Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Спорт
- Деталі
- Категорія: Спортивна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 30 вересня 2011, 18:14
Успешно продолжается соревновательный сезон у легкоатлетов клуба «Гармония».
11.09.11 г. День физической культуры и спорта они встречали в Киеве на Всеукраинском Соломенском пробеге. Роздайбида Юрий выиграл дистанцию 5 км и занял III место на 1000 м. Прокофьева Евгения выиграла дистанции 1 км и 5 км, а Пилипенко Ангелина победила на 5 км в среднем возрасте. Пилипенко Диана заняла II место на 1000-метровке. Михайлов Борис был вторым на 10 км среди ветеранов.
14.09.11 г. лучшие легкоатлеты клуба вновь направились в Киев и не зря: все трое наших участников стали чемпионами Киева по легкой атлетике среди школьников. Это Пилипенко Диана – на дистанции 400 метров с барьерами, Прокофьева Евгения и Роздайбида Юрий – 3000 м.
Велика втрата і повернення
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 30 вересня 2011, 18:10
(Присвячено гетьману України Івану Степановичу Мазепі, з нагоди 302-ої річниці з дня смерті)
Сьогодні ім’я Івана Степановича Мазепи відоме кожному громадянину нашої держави. Він був представником відомого козацько-шляхетського роду України, видатним політичним та культурним діячем, меценатом, дипломатом, керманичем України, який безперервно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (1687-1709 рр.). Столицею Лівобережної України на той час був Батурин. І саме в цьому місті-фортеці, резиденції гетьманській, зароджувалися ідеї створення української незалежної держави на чолі з досвідченим гетьманом. Та всі надії й сподівання І.С. Мазепи загинули листопадової ночі 1708 року, коли О. Меншиков з московським військом знищив столицю Лівобережних гетьманів – Батурин. Можна уявити, з яким болем у серці дивився на знищену, спалену, закривавлену фортецю Іван Мазепа. Ці події не могли не відзначитися на стані здоров’я уже немолодого гетьмана. А далі – поразка у Полтавській битві… Після виру вище-згаданих подій І. Мазепа разом з Карлом ХІІ, отримавши дозвіл від турецького султана, потрапляють до Бендер.
Фігаро
- Деталі
- Категорія: Був випадок...
- Опубліковано: П'ятниця, 30 вересня 2011, 18:07
Започатковуємо нову рубрику. Пишіть нам – діліться спостереженнями і думками про актуальне і вічне.
У мене на очах убили собаку. Просто так, знічев’я. Фігаро нікому не зробила нічого поганого. Вона навіть не встигла зрозуміти – за що. І ми – також. Зайшла до приятельки у магазинчик, сидимо-балакаємо, раптом прочиняються двері, в отвір просувається симпатична вузенька мордочка такси. „Фігаро, це ти?”- питає приятелька. Але собака чомусь „передумала” заходити. І тієї ж секунди ми почули гучний постріл – схожий на потужний вихлоп дитячих петард. Я вискочила з магазину перша – на землі лежала такса, біля її голови – калюжка крові. Збігла якась секунда-дві, за цю мить ніхто не встиг би зникнути, вистріливши. Це був хтось поряд. Але ж, розгублені, ми вибігли на дорогу. Там стоя-ли діти. „Хто стріляв, бачили?” – „Та це, мабуть, петарда”. Але петарди не вбивають. Повертаємось, а собачатко вже прибирають. Господар сусіднього ґенделика пан Ю. несе мертву (?) Фігаро на лопаті. „Куди Ви її, може, ще жива?!” Та він ігнорує наші крики і спокійно мовчки відносить убиту собаку на задвірки. Повертається через кілька хвилин – мабуть, закопав. „А хто ж стріляв? Тут же немає нікого!”- кажу йому. „А он з кущів”, - і швидко зникає у своїй підсобці. Даремно його викликаю і чекаю, продавщиця запевняє, що він уже уїхав. Як встиг - хтозна. Але прошу її передати своєму господарю, що і якими словами я про нього думаю. „А Ви що, женщіна, бачили, що це він?” На жаль, не бачила. А то б обов’язково заявила до правоохоронних органів – в Україні діє закон про захист тварин, Фігаро була в нашийнику, господар точно б виграв справу. Терориста у кущах, котрий би цілеспрямовано відстежував собак, ми, звісно, не побачили. Звук, як ми його описали, знайомі з предметом кваліфікували як постріл із „воздушки”. Розважався чоловік.
