Головна

Думки серця

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: Вівторок, 28 вересня 2021, 14:13

26 вересня - День машинобудівника. Це свято усіх працівників мого рідного заводу «Полімермаш».

Дуже шкода, що доводиться писати про нього в минулому часі. Багато років тому, у вересні 1969 року, я переступила поріг тоді ще неіснуючої прохідної заводу, як співається у пісні «та заводская проходная, что в люди вывела меня». Саме так і було. Будувався завод, зводилися цехи, адміністративний корпус, а потім з`явилася прохідна, яка вивела в люди багатьох працівників нашого заводу. Зростали професійно робітники та інженерно-технічний склад. Викликало гордість говорити: «Я - машинобудівник». У нашого заводу був запах могутності, сили, мужності та витривалості. Працювати на заводі було почесно та престижно.

Приїжджали по направленню спеціалісти різного профілю. Хлопці та дівчата спілкувались, закохувались, створювали сім’ї. Була велика дружна заводська сім’я. Будувались житлові будинки, дитячі садочки, Будинок культури. Робітники отримували квартири, було весело та щасливо. На роботу йшли, як на свято.

Наш Бахмач став містом завдяки заводу «Полімермаш». І дуже шкода, що про нього ніде й ніколи не згадують. Мене зрозуміти може той, хто працював постійно на цьому заводі, для кого він залишився рідним на все життя.

У цехах були свої пріоритети: на інженерно-технічних робітників з «пентагона» (як вони називали адміністративний корпус) дивилися зверхньо. Ще б пак, робітники виготовляли продукцію, яка користувалася великим попитом в усіх куточках Радянського Союзу.

А нас «пентагонівців» звинувачували в тому, що ми «протираємо свою мануфактуру». Але це не так. Ми ІТР теж вносили великий вклад у виробництво: це відділи головного конструктора, головного технолога й навіть невеликі бюро робили свою професійну справу, без якої робітникам було б важко.

А планово-економічний відділ,у якому працювала я... Ми постійно їздили у відрядження, погоджувати ціни на виготовлену продукцію, і не завжди все було гаразд, адже кожен керівник підприємства, куди ми відправляли свою продукцію, хотів отримати товар по найнижчій ціні й важко було довести, що продукція нашого заводу високої якості та досить помірної ціни.

Хочеться згадати багатьох чудових, технічно підкованих керівників цехів та відділів, які стояли «горою» за своїх робітників. Більшість з них вже пішли з життя. Вічна їм пам’ять... І мій рідний, улюблений завод теж пішов у небуття. Як боляче про це писати, але, на жаль, прийшли такі часи. Наша продукція стала нікому не потрібна.

Коли розбивали наш адміністративний корпус, одночасно розбили й моє серце. Я плакала за ним, як за живою істотою. Він чинив опір, стояв міцно, але сили були не рівні...

Дякую тобі, заводе «Полімермаш», що ти був у моєму житті, звідки я пішла на заслужений відпочинок.

Дорогі мої співробітники заводу, я завжди дуже рада бачити вас живими й відносно здоровими. Ви всі мені дуже дорогі. Доки ви будете живі, доти житиме моя пам’ять про вас і про роки, пропрацьовані, на жаль, на недовго живучому заводі.

Зі святом, з Днем машинобудівника !!!

В.Куніцина

Співай,танцюй, рідна Голінко!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Наші свята

Опубліковано: Вівторок, 28 вересня 2021, 14:12

Моя Голінка дуже гарна та затишна. Люди живуть тут веселі, добрі та роботящі. З ранку до вечора, не покладаючи рук, трудяться у господарстві або на роботі. Проте, не дивлячись на втому, знаходять потребу відвідати святкові заходи Будинку культури. Одні приходять послухати і подивитися, інші поспівати, вийти у таночок, чи почитати вірші. Працівники культури надають увагу організації відпочинку голінців, тому свята відбуваються напрочуд веселі і зворушливі. Взимку святкуємо День Святого Миколая, Новий рік, Різдво, Щедрівки, День Воїнів-інтернаціоналістів та День Святого Валентина.

Весну зустрічаємо свяковим концертом до Свята Жінки, потім черга Масляної.

Запам’ятовується святковий концерт, присвячений Дню Перемоги.

Свята літа розпочинаються заходом присвяченим найменшим, це День захисту дітей, потім черга магічного свята Івана Купала та День Незалежності.

Осінні святкування відкриваємо Днем Знань, потім День Села, День Учителя та День сільськогосподарського працівника.

Жителі села беруть активну участь у святкуваннях, які дарують масу задоволень та вражень. Жодна урочистість не обходиться без аматорів сцени. Гурткам художньої самодіяльності приділяється велика увага.

У Голінському Будинку культури активно працює жіночий вокальний ансамбль «ВЕРБИЧЕНЬКА». Колектив один з досвідченіших. Тут розучують різноманітні за характером та стилем музичні композиції. Він складається з неперевершених, талановитих та завзятих жінок, це Марченко Світлана, Семеліт Лариса, Парафійник Людмила, Герасименко Галина. У нашому голосистому гурті співають тезки Корж Наталія та Салій Наталія. А тезок-Катерин, як ніде. Це Горова, Салій, Передера на чолі з керівником Троць Тетяною.

Хореографічний колектив «ЗАБАВА» створений у 2018 році, має три вікові категорії: молодшу, середню та старшу. Освоюють танці на різні смаки, але в основному це сучасна хореографія.

За роки змінилося чимало учасників, проте що тоді, що зараз у колективі займаються талановиті, креативні та незамінні діти.

