Головна

Хай здійсняться заповітні мрії!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Зі школи й про школу

Опубліковано: П'ятниця, 02 березня 2018, 10:24

«Життя, як відомо, починається з дитинства, а ранок у моїй сім’ї – з маминих рук. Як дві пташки трудівниці вони весь час у польоті: готують, миють, прибирають.. Ось ніжна рука неньки лягає мені на чоло: «Пора вставати, доню!» Потім мама будить братика, і врешті всією родиною виходимо з дому: батьки на роботу, а ми з братом до школи. Але всі йдемо в один заклад – Бахмацьку гімназію. Я живу у щасливій сім’ї, оточена турботою і затишком. Мені добре в ній. Коли поряд рідні, усе навкруги здається гарним і лагідним, з’являються сили й завзяття».

Так починається твір нашої випускниці Шекули Анастасії, яка росте й виховується в сім’ї педагогів. Її батьки – Шекула Лариса Володимирівна та Шекула Анатолій Миколайович – учителі початкових класів гімназії. Їх турботливі руки сповнені тепла не лише для власних дітей, а й для своїх вихованців. Когось треба заспокоїти й погладити по голівці, комусь зав’язати бантик, застебнути ґудзик, зав’язати шарф та зачепити на плечі такий важкий учнівський ранець. Багато турбот у класних керівників. Якось звично бачити серед них жінку. А ось коли Анатолій Миколайович, високий, статний нахиляється до своєї малечі, на душі стає сонячно. Батьки й колеги поважають сімейство Шекул за професіоналізм, відданість педагогічній справі, а головне – за людяність і доброту. Як добре, коли на зорі становлення дитини як школяра знаходяться такі вчителі. Цього року Анатолій Миколайович готує до випуску своїх четвертокласників, перед якими перше серйозне випробування – ДПА з основних предметів. Віримо, що учні не підведуть учителя, який усі сили віддає своїм вихованцям.

Такими ж наполегливими в навчанні є власні діти Шекул – одинадцятикласниця Анастасія і п’ятикласник Максим.

Настя – гордість нашої гімназії, совість класу. Напевне, за 11 років навчання не було випадку, щоб вона прийшла до школи хоч з одним непідготовленим уроком. Дівчина старанна в навчанні, проявляє велику активність у позакласних заходах. Особливо захоплюється природничими науками – біологією й екологією. Щороку займає призові місця на олімпіадах обласного рівня та приносить навчальному закладу та району призові місця. Але цього року дівчинка перевершила усі сподівання і принесла району три обласних дипломи: в олімпіадах з біології, екології, та за науково-дослідницьку роботу, яку вона захищатиме у березні на Всеукраїнському етапі конкурсу-захисту наукових робіт МАН у Києві. Настя мріє стати медиком. Тож щасти тобі, дівчинко!

Якими б не були геніальними діти, але без супроводу дорослих, їх участі в долі учнів, спільної наполегливої праці успіх неможливий. По гімназійному життю Настю веде і опікується нею вчитель біології Мартиненко Ірина Григорівна. Ці двоє весь час у праці: то вони готуються до олімпіади, то беруть участь у якомусь конкурсі чи презентації, то готують до захисту наукову роботу – усе у них розраховане на успіх, на перемогу. Вихованці Ірини Григорівни щороку поповнюють дипломну скарбницю нагородами обласних етапів предметних олімпіад, а випускники отримують високі бали на ЗНО. Вона - учитель біології вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, лауреат обласної педагогічної премії ім. Софії Русової. Колеги, учні та батьки глибоко цінують величезний вклад учителя у розвиток освіти не лише у закладі, а і в районі, а вдячні випускники минулих років – часті гості у неї дома та у навчальному закладі. Невгамовна вчителька завжди тримає себе у тонусі: ретельно готується до кожного уроку, працює із сучасною літературою, публікаціями та тестами з предмету, щороку пише з своїми учнями науково-дослідницькі роботи, у яких проводить ґрунтовні дослідження на обрану тему, має власний блог, у якому обмінюється досвідом із колегами району та області. Тому і не дивно, що уже кілька десятків її випускників поєднали свої долі з природничими науками: стали учителями біології, лікарями чи екологами.

Тож наснаги вам, високих злетів, шановна Ірино Григорівна.

А тобі, наша випускнице, гордість гімназії, бажаю залишатися лідером в тій області, де в тебе все виходить, не втомлюючись осягати нове, долаючи труднощі і перешкоди, перемагаючи гідних суперників, найсильніших конкурентів. Хай здійсняться твої заповітні мрії!