Чому ж малят знаходять у капусті?
- Деталі
- Категорія: Здоров'я
- Опубліковано: П'ятниця, 30 вересня 2011, 18:00
Мене, малого, це завжди дивувало. Це я чув від тата, мами, бабусі, сусідів, знайомих і незнайомих. І на Чернігівщині, й на Київщині. У Прикарпатті й Закарпатті. Словом, по всій Україні. З яким нетерпінням чекав я тої осінньої миті, коли матінка починала шаткувати цю білоголову смакоту. Мені ж бо залишалися качанчики. Хрумтючі, смачнючі, соковиті.
Ось саме в цих качанчиках й криється головна потужність капустиці, її головна таємниця. Саме капустяний качанчик і радять сільські знахарі молодикам, що підупали на злюбну силу. Щоденні ранкові салати з селерою та петрушкою. І все стало зрозуміло щодо отих малят в капусті!
Капустиця має цілу комору цілющих вітамінів та мікроелементів. Хтось з античних лікарів зауважив: „Якщо рабу не допомагає капустяний сік – його потрібно забити!” Ось так древні високо цінували білу пані. Бо ж вона використовується при колітах, хронічних гастритах з пониженою кислотністю шлункового соку, виразковій хворобі шлунку, 12-перстної кишки, захворюваннях печінки, підшлункової залози, жовчного міхурця, коси-селезінки, при ранах, які довго не гояться, виразках. Вітаміну С в капустині більше в п’ять разів, ніж в апельсині, лимоні, мандарині.
Капустяний сік незамінний при атеросклерозі. Його п’ють свіжовичавленим по півсклянки тричі в день за годину до їжі. Тиждень пити - тиждень перерва. Місяць.
Голоси соснового лісу
- Деталі
- Категорія: Дитяча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 30 вересня 2011, 17:58
Малята, а ви вмієте слухати ліс?
Ось білочка вогнистим хвостиком майнула. Безшумно, легко перестрибнула з гілки на гілку, на хвилинку зацепе-ніла, подивилася очима-намистинками антрацитовими і зацокотіла щось хороше. Їй подобається у лісі сосновому жити. Їжі доволі. Гризе шишки соснові, горішки ліщини, збирає гриби, ягоди.
У заростях бузини наспівують пташки. Несподівано над головою застрекотіла сорока. Це пташина веселої вдачі. По лісу побрехеньки розносить, бо скрізь встигла зранку побувати, а вдень про бачене розповідає.
Почувся голосок: „ді-ійє”, „ті-іллі-тілі” і таке швиденьке „тетте-рететт”. Так, це маленький чижик співає. Зовні він менший за горобця, колір оперення має сірий. І пісня його довга. Радіє пташка дню, сумувати нікому не дозволяє.
Чемпіонка з характером
- Деталі
- Категорія: Наше інтерв'ю
- Опубліковано: П'ятниця, 23 вересня 2011, 17:44
У вересні, 10-го, спортсмени відзначали своє професійне свято. І ми, хоча із запізненням, вирішили взяти інтерв’ю у нашої юної чемпіонки – Євгенії Прокоф’євої. Не так багато людей стають чемпіонами у її віці: Женя навчається у 10 класі Бахмацької школи №1, а першою на Чемпіонаті України з легкої атлетики стала минулого року і двічі – призеркою на цьому ж рівні. Крім бігу, вона займається баскетболом, та й взагалі в дитячо-молодіжному клубі „Гармонія” так і повинно бути, адже саме слово говорить за себе.
- Женя, як ти прийшла в клуб?
