Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Чи була корупція?
- Деталі
- Категорія: Історія з життя
- Опубліковано: П'ятниця, 13 травня 2011, 13:04
ВИБАЧЕННЯ
Газетні „ляпи” бувають різні, за деякі у сталінські часи і на Соловки потрапляли. Такий випадок стався, наприклад, у одному з найдавніших радянських видань „Труді”: у прізвищі „вождя народів” Сталіна літера Т замінилася на Р, була то дійсно помилка, чи провокація, історії невідомо...
Газетні „ляпи” бувають різні, за деякі у сталінські часи і на Соловки потрапляли. Такий випадок стався, наприклад, у одному з найдавніших радянських видань „Труді”: у прізвищі „вождя народів” Сталіна літера Т замінилася на Р, була то дійсно помилка, чи провокація, історії невідомо...
А от у нашому випадку – чесне слово, несвідомо закінчення цієї розповіді „зникло”, а прочитали наші читачі знову початок, з попереднього числа газети. Механіч-на помилка, за яку редакція приносить вибачення героїні цієї життєвої драми, автору і читачам.
А може, це знову фатум грає свою зловісну роль? Адже довгих два роки жінка не здавалася, щоб довести свою правоту і спростувати несправедливий вирок суду! І хтозна, як розгорталися б подальші події, аби не щаслива доля, яка допомогла зустрітися їй і „старому адвокатові”. А тепер, бачите, і публікація також затяглася в часі. Вибачте, ми без злого умислу, як то було у Вашій справі. Отже,
закінчення, початок – у №№17, 18.
Після цього справу можна було вважати наполовину виграною. Лише наполовину, бо дослідувати справу повернули туди ж – до того самого полковника, який всупереч фактам вважав, що його підлеглі допустили лише дрібні похибки, а Н. засуджена обгрунтовано. Після постанови президії обласного суду зустрічі моєю підзахисною, доручивши керівництво додатковим розслідуванням вже не «нововиявлених обставин», а всієї справи своєму заступникові. Проте, заступник теж намагався переконати Н. у тому, що безпідставно засудженою вона була внаслідок випадкового збігу обставин, а не свідомої фальсифікації. Жінка з цим не погодилася.
Отец
- Деталі
- Категорія: Сторінка майбутньої книги
- Опубліковано: П'ятниця, 13 травня 2011, 12:59
Продовжуємо публікацію спогадів нашого земляка Володимира Оверченка про батька – Оверченка Івана Герасимовича. Нагадаємо, що на нашу електронну пошту Володимир Іванович, який живе зараз в Енергодарі Запорізької області, прислав листа, і ми почали цю розповідь у №18. Долучаємо її до сторінок нашої рукописної книги спогадів бахмачан про війну.
…Рос Ваня жизнерадостным и смы-шленым мальчиком. В возрасте 7 лет он увлекся мечтой о машине и стал собирать, где только мог, колеса, цепи, оси. К 12 годам от роду он собрал самоходное средство на 4-х колесах, с рулем, кузовом и ножным приводом. На этой машине он катал своих друзей по улице и подвозил все, что убрали с огорода, к сараю и погребу. Летом после 3 класса Ване доверили возить на подводе две бочки с водой (управлять настоящей кобылой!) в поле к бригадам и ланкам. В день надо было дважды подвезти воду – рано утром и к обеду.
Мой отец
- Деталі
- Категорія: Сторінка майбутньої книги
- Опубліковано: П'ятниця, 06 травня 2011, 12:56
Иван Герасимович Оверченко родился в селе Курень Бахмачского района Черниговской области (на радость своим отцу и матери и нам, рожденным созданной им семьей и выросшим в этой семье).
Итак, родился Ваня Оверченко 20 декабря 1920 года в семье Оверченко Герасима Ивановича и Оверченко Ганны Гавриловны. Он прожил большую и интересную жизнь, воевал за Родину, создал семью, построил дом, вырастил детей, любил людей. У меня, его сына, сохранилось немного документов о жизни моего отца, и я решил написать о нем.
Трудно описать при помощи обычного шрифта то богатство мира, окружающее жителей села, в котором родился Ваня Оверченко…
Відлуння війни
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 06 травня 2011, 12:55
Знову війна, 70 років з її початку, нагадала про себе. Першотравень 2011-го, напевне, запам’ятається мешканці села Бахмач-2, яка на своїй присадибній ділянці знайшла її „подарунок”.
Ось що розповів нам С.Михайленко, інспектор Бахмацького райвідділу МНС України:
- Так, це сталося 1 травня на вулиці Польовій. Громадянка М., обробляючи город, виявила мінометну міну калібром 120 мм часів Великої Вітчизняної війни. Про небезпечну знахідку бахмацькі рятувальники повідомили в обласне управління, і вже наступного дня міна була знешкоджена спеціальною групою піротехнічних робіт, яка знаходиться у Чернігові.
Служба порятунку 101 попереджає: у сезон весняно-польових робіт будьте обережні і про всі невідомі підозрілі предмети повідомляйте негайно за телефоном 101.
Не гаснет свеча памяти
- Деталі
- Категорія: Спортивна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 06 травня 2011, 12:52
24.04.2011г. из Киево-Печерской Лавры стартовал международный сверхмарафон, посвященный 25-ой годовщине Чернобыльской трагедии, под девизом «Не гаснет свеча памяти!» В команде сверхмарафона были бегуны из Белоруссии, России, Черниговской, Киевской, Харьковской областей Украины. В лаврской церкви Рождества Богородицы был отслужен молебен «На благое дело», после чего митрополит Владимир благословил участников сверхмарафона в дальнейший путь.
