Головна

Про армію треба дбати

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 04 грудня 2020, 11:51

Напередодні Дня Збройних сил України при зустрічі з депутатом обласної ради Валерієм Петровичем Колошею дізнався, що голова правління ГО «Районна спілка ветеранів Афганістану (воїнів- інтернаціоналістів) та воїнів АТО і ООС” хотів привітати читачів „Порадника”зі святом.

В автора ж народилася ідея зробити інтерв’ю, то відразу „пішов у наступ”.

- Цікаво, якою хочете бачити цьогорічну урочистість?

- Звісно, в умовах миру. Упевнений, це найважливіше і для військових, і для нас, цивільних. А ще - усім здоров’я, щастя, благополуччя...

- Якою уявляється вам армія завтрашнього дня?

- А давайте, згадаємо, якою була вона не так давно. Пригадуєте, як збирали для ВСУ макарони, картоплю, тушонку – усе їстівне. Раді були наші воїни теплому одягові – навіть в’язаним шкарпеткам і теплим рукавичкам, не вистачало на фронті сучасної зброї, медикаментів, пального...

Знаємо, сьогодні всім цим українське військо забезпечене. На передову надійшло новітнє озброєння, а воїни навчилися ефективно його застосовувати.

Проте не лише перелічені речі впливають на бойовий дух наших захисників. Наприклад, бійці ООС потребують і нашої моральної підтримки. Вони цінують добре слово, у шані пісня. Знаю це із власних спостережень, адже кілька раз відправлявся на лінію зіткнення на Донбас. Колектив нашого ПСП „Пісківське” передавав на передову гуманітарну допомогу, дітлахи місцевої школи виготовляли для фронтовиків корисні у побуті вироби, зігрівали душі бійців промовистими рядочками вітальних листівок. Повірте, найбільше зворушувало бійців не одяг, взуття і смачності, а пісня, живе художнє слово учасників мистецьких гуртів, які брали участь у подорожах на ООС.

- Під час ваших неодноразових відряджень на лінію зіткнення заходила розмова з військовими, що треба зробити для більшої ефективності армії?

- Не є спеціалістом у військових питаннях, тому і проблем подібних у спілкуванні зі мною не торкалися. Проте запам’ятався виступ одного із офіцерів ООС. Він подякував аграріям за нашу сільську працю, яка забезпечує хлібом і м’ясом, молоком і олією, яка взуває і одягає воїнів. „Ми стоїмо на сторожі мирної вашої праці, а ви турбуєтесь за наш стіл і до столу...” - говорив командир бригади.

- Нещодавно відзначали інше свято – День працівника сільського господарства. Упевнений, вам не важко згадати основні показники господарської діяльності підприємства.

- Вважається, що курчат рахують восени. Щодо економічних показників, то на їх краще посилатися за підсумками року. Одначе, вже міг би назвати здобутки у рослинництві і тваринництві, є у нас досягнення у переробці власної продукції і у засвоєнні новітньої сільськогосподарської техніки. Ці здобутки тим вагоміші, що напрацювали їх в умовах примхливої цьогорічної погоди, а про короновірус уже і згадувати не хочеться.
Скажу так: «Колектив ПСП „Пісківське” потрудився так, що нам не соромно звітуватися перед нашими воїнами, які вберігають нас».

Борис Бобришев

Засідали бахмацькі депутати

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 04 грудня 2020, 11:20

27 листопада 2020 року відбулося ІІ пленарне засідання першої сесії Бахмацької міської ради восьмого скликання.

Гурин С.М., голова ТВК, оголосив Постанову Бахмацької міської територіальної виборчої комісії про обрання депутатом Бахмацької міської ради восьмого скликання Іванюка М.М.

Далі сесія продовжила роботу згідно затвердженого порядку денного. Депутати схвалили напрацьований робочою групою Регламент Бахмацької міської ради та затвердили Положення про відділи: економіки, публічних закупівель та громадського транспорту; житлово-комунального господарства та організації благоустрою; освіти, сім’ї, молоді і спорту; земельних ресурсів, екології та агропромислового комплексу та сектору культури і туризму; Центр надання адміністративних послуг. Затверджено Положення про ЦНАП.