У молодшій віковій групі вчаться танцювати Корж Каріна,

Мельниченко Лілія, Гирман Вікторія, Мельниченко Валерія та Руднікова Юлія.

У середній - теж 5 учасників: Салій Костянтин,

Дорохович Ярослава, Семеліт Вікторія, Гапоненко Марина, Козир Каріна.

А Палієнко Даша, Мужайло Вікторія, Луцик Любов та Штахура Крістіна засвоюють тонкощі хореографії у старшій групі.

Також у Будинку культури займається співочий гурток з різноманітними варіаціями виконання, це і соло, і дует, і тріо.

Гуртківці представляють різні вікові категорії. кожній надається увага на відпрацювання музичної композиції. Звучать україномовні пісні на різну тематику.

Ще діє сільський «театр» - у БК створений драматичний гурток «ЕКСПЕРИМЕНТ» з учасниками різного віку.

На святах люди спілкуються, насолоджуються творчістю односельців, відпочивають від буденних справ. У наших сільських артистів з’явилися додаткові можливості. Ще з нагоди свята „Останнього дзвоника” директор ТОВ”СП”АГРОДІМ” Олександр Рубан зробив щедрий подарунок –- придбав для аматорів сцени аудіоапаратуру. Справа не у вартості потужної системи озвучування (коштує майже 80 тисяч гривень), а у якості. Концерти наших аматорів лунають тепер на все село, мелодії плинуть нині до всіх околиць Голінки.

А ще Олександр Валерійович цікавиться життям села, так традиційне святкування Івана Купала продовжилося низкою конкурсів і змагань, переможці винагороджувалися цінними призами, або солідними грошовими преміями. Пропозицію зробити сценарій саме таким подав директор. До того ж О.В.Рубан все те і профінансував. Як покращується настрій, з’являється наснага працювати ще завзятіше для села, для Батьківщини.

Всіма згаданими ансамблями, колективами і гуртками опікується Тетяна Василівна Троць. Ось що говорить Тетяна Василівна про наших земляків – аматорів сцени: «Всі мої артисти, мої таланти завжди на святковому концерті викладаються на всі 100 відсотків. Вони - плід моєї роботи. Раніше довелося працювати в інших Будинках культури, але вперше легко і просто почуваюся саме посеред цих талантів, з якими розуміюся з пів слова. Горджуся, що Голінка має таких чудових людей – від малих до літніх».

Галина Олефіренко

Вдалий початок

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Спортивна сторінка

Опубліковано: Вівторок, 28 вересня 2021, 14:09

З 11 по 15 вересня в м.Очаків, Миколаївської області, проходив Чемпіонат ГО ФСТ «Спартак» серед юніорів 2006-2007 р.р.н. та юнаків 2008-2009 р.р.н.

У змаганнях узяли участь 169 боксерів із 11 областей та м. Київ. Боксери СК «Бахмач-БОКС» та ДЮСШ Бахмацької МР також узяли участь у цих змаганнях та показали наступні результати:

ХОПТА Артем - І місце
ТЕРТИШНИЙ Андрій - ІІІ місце
ЧЕРНЮХ Артем - ІІІ місце
ЮРЕЧКО Ростислав - V місце

Вітаємо хлопців із вдалим початком навчально-тренувального сезону!!!

Черненький П. А.,
директор ДЮСШ Бахмацької МР

Будні переплавляють у свята

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Наші свята

Опубліковано: Вівторок, 28 вересня 2021, 14:07

У Дмитрівку прибув задовго до початку Свята, зайвий час вирішив згаяти, затримавшись у центрі. Звернув увагу на квітник з айстрами, які після осінньої зливі заграли яскравими фарбами. Помітив, що дмитрівці причепурили безіменну площу побіленими бордюрами.

Єдиний перехожий охоче відгукнувся на привітання і уповільнив крок. Автор прикинувся незнайком і поцікавився у літнього чоловіка працюючими у містечку підприємствами.

- Та про що ви говорите!? Катма, все знищене. За радянської влади видавали продукцію два цегельні заводи, діяла пекарня, купували власний хліб. Овочесушильний завод поставляв вироби на весь Союз і навіть за кордон. Найсмачніший лимонад на весь Бахмацький район розливали у нашому цеху, - емоційно ділився дмитрівець. - За спиною, бачите, порожні вікна і виламані двері, то був найкращий у селищі магазин, на другому поверсі розташовувалась їдальня, а хочете, ресторан.

Ото залишки автостанції, знаєте скільки автобусів відходило звідти – понад тридцять відправлень щодня. А тепер спробуй виїхати. Не стало відділення сільгосптехніки, побуткомбінату…

Говіркий незнайомець розповідав би ще, та поруч пригальмував Лексус, явно під’їхав за співрозмовником. Останній мусив перерватися і, попрощавшись, подався до легковика. Вже у дверцях поспіхом вигукнув.

- У нас район колись був!

Про більшість згаданих дмитрівських втрат знав і раніше, та зі сторонніх вуст вони звучали ще сумніше. Пригадав вже сам бурякоприймальний пунк, тваринницькі ферми, сільпо…

Подався до Будинку культури. Долаючи колії залізничного переїзду, вгледів заіржавілі рейки, це пригнітило більше, ніж почуте від дмитрівця. Час ще був, дай, думаю, відвідаю вокзальчик, гляну на розклад, скільки потягів тут ще бігають.

Порожній зал для пасажирів зустрів дзвінкою тишою. Над віконечком каси височів розклад, де значились чотири поїзди. Не густо…

Вже без настрою продовжив подорож на Свято селища