- У нас в школі Борис Валерійович проводив «Веселі старти» – я була тоді ще в 5 класі – і запросив бажаючих. Я прийшла, але не надовго – потім була перерва на рік, хтозна чому – не хотілося просто.
У Жені характер – ще той, сама не приховує, не захоче – ніхто не примусить.
- Та тренер все-таки мене „виловив” якось і заставив, сказав, що мені обов’язково треба займатися. Так знов почала заняття.
- Не жалкуєш тепер, що послухалася?
- Ні. Ну от багато моїх однолітків – хто з цигаркою, хто з пивом - бродять, час убивають, а мені справді цікаво: бачу, що у мене щось виходить.
Вітаємо з 85-річчям Бориса Гнатовича Киричка
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 23 вересня 2011, 17:40
Бажаємо нашому шановному співавторові життєвого і творчого довголіття, міцного здоров’я та невичерпних сил і натхнення - на усі задуми.
Дякуємо за плідну співпрацю, за мудрі поради і уроки, за підтримку і активну участь у нашій газетярській справі. Хочемо подякувати також від усіх наших читачів, які люблять краєзнавчу сторінку, завжди чекають її з нетерпінням і вдячні відомому краєзнавцю, просвітянину нашого краю.
З роси і води Вам, наш дорогий Борисе Гнатовичу!
Ваш „Порадник”
У переддень ювілею ми поспілкувалися з іменинником – інтерв’ю читайте у наступному числі газети.
У переддень ювілею ми поспілкувалися з іменинником – інтерв’ю читайте у наступному числі газети.
Відярмаркували - за собою прибрали!
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 23 вересня 2011, 17:35
На подвір’я 1-ої школи зазвав гамір і музика – почула здалеку, зайшла „на варенички”. „Варенички мої у сметані”, - смачно приспівував народний ректор з гучномовця, та мені вже не дісталося, на столах – рештки роскошів: пізненько підійшла. Але ще бурштином вилискував виноград, червоніли яблука, на різноманітні тортики липнули оси, а у 7-А – навіть хліб самоспечений угледіла. Веселі продавці з котячими вусами та кролячими вушками припрошували: „Купуйте у нас!”
Останнього робочого дня тижня, 16 вересня, у Бахмацькій школі №1 влаштували ярмарок „Дари осені”.
Де замовити ліки?
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 23 вересня 2011, 17:33
Кажуть, ідеї витають у повітрі. Один винахід приходить на думку багатьом ученим, але тільки один устигає його оприлюднити – і стає всесвітньо відомим. Так часто буває і в газетярів. Скільки вже втілених своїх думок бачила в інших!
Так і ось: в улюбленій газеті „Сіверщина” знайшла „Чому аптеки не виготовляють ліки?” Думала над цим часто, зіткалася особисто: дуже гарні краплі від нежиті колись виробляли в нашій 32-ій. Зараз жодна з аптек Бахмача і району не виготовляє ліки на замовлення.
Про причини цього читаємо у даній статті. О.Матвієнко, начальник відділу маркетингу та логістики КП „Ліки України” серед іншого пише: „В умовах жорсткої конкуренції між аптечними закладами різних форм власності та посиленням державного регулювання торговельної націнки аптеки втратили можливість здійснювати збиткові види діяльності... цей вид ставав все менш перспективним, що спричинило значне скорочення аптек, які займаються виготовленням лікарських засобів за рецептами лікарів”.
Слідами публікацій
- Деталі
- Категорія: Слідами публікацій
- Опубліковано: П'ятниця, 23 вересня 2011, 17:31
У числі 35 „Порадника”, сторінка 13, було вміщено фотографію під рубрикою: ”Що б це значило?”
Відповідь надійшла. Днями до редакції зателефонувала наша давня читачка з Халимонового Олександра Чуйко: „Це у Дмитрівці. На 2-ому поверсі був ресторан і кондитерський цех – дуже смачна випічка була, особливо пам’ятаю „зірочки”. А на першому – магазин, то від „ОДЯГ” залишилися літери. Так, угадала?”
Детальніше...