У зв’язку із утворенням Бахмацької міської територіальної громади прийнято рішення про початок реорганізації Курінської, Тиницької, Красилівської, Стрільницької, Пісківської, Григорівської, Халимонівської, Фастовецької, Біловежівської та Бахмацької сільських рад шляхом приєднання до Бахмацької міської ради.

Міський голова вніс на затвердження сесії кандидатури на посади старост майбутніх старостинських округів, які були підтримані депутатами шляхом поіменного голосування.

Заступником Бахмацького міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради затверджено Карпенка А.А., заступником з питань житлово-комунального господарства – Варчака А.А., заступником з питань гуманітарної сфери – Книгу С.В. На посаду керуючої справами виконкому міської ради затверджено Швидченко Т.М.

Депутати одноголосно підтримали Звернення підприємців Бахмаччини до народних депутатів України про збереження спрощеної системи оподаткування.

https://bakhmach-mr.gov.ua/

Мы дружили

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Вісті звідусіль

Опубліковано: П'ятниця, 04 грудня 2020, 10:55

C удовольствием откликаюсь на обращание Трофима Солодько поделиться воспоминанием, «як ми вчилися, дружили, гуртувалися навколо класного життя”.

Отзываюсь в надежде, что, может и вправду, это пригодится нашим потомкам. Да и приятно вспомнить былые времена.

Учиться пришлось в двух железнодорожных школах - №48 и №49, теперь городские четвертая и пятая. Последняя, только что построенная, выгодно отличалась и архитектурой, и интерьером, и отоплением. А вот проблема чистоты в помещениях везде стояла одинаково остро. Перрон вокзала, а позже пятачок перед крыльцом клуба железнодорожников, были единственными островками асфальта в городе. В межсезонье – осенью и весной школьные технички сбивались с ног. Ведь улицы превращались в сплошное месиво, не возможно было добраться к школе, не измазав сапоги. Не очень помогали ведра с водой и веники, чтобы очистить обувь – полы вестибюля, в коридорах и класах устилал слой песка и пыли.

В школах было полным-полно учеников – занимались в две, а то и в три смены. Каждый приносил в помещение по соринке – вот и результат. Выход нашелся - задействовали старшекласников , чтобы самим убирать в классах. Делали это по очереди дежурные. Обычно убирали по двое, но часто к ним присоединялись друзья-одноклассники, те, с кем по пути со школы. Работа спорилась, хотя справиться было не просто. Парты – не чета сегодняшним, массивные и тяжелые. Нужно было их приподнять, чтобы подмести, а затем и вымыть полы. Надлежало переполоскать тряпки для классной доски, предварительно вытерев ее до блеска. А еще требовалось собрать чернильницы и отнести на хранение.

Было весело и дружно, классная комната преображалась и радовала на следующий день своей чистотой. Старательных дежурных отмечали, как замечали и нерадивых, одних поощряли, других порицали. Жили мы в духе коллективизма, у нас и игры были в почете командные – футбол, волейбол. Любили совместные походы, хоть за город, хоть в кино. Мы дружили, тепло приятельских отношений до сих пор согревает душу. Так хочется возвратиться в детство, в юность.

Сергей Беспалов

Тиф та голод у Батурині у 1921-1924

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 04 грудня 2020, 10:24

Епідемія, карантин, пандемія – найвживаніші слова в нашому спілкуванні, в радіо- і телепередачах, на шпальтах газет. А днями багато говорили про голод. Якраз на сполучення слів, які винесені у заголовок статті, звернув увагу наш позаштатний кореспондент  Микола Терех. Запропонував висвітлити події майже сторічної давнини, які котримсь чином перегукуються з проблемами сьогодення.

