. та дією її за повним перерізом протягом 24 годин за добу.
Українська пісня, культура, мова була і буде
- Деталі
- Категорія: Новини культури
- Опубліковано: П'ятниця, 25 листопада 2011, 21:48
До Дня української писемності та мови, який щороку відзначається в Україні 9 листопада, у Курінській бібліотеці відбулася зустріч із місцевими майстрами слова.
Прозаїк, член Національної спілки письменників Іван Просяник; поетеса, учитель рідної мови Тетяна Пащенко (літературний псевдонім – Федорова) ділилися зі слухачами своїми думками і творчістю. На жаль, було не багатолюдно: члени школярського клубу Пролісок”, старшокласники, працівники Будинку культури. Але саме це створювало камерність спілкування. Іван Просяник на запитання:”Коли вперше проявився його письменницький талант?” – відповів з властивим йому гумором: „Майже одразу як вивчив абетку. Написав крейдою на сусідських воротах відоме всім слово. За що був відшмаганий кропивою господарем”. З того часу, мабуть, й усвідомив майбутній письменник, що писанина може принести не лише славу. Саме тому свій сатиричний роман „Полювання на дурнів, або страшна таємниця президента” він планував видати в Мюнхені, оскільки в творі у гротескному світлі зображувалася вся верхівка компартійної влади, від низу до верху. Але поки він доводив роман до пуття – Союз розпався, письменницькі надбання стали не потрібні ні в нас, ні за кордоном. І все ж твір побачив світ коштом Спілки письменників. Усі свої книги І.Просяник подарував бібліотеці.
Детальніше...