Ганна Дирда, учитель Бахмацької гімназії

Золоті рядки поезії

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини культури

Опубліковано: П'ятниця, 02 березня 2018, 10:03

У творчої людини є велике щастя – це народження нового твору: вірша, поеми, оповідання чи есе, афоризму чи пісні. Тоді прискорено б’ється серце, душу переповнюють емоції, хвилювання, ніби світ відходить на задній план, думки шикуються в римовані строфи. Звідки вони беруться? Хто їх надиктовує? Це одна з нерозгаданих таємниць людської свідомості.

З упевненістю можна сказати, що нічого вищого за щастя творення для справжнього поета немає. У цьому переконалися члени клубу «Світоч» на черговому засіданні «Золоті рядки поезії». Зі світочанцями зустрілася наша землячка, людина творчого обдарування, чия доля пов’язана з поезією, – О. В. Батьковська. Вона пише за покликом душі:

Життя – це не поезія, а проза,
Це будні, спроби, сторінки- невдалі,
Тривоги, стресів чималенька доза.
Роблю ковток поезії. Йду далі…

Творчість Ольги Батьковської дихає світлом. Це особливо важливо у наш час, такий непередбачуваний і такий вразливий. Зберегти світло в душі, незважаючи ні на що, та ще й підтримати його в інших – це чи не найголовніше завдання сучасної літератури. Авторка прагне не пропустити бодай найменшої миті довкола себе і це їй вдається:

Завихристою мовою розхристаю душу,
Зацілую солодкими порівняннями слів…
Я для тебе гіпербол з древа часу обтрушу,
Я для тебе накрапаю з крапок вир почуттів…

Кожна зустріч з поетесою – то нове відкриття. Творча ріка не міліє, вирує новими образами, метафорами,глибиною думки.

Кубок їде до Бахмача!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Спортивна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 02 березня 2018, 09:30

У суботу 24 лютого в м.Мена відбувся хокейний турнір на кубок мера. У турнірі взяли участь три команди: х/к Мена, х/к Борзна та х/к Бахмач. Турнір проходив у такому форматі: 3 періоди по 20 хвилин, без овертаймів та булітів.

До речі, х/к Мена є минулорічним володарем кубку.

Дякуємо нашому земляку, меру міста Мена, Геннадію Анатолійовичу Примакову, організація турніру була проведена на найваищому рівні.

Першу гру господарі зіграли з х/к Бахмач. Гра закінчилася з рахунком 3:6 на користь нашої команди. Другу гру ми зіграли з командою х/к Борзна. Рахунок гри нічийний - 4:4.

Господарі та х/к Борзна зіграли теж в нічию 2:2, що і дозволило нам стати переможцями турніру.

У цей же день у м. Ромни відбулася зустріч між командами Ромни та Коровинці, хазяї зазнали поразки з рахунком 0:4. На жаль, наша п’ятірка не змогла допомогти Роменській команді.

* * *

У неділю 25 лютого х/к Ромни поїхали на турнір з хокею в Охтирку , де брали участь три команди: х/к Охтирка, х/к Ромни та х/к Котельва (Полтавська обл.)

Охтирка перемогла х/к Котельва з рахунком 3:2. Х/к Ромни перемогли команду з Охтирки по булітам 5:4. У команди х/к Котельва команда з м. Ромни виграла з рахунком 4:0.

Гра з Охтиркою пішла у залік Чемпіонату області. Цей турнір проводила профспілкова організація Укрнафтогаз України. Команда переможець отримала кубок та грошову винагороду.

Наступна гра Чемпіонату Сумської області відбудеться 28 лютого в м. Ромни з командою х/к Суми-04.

Микола Мицик, голова БРО ФСТ «Колос»

Здоровье не ищи в аптеках!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Спортивна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 02 березня 2018, 09:01

Недавно в Сумах в рамках зимнего легкоатлетического Чемпионата Украины состоялись соревнования по часовому бегу. Наш земляк Борис Михайлов в абсолютном зачете показал на дистанции VІ результат. А среди ветеранов был первым, батуринец Сергей Пулинец среди ветеранов добился третьего места.

Еще раз порадовала своим успехом наша одноклубница, воспитанница ДМК «Гармония» Дарья Михайлова. Теперь перспективную спортсменку пригласили в Париж для участия в чемпионате Франции в 8-километровом кроссе. Дарья подтвердила свое звание мастера спорта – пришла к финишу первой.