Маленька дівчинка грала великого Баха
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 06 травня 2011, 12:51
Це був день відкритих дверей Бахмацької школи мистецтв у залі районного Будинку культури: юних музикантів прийшли послухати діти початкових класів п’ятої, першої шкіл, гімназії. Малеча, звичайно, вела себе в залі далеко не ідеально, але, як на мій подив, слухала свідомо: на те, що їм сподобалося, реагували бурно і гучно, підтримували артистів оплесками навіть в процесі - те, що зветься у артистів контакт із залом. Так, наприклад, акордеоніст Кирило Євтушенко просто„завів” зал своєю „Циганочкою”, і думаю, що такої вдячної публіки він не мав навіть на обласному конкурсі, де отримав цьогоріч почесне 3 місце. А от «Волинку» Баха слухали майже (ну, звісно, майже - це ж діти!) у філармонійній тиші. Напевне, від подиву: як невеличка, 8-річна Вікторія Струць так впевнено натискає ті таємничі чорно-білі клавіші і з них народжується велична мелодія? Невже і ми так зможемо?
«Спогади старого адвоката»
- Деталі
- Категорія: Історія з життя
- Опубліковано: П'ятниця, 06 травня 2011, 12:48
(закінчення, початок – у №17)
Отже, минулого разу ми зупинилися на драматичному витку долі героїні нашої оповіді: проти неї порушили кримінальну справу за обвинуваченням у порушенні правил безпеки руху, що призвели до заподіяння двом потерпілим тяжких тілесних ушкоджень. Такі злочини каралися позбавленням волі на строк до 10 років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 5 років або без такого. Нині ця норма трохи пом’якшена.
За викривленими даними проводилися експертизи, які нібито встановили, що зіткнення машин мало місце на смузі зустрічного для Н. руху, тобто вона перетнула умовну осьову лінію. Саме там знаходився осип битого скла. Н. повністю не визнавала своєї вини, хоча «бувалі люди» її всіляко умовляли зробити це, щоб у суду було більше підстав не карати її надто суворо – мовляв, вину свою усвідомила, визнає й розкаюється.
Гостинці від зайчика
- Деталі
- Категорія: Дитяча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 06 травня 2011, 12:45
Чомусь в народі побутує думка, що військові – це такі серйозні, скупі на слова люди. А воно зовсім не так. Мій батько, Лещенко Григорій Кіндратович, був професійним військовим, а в душі – учитель з народу, добрий, з почуттям гумору і надзвичайною фантазією. Ця оповідка присвячена пам’яті мого чудового татка, ветерана Великої Вітчизняної війни. Напередодні великого свята – Дня Перемоги – вклоняюся низько усім фронтовикам, хто захистив нашу землю від фашизму.
* * *
Пам’ятаю, приходив додому мій татко у шинелі, від якої линув запах морозу, а я стрибала назустріч йому і примовляла:
–Ти прийшов, прийшов, татусю!
Обіймала і вдихала запах шинелі, а він чомусь завжди цілував мене у носик і говорив:
– Кирпулечка-Лінулечка! Ось тобі від зайчика, - і далі пауза, - ...відгадай що?
Повзуча арка чи „маленький” теремок?
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 29 квітня 2011, 14:54
Заплутав цей мовний „прогрес” украй! Ну скажіть мені, людині з філологічною освітою, що таке арка? Чи мої знання застаріли чи я сама? Бо чогось явно не розумію у цьому житті. Завжди думала (та і енциклопедія так тлумачить), що арка – це таке архітектурне спорудження за формою дуги (саме слово походить від лат. arcus — дуга), що слугує перекриттям прорізу в стіні або простору між двома опорами (стовпами, колонами тощо).
Напевне, так само думали і ті служби, що дали дозвіл на добудову (підкреслю – добудову, а не забудову!) підприємцю О.Кулик - власнику магазину „Саша” на вулиці Шевченка. Бо ж в іншому випадку навряд чи дозволили будувати у центрі міста, фактично посеред площі приватний двоповерховий будинок. Такий собі мале-е-е-енький теремок.
Та хай би собі будувався, аби на своїй землі, а то ж земля наша, громади.
Саджати – не саджати?
- Деталі
- Категорія: Актуальна тема
- Опубліковано: П'ятниця, 29 квітня 2011, 14:53
Для бахмачан це майже гамлетівське питання щороку набуває особливої гостроти наприкінці квітня-початку травня. Його актуальність змусила нас винести поради на головну сторінку. Так коли ж все-таки саджати наш другий хліб - картоплю?
Моя сусідка Наталія Василівна, пенсіонерка, говорить, що ще її бабуся визнавала лише одну прикмету: саджай картоплю, коли з’являється зелена лобода. У відомого серед прихильників органічного землеробства городника Б.Бублика, автора книг „Меланжевый огород”, „Огород без хлопот” та інших прочитала: коли лист на березі набуде розміру копійки радянської (це майже така, як і наша зараз).
Ну про жаб, напевне, усі знають: коли скрекотушки починають свої концерти – сій кукурудзу. А 6 травня, на день святого Юрія, давнього покровителя землеробів – огірки у відкритий грунт. Починає випускати листочки дуб – приморозків уже не буде, час для квасолі і гороху.
Діліться своїми секретами – надрукуємо!
К.Весняна
Детальніше...