У кінці 1920 року епідемія “іспанки” залишила територію Батуринської медичної дільниці, але на зміну прийшли тиф та голод. Особливо великого поширення набули поворотний тиф (переносник збудника — воша) та ендемічний (кліщовий) — переносник збудника — кліщі. Не набагато менше хворіло населення в Батуринській волості на черевний, плямистий та поворотний тиф.

Ситуація у лікарні склалася, як скрізь: не вистачало ліків та їжі, хворі помирали від хвороб і поганого харчування, від голоду.

На базі Батуринської лікарні працює тифозний барак на 20 ліжок. Хворих обслуговує 9 чоловік персоналу, в т.ч. фельдшер і акушерка. Лікар Окерблом Леонід Митрофанович у 1920 році загинув від рук бандитів. Тому весь тягар лікування хворих у Батуринській лікарні ліг на плечі середньої і молодшої ланки медичних працівників.

З 1919 року на посаді фельдшера Батуринської лікарні розпочав працювати Кисіль Микола Андрійович, який у тяжкий час розрухи керував Батуринською медичною дільницею. Наступного року братом милосердя працює Тесля Яків Григорович.

У 1921-му до Батурина переїжджає з Харкова Кисіль-Рибалова Таїсія Вавиловна, яка займає посаду фельдшера-акушера. Восени того ж року до виконання обов’язків головного лікаря Батуринської медичної дільниці приступив Дуброва Василь Іванович.

З впровадженням нової економічної політики (березень 1921 р.) у лікарні вводиться плата за ліжко з нетрудового елемента із розрахунку 0,5 пуда жита за день, аналізи крові – 400 тис. крб., сечі – 320 тис. крб.

Сільська лікувальна мережа, в т.ч. і Батуринська лікарня на 20 ліжок, переводяться на місцеві бюджети: продукти харчування, паливо і все інше необхідне для роботи закладів повинні надавати (заготовляти) волосні і сільські сходи та виконкоми, фактично сама громада.

Приміщення лікарні не мало змоги вмістити всіх хворих, тому на засіданні Батуринського райкому КП(б)У 4 травня 1921 року розглядалось питання про переведення тифозного бараку в будинок Кочубея. Після обговорення пропозицію відхилили з міркувань, що сад Кочубея має історичне значення і є місцем відпочинку та прогулянок місцевих жителів та гостей.

Станом на 15 вересня 1921 року в Батуринський народній лікарні лікувались і було “зачислено 8 человек на довольствие”. У той час на медичній дільниці працюють: у Батуринській лікарні – лікар Дуброва В.І., фельдшери Скляр В.В., Кисіль М.А., фельдшер-акушерка Кисіль Т.В. У Митченках – фельдшер Ганжола І.П.,у Пальчиах – Сущенко А.І., в Обмачеві – Тесля К.В., у Красному –Руденький М.А.

При районних відділах охорони здоров’я, в тому числі і при Батуринському, створюються комісії і дільничні санітарні ради по боротьбі за чистоту, до яких входили, окрім лікаря, представники місцевих виконкомів і виборні від сільських сходів. Вони організовують тижні чистоти, тижні праці, тижні водопостачання, банні тижні, медичні суботники, тижні допомоги хворим і пораненим червоноармійцям. На них проводиться повсюдне чищення осель, дворів, вулиць, колодязів, ремонт лазень, придбання мила для лікарень, санітарна обробка всього населення і т. д. Видається «Инструкция о порядке проведения Недели борьбы с вензаболеваниями и проституцией» (12 травня 1921). Організовуються червоні кутки (хати-читальні), де медичні працівники проводять з жителями навчання з санітарної освіти. Жінки-медики розглядають питання гігієни людини, венеричних та жіночих хвороб, гігієни вагітності, абортів та інше.

Ініціативна і по-справжньому мужня робота медиків та населення сприяли зниженню інфекційної захворюваності. У 1922 році почався спад епідемії, хоча число хворих залишалось ще досить значним.

Відомість захворюваності на ґрунті голоду по медичним дільницям Конотопського повіту з 1-го січня по 1-е червня 1922 року.