22 февраля на зимнем легкоатлетическом Чемпионате Черниговской области Борис Михайлов на 2-километровой дистанции с препятствиями занял третье место. Примечательно, что по причине отсутствия крытого помещения, спортсмены Черниговщины арендовали для состязаний Броварской физкультурный комплекс. А здесь Борис Валериевич выступал несчетное количество раз. Получилось, что стартовал почти в родных стенах.

Уже в последние дни зимы удалось побывать в родном Бахмаче. Порадовался приятным новостям в жизни городских спортсменов. Узнал, что благодаря щедротам председателя районного совета Виктора Мищука, клуб «Здоровье» обзавелся 10 туристическими ковриками, необходимых для полноценных тренировочных занятий. Теперь Клуб обеспечен многим инвентарем для практических тренировок. Рассказали, что кроме Виктора Федоровича старалась для этого и председатель узловой ветеранской организации станции Бахмач Надежда Федосеевна Приходько. Спасибо им за беспокойство о развитии спорта в городе среди пожилых. Это лучшее средство против недугов даже в сравнении с дорогими препаратами.

Сергей Кровлайдис, мастер спорта

Спадкування за заповітом і за законом

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Юридична консультація

Опубліковано: П'ятниця, 02 березня 2018, 08:38

Одними з найбільш розповсюджених питань до юриста – є питання, що стосуються спадщини. Рано чи пізно з ними стикаються більшість громадян.

В даній статті наведені загальні відомості по цій тематиці, які дозволять зорієнтуватися в юридичному аспекті питання.

Конституція України передбачає право спадкування власності громадян. Спадкове право забезпечує родині померлого можливість зберегти та використати його майно, заощадження, чим сприяє підвищенню матеріального добробуту родини померлого, зміцненню власності громадян. Спадкове право «надає можливість кожному громадянинові розпорядитися своїм майном на випадок смерті, визначивши в заповіті його долю. Отже, воно безпосередньо спрямоване на захист особистих інтересів громадян, адже багатьом не байдуже, до кого перейде належне їм майно після їх смерті.

Отже, що таке спадкування? Згідно українського законодавства спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки (за винятком, визначеним ст. 1219 Цивільного кодексу України), що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, місцем відкриття – останнє місце проживання спадкодавця. 

Існує два види спадкування: за законом або за заповітом.

Бахмацький РВК інформує

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 02 березня 2018, 08:00

З метою надання громадянам України можливості реалізувати своє конституційне право щодо захисту Вітчизни було внесено зміни до статті 28 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», в якому збільшено граничний вік перебування у запасі для рядового, сержантського, старшинського складу до 60 років, для молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років, а для вищого складу - до 65 років, військовозобов’язаних жінок, незалежно від присвоєних їм військових звань – до 50 років. Це сприятиме збільшенню кількості громадян, які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, інших військових формувань та підрозділів територіальної оборони. Бахмацький районний військовий комісаріат проводить комплекс заходів із відновлення на військовому обліку громадян, які були раніше виключені з військового обліку по досягненню граничного віку перебування в запасі та не досягли 60 річного віку.

Враховуючи важливість порушеного питання, прохання до всіх громадян віднестися до заходів, які проводяться, з почуттям громадянського обов’язку.

Усім військовозобов’язаним, які протягом останніх років змінювали адресу проживання і не оповіщали про це військовий комісаріат, необхідно прибути до Бахмацького районного військового комісаріату для уточнення облікових даних.

За детальною інформацією звертайтеся до Бахмацького районного військового комісаріату, який розташований за адресою м.Бахмач. вул. Шевченка, 38. тел.(04635) 2-17-78.

Прийом з питань відновлення на військовому обліку проводиться щодня з 08:00 до 17:00 (крім суботи та неділі).

Станіслав Ковтун: «Помилки можуть зробити лише ті, хто працює...»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 23 лютого 2018, 12:56

Прочитав статтю «Дмитрівка протестує» і не зміг залишити її без уваги. Те, що діється сьогодні в Дмитрівській громаді аж ніяк не йде нам на користь. Свої особисті амбіції крикуни хочуть вашими руками втілити в життя. Мене як селищного голову звинувачують у бездіяльності, шахрайстві, що зовсім не відповідає дійсності. Шкода, що багато дмитрівчан підтримуючи їх забули, що саме під моїм керівництвом було прокладено 13 400 м підвідного газопроводу до селища, чого раніше мужі при владі не зробили. Розпочато будівництво водогону, (про що я сьогодні дуже каюсь), відкрито бюро ритуальних послуг при КП «Перспектива», збудовано каплички на сільських кладовищах, заасфальтовано центр селища ( де до цього люди завжди потопали в грязі), проведено благоустрій біля обеліска. Набагато тисяч покращена база ДНЗ «Сонечко». Саме наш депутатських корпус в минулому році вперше виділив кошти в сумі 120 тис. грн. на заплату вчителям школи, на спортивний інвентар. Тільки в 2017 році було вирішено багато проблем, які до цього не вдавалося вирішити:

- Замовлено генеральний проект селища;
- Проведено земельні торги під АЗС;
- Зроблено підсипку вулиць Миру, Польова, Садова і частково Чапаєва.
- На моє прохання народним депутатом України Давиденком В.М. виділено автомобіль швидкої допомоги.
- Вперше, за моєї ініціативи, дирекція ТОВ «Агродмитрівське» виділила кошти на пахоту в сумі 300 грн.
- Проведено гредерування вулиць.
- Завезено пісок на кладовища.
- Проведено реконструкцію вуличного освітлення: Перемоги (частково), Олександра Пащенка, Суворова, Лісова та освітлена територія біля Свято-Троїцького храму.
- За моїм сприянням викладено плиткою тротуарну доріжку біля церкви.
- Проплачені кошти за дитячий ігровий майданчик.
- Придбано освітлення для обеліску.
- Проведено державні свята та народні гуляння: День Перемоги, Івана Купала, День Незалежності.
- Замовлено проектну документацію на глибинну свердловину 340 м.
- Придбано твердопаливні котли для пожежної частини і селищної ради.
- Завезено на зиму паливо: ДНЗ «Сонечко», МЛО, селищна рада.
- Проведено дитячі новорічні ранки біля центральної ялинки (01.01.18, 07.01.18) після яких учасникам ранків був накритий солодкий стіл.
- Постійно проводиться вшанування учасників ВВв, воїнів-інтернаціоналістів, Героя України Василя Прохорського та народного героя Олександра Пащенка.
- За моєї ініціативи з минулого року вдруге була надана допомога учасникам АТО та матерям загиблих героїв.
- При моїй допомозі було вирішено питання про видачу коштів за земельні паї наперед людям на лікування та побутові потреби.
- Проведено 2 суботники на старому кладовищі, 1 на новому та 1 в селі Щуча Гребля.
- Постійно протягом року косили стадіон та територію нового кладовища.
- Впорядкував сміттєзвалище по вул.Піщана та на проваллі Придбали для ДНЗ «Сонечко» ноутбук.
- Виділили кошти на обладнання кабінету іноземної мови, на утримання спортзалу та спортивного товариства «Колос».
- Придбали на пожежний автомобіль акумулятор.
- Виділили кошти на придбання дошки для ремонту підлоги в амбулаторії.
- Виділили кошти Бахмацькій ЦРЛ.
- Виділили кошти на обласний онкодиспансер.

В планах на майбутнє замовлено проект на ремонт стелі в Будинку культури та проведення вітряного опалення в закладі культури. Значні кошти залучено на реконструкцію денного освітлення майже по всіх вулицях, розпочати буріння глибинної свердловини і, звичайно, домогтися того, щоб Дмитрівка стала центром територіальної громади.

Шановні дмитрівчани! Я дякую вам за ваш вибір і хочу, щоб ви добре подумали перед тим як взяти участь в акції протесту: хто в подальшому буде вирішувати ваші проблеми, якщо в подальшому селище на довгий час залишиться без керманича. Ініціатори акції своїми діями відлякують наших сусідів від об’єднання в одну сильну територіальну громаду, а якщо Дмитрівка не буде центром ОТГ, то я не бачу в селищі майбутнього. Помилку можуть зробити лише ті, хто працює, а вибрати їх можна разом, але методом конструктивної праці.

З повагою селищний голова С.М.Ковтун
Стилістика та орфографія автора збережені.

Скоро весна...

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 23 лютого 2018, 12:24

На Батуринську прийшов, як домовилися, а компаньйони сповістили, що затримуються. Аби не кацюбнути, вирішив почекати у „Водолія”. Прочинив двері – дихнуло приємним теплом. У магазин не заходив ще з осені, то зміни помітив відразу - у торгівельному залі стало менше порожньої площі. Тут же визначив, чим „Водолій” її заповнив. Першими у вічі кинулися полиці із побутовою технікою – мультиварки, електрогрилі, духовки, блендери, електропраски – усяка всячина.