У червні місяці 1922 року проведені Конотопські окружні курси медиків, які проходили в м. Батурин. Вони були в числі перших курсів, на яких медичні працівники навчались та переймали досвід боротьби з епідеміями тифу.

Микола Терех,
науковий співробітник
НІКЗ “Гетьманська столиця”

На знімку: Конотопські окружні курси медиків у Батурині, 1922 рік. Двох наших земляків вдалося ідентифікувати - у верхньому ряду: з позначкою ”1” - помічник лікаря Батуринської лікарні М.А. Кисіль; внизу з позначкою „2” - помічник лікаря з села Бочечки на Конотопщині П.І. Заболотний. (родом із с. Обмачів)

Гастрономічні вподобання Івана Самойловича та Івана Мазепи

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 04 грудня 2020, 09:52

Матеріальний або побутовий світ – річ дивна, але сьогодні своє життя без цього всього ми не уявляємо. Кулінарні традиції – це така ж культурна спадщина нашого народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна пишатися, який не можна забувати. Дійсно, їжа – це потужний соціальний інструмент, який може впливати на людей.

Так, повсякденне харчування гетьманів безперечно відрізнялося від харчування простого народу: на столі було завжди м’ясо, було більше риби, жирів, але в цілому було таким же, як у решти багатого прошарку суспільства. А ось бенкети вимагали іншого підходу. Треба було похизуватися достатком, продемонструвати свої смаки та вподобання. Для цього використовували іноземні, а тому дуже дорогі і недоступні для простого люду продукти, які вирізнялись способами приготування і подачі. Про це ми можемо дізнатися з різноманітних джерел: документів, мемуарів, книг рецептів, господарських порадників. Батуринські бенкети супроводжувалися вітальними та патріотичними промовами гостей на честь гетьмана, лунали панегірики. Для них між промовами грали музики, та й самі частування нерідко супроводжувались веселими танцями.

Святкування у гетьманському Батурині було не гірше, ніж при дворах європейських володарів. Бути запрошеним до гетьманського столу мала за честь урядова старшина, високоповажні посли з Московії, Франції, Польщі. Бенкети тривали довго й завершувалися зазвичай пізньої ночі гучними салютами.

За часів правління Івана Самойловича та Івана Мазепи продукти харчування до гетьманської кухні постачалися господарем Батуринського замку з рангових маєтностей у селах Обмачеві та Городищі. А биків, наприклад, в окремі роки поставляли з Лубенського полку, рибу – з Десни. Документи до наших часів зберегли імена тих, хто дбав про пишність гетьманського столу часів правління Івана Мазепи: Самійло Целюрик, Никифор Лук’янов, Іван Чарниш, Василь Цурка. Відомі й імена поварів Мазепи: Пархом Черкес, Опанас Дудка, Михайло Гаврилович, Іван Горбатий та ін.

На бенкетному столі можна було зустріти розмаїту поживу. Вишуканий гетьманський стіл, насамперед, орієнтувався на французьку кухню. Різноманітність їжі зумовлено наявністю всілякої домашньої птиці і худоби, а також дичини. На думку дослідників, основним видом м’яса на гетьманському столі була яловичина. Свинина ж становила близько 15 % від усіх м’ясних страв. До столу подавали язики коров’ячі, сири, шинку, ковбаси, м’ясо свиняче солоне та в’ялене, м’ясо лося, кабана, зубра, оленя, зайця. Їли гетьмани та поважні гості і різноманітну птицю: – дрохв, журавлів, хохотів, куріпок, перепілок. Відомо, що до м’ясних страв кухарі додавали спеції: шафран, корицю, мускатний горіх, гвоздику, кардамон, розмарин, імбир, ягоди ялівцю, перець, завезені з далеких країн. Здолавши неблизький шлях, вони коштували недешево й були проявом достатку господаря.

Було модним кислий смак поєднувати з солодким, а до м’ясних страв подавати різноманітні соуси та солодкі сиропи. Саму страву кухарі могли здобрювати смальцем, коров’ячим маслом, олією. Документи свідчать, гетьмани полюбляли пригощати гостей осетровою та сиговою ікрою, сьомгою, сомами, щуками, язями, стерляддю. Делікатесами вважались каракатиця, камбала та мінога. Споживали велику кількість ягід і фруктів, які з метою зберігання сушили або зацукровували, а також овочів, які квасили, солили.

Існує опис одного з повсякденних сніданків гетьмана Івана Мазепи: «На сніданок він їв молочну кашу, яєчню, хліб з маслом та салом, пив чай». А от на святковий стіл кухарі ставили «фляги з угорським вином, пляшки з медами, горілками, на закуску заготовили відвареного осетра, ковбаси, мариновану дичину та інше».

Статистика поширення коронавірусної інфекції COVID-19 на Бахмаччині

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Офіційно

Опубліковано: П'ятниця, 04 грудня 2020, 09:25

За даними Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації станом на 1 грудня на Бахмаччині загалом зафіксовано 510 випадків інфікування COVID-19, із них 15 – летальних, 329 пацієнтів одужали (+7), 166 - активні.

Бережіть себе та своїх близьких!

Будьте здорові та самовідповідальні!

Бахмацька РДА

Служба 101 інформує!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Офіційно

Опубліковано: П'ятниця, 04 грудня 2020, 08:42

В умовах осінньо-зимового періоду майже щодня виникають пожежі від порушення правил пожежної безпеки при експлуатації печей та електронагрівальних приладів. У вогні гинуть та отримують травми люди. Будьте обережні, не використовуйте саморобні електрообігрівачі, не допускайте перегрівання печей, слідкуйте, щоб у них не з’являлися тріщини, не використовуйте для їх розпалювання легкозаймисті речовини.
Шановні громадяни, дотримуйтесь правил пожежної безпеки у побуті!
Бахмацький РВ УДСНС України

Звернення

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Актуальна тема

Опубліковано: П'ятниця, 27 листопада 2020, 14:44

Депутатам Бахмацької міської ради,
Бахмацькому міському голові Шимку П.М.
Звернення

Ми, приватні підприємці Бахмаччини (ФОП), так званий мікробізнес, звертаємося до вас з проханням підтримати на сесії міської ради і направити це звернення до Кабінету Міністрів України, до Верховної Ради України, до Народного депутата України по 208 виборчого округу Гунька Анатолія Григоровича.

Ми, підприємці Бахмаччини, звертаємося до Вас за допомогою у нашій боротьбі за збереження спрощеної системи оподаткування.

З 1.01.2021 вступають в силу Закони 128-IX і 129-IX, які під виглядом детінізації ведуть до знищення спрощеної системи оподаткування.

Касові апарати повинні бути у всіх ФОП 2-4 груп, а також у всіх ФОП, які торгують товарами з «груп ризику» (автозапчастини, текстиль і все, що містить текстиль, побутова техніка та ін.). Вартість касового апарату та принтеру - від 10000 грн, вартість щомісячного обслуговування - до 1000 грн, необхідно винаймати бухгалтера. Перша група, яка торгує в тому числі продуктами, на ринках, з контейнера, ларька, павільйону, що має стіни і вхід, відповідно до податкового кодексу буде переведена на 2-у або загальну систему. Пропозиція вести облік на телефоні не витримує жодної критики – безкоштовне програмне забезпечення складне і незрозуміле. А що робити, коли смартфон «заглючить», вийде з ладу або буде втрачений? Як друкувати з нього чеки і ще безліч питань без відповіді?

Усі товари, згідно запропонованих проєктів Законів, повинні бути внесені в РРО за кодами УКТЗЕД відповідно прибуткових документів, що унеможливлює торгівлю товарними залишками без цих кодів, їх просто неможливо буде ввести.

На усі товари необхідні прибуткові документи і повний облік руху ТМЦ, за помилки - великі штрафи. Штрафи передбачені за будь-яку помилку, навмисну або ненавмисну. Також набирає чинності закон 367-IX, згідно з яким за відсутності документів, що підтверджують походження товару, штраф 51000,00 грн за кожну одиницю товару (ст 15 п 2). У разі повторного порушення протягом 3-х років штраф 102 000,00 грн.

Це фактично означає знищення спрощеної системи оподаткування, на якій ми працювали багато років.

З 1 січня нам необхідно наймати бухгалтерів та нести повну відповідальність власним майном за найменші порушення касової дисципліни та інші порушення, які податкова знаходить при кожній перевірці. Ми не зможемо оприходувати власні товарні залишки на 31 грудня 2020 року та вимушені будемо викинути їх на смітник. Ми не зможемо працювати у такому режимі, і частина нас закриється, а частина перейде у тінь, неминуче здорожчання цін на 20-30 відсотків . Нам не буде чим годувати наші сім’ї та платити податки. Частина підприємців буде змушена закрити власну справу, інша - перестане платити податки, що суттєво скоротить доходи місцевих бюджетів. Частина виїде з країни. Врешті–решт це призведе до економічного колапсу країни.

За економічними розрахунками, це не приведе до підвищення надходжень у державний бюджет, а, навпаки, вони скоротяться. Виграють від тотальної фіскалізації тільки виробники РРО та великий рітейл.

До порядку денного Верховної Ради було внесено декілька законопроєктів, котрі врегульовують нашу проблему, але й декілька, що навпаки її поглиблюють. Тому ми Вас дуже просимо підтримати розроблені у співпраці з рухом «Save ФОП» законопроекти 3853-1(2) (3853 – 1 в пріоритеті) та 3993, за всі інші законопроекти з номером3853, зокрема 3853(Д), просимо Вас НЕ ГОЛОСУВАТИ. Ситуація швидко змінюється, тому ми просимо Вас звертати увагу на позицію неполітичного руху з захисту наших прав SAVЕ ФОП на підтримку законопроектів на наш захист.

Ми наперед вдячні всім народним депутатам, що проголосують ПРОТИ законопроєкту Гетьманцева 4313Д, вдячні ЗА підтримку винесення в зал 3853(1).

З повагою та надією на допомогу
приватні підприємці Бахмаччини.

Є такий романтик...

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 27 листопада 2020, 13:42

Микола Іванович Моринець – невиправний романтик, у голові потомственого козака роїться стільки ідей, що вистачило б на цілий гурт. Задуми у нього реалістичні, просто не таланило знайти компаньйона з таким широким мисленням, тому з реалізацією справа гальмується. Мріяв він опанувати сільський туризм, адже Присеймів’я благодатний край. Був задум відродити конярство, галузь започатковану Героєм Соціалістичної праці Василем Максимовичем Сіденком. Відшукав і заохотив аж у Москві зацікавлених відбудувати садибу відомого на весь світ художника Миколи Ге. Здавалось, справа зрушується, та події на Донбасі прирекли ті плани...

Про все це згадуємо у його батуринській квартирі, що є складовою двоповерхового будинку колишнього ДРСУ. Дивуюся височенним стелям двоповерхового помешкання, до якого долинає дихання сусідньої асфальтівки. Звертаю на це увагу господаря.

- Знаю. Якраз це і зацікавило свого часу. Близькість автостради – найпереконливіший аргумент для бажаючого зайнятися підприємництвом. Мав на те особисті плани. Гляньте, дві кімнати – площа майже 50 квадратів, до стелі 3м 20 см – розташовуй стелажі у два яруси. Був задум відкрити придорожню аптеку, уже і перші домовленості відбулися. Проблеми виникли на рівному місці – мамі додалося років, просить не від’їжджати далеко. Прийдеться продавати, Батурин тепер не для мене. Погодився б поміняти квартиру на зерновоза, є одна задумка...

Усе це перебрав у пам’яті вже дома, згадав, як мріяв обзавестися житлом у курортному тоді ще селищі. Вирішив розповісти у газеті, може, „Порадник” зарадить комусь перегорнути нову сторінку власного життя. Був би задоволений.

Борис Бобришев