Привернув відділ ручного інструменту, задивився на обценьки – їх тут кілька десятків моделей, на всі смаки, для будь-яких потреб. Закруглені і плоскі, із загнутими щічками, як у стоматологів, і обладнані кусачками. Вирішив перерахувати викрутки, їх ще більше. Від заняття відірвав знайомий. Привіталися, перекинулися словом. Здивувався, що давній колега (мешкає на Поштовому) забився за покупками аж сюди – на протилежний бік міста.

- Тут дешевше?, - спробував вгадати причину такого рішення.

- Не тільки. Ось під’їдуть сват і зять, почнемо відкладати товар. Хочуть молоді зробити євроремонт – запити у них, аж дух перехоплює. Ми вже прицінювалися, вибір на „Водолій” припав, бо тут, крім усього, ще надають безкоштовний транспорт. А ми ламали голову, як все доставити. Уявляєш: ванна і бойлер, труби, змішувачі, цемент, будівельні суміші...

Перелік обірвала поява його родичів, я ж продовжив „ескурсію”. Фарби, клеї, розчинники – інша хімія, відступили під натиском болгарок, електродрилів. Хтось вибирав знаряддя для обробітку городів, а тут і традиційні сапи, і когтисті, як лапа хижака, розпушувачі. Інтерес зрозумілий – незабаром весна, справжній господар турбується заздалегідь.

Досить молода подружня пара примірялася до „напольных весов”, ініціатором придбання явно виступала жінка. Все ж „здолала” опір чоловіка - здогадуюсь, хоче контролювати власну вагу.

- А чи не завадять такі ваги і в моєму домі? – запитую в себе.

Підходжу до продавця. Яка прикрість, це придбали останні. Та мене обнадіюють.

- Наступного тижня завеземо нові, не розраховували, що так розпродадуться. Цікаво, чоловіки рідко звертаються, все жінки, дівчата запитують...
Посміхаюся собі на думці – знать, скоро весна...

Від роздумів відриває мобілка - ось і моя компанія квапить, нарешті, виходити на асфальтівку.

Микола Корбут

Серед неприступних скель гартувалась їх міць

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Вісті звідусіль

Опубліковано: П'ятниця, 23 лютого 2018, 12:03

Так вже повелось, що 15 лютого для воїнів-афганців - свято зі свят. Саме цього дня у далекому 1989-му було завершено виведення обмеженого Контингенту радянських військ із Республіки Афганістан. З року в рік районний осередок (воїнів- інтернаціоналістів) і АТО здійснює низку заходів, присвячених пам’ятній даті. Так було і у минулий четвер. Ще з ранку у Свято-Преображенській церкві зібралися афганці і атовці на святкову літургію, де згадали загиблих воїнів, молилися за їх душі. Благочинний, настоятель храму, отець Віктор поздоровив воїнів-інтернаціоналістів з їх доленосним, пам’ятним днем. Згадав і про атовців, усім разом - афганцям і захисникам України - побажав, здоров’я, всіляких земних благ і благословіння Небес.

Учасники молебня побували на міському цвинтарі біля могили полеглого учасника АТО Юрія Бутусова, поклали до пам’ятника живі квіти, відсалютували офіцерові автоматними пострілами і продовжили ходу вулицями міста. Маршрут проліг до пам’ятника загиблим атовцям Бахмаччини, потім до пам’ятного Знаку полеглим воїнам–афганцям та Меморіалу Слави на площі Б.Хмельницького. Скрізь відбулося покладання квітів, ялинкових гірлянд, біля Знаку стався мітинг. Виступили заступники голів райдержадміністрації і райради Роман Неволько та Анатолій Бондар. Звернувся зі словом до присутніх міський голова Павло Шимко. Поздоровив із пам’ятним днем своїх побратимів голова районного осередку УСВ (воїнів- інтернаціоналістів) і АТО Валерій Колоша. Пізніше, віддаючи шану полеглим бахмачанам у війні 1941 – 1945 років, Валерій Петрович сказав: „Маємо вічно пам’ятати подвиг наших дідів-прадідів, без їх безсмертного подвигу не було б ні мирного неба, ні України, ні нас...”

У районному історичному музеї познайомилися з виставкою «Воїни Бахмаччини в Афганістані». Особливо зворушив відеофільм про події у обпаленому війною Афганістані.

При перегляді згадалися почуті колись віршовані рядки:

«Может быть, что в мире
неким лицам.
Наша память будет не вдомёк...
Мы же не забудем, не забудем
Тех афганских выжженных дорог ...»

Справді, не забудемо ніколи!!!

Михайло Матіско,
cекретар правління районного
осередку УСВА (воїнів-інтернаціоналістів) і АТО.
Фото Б.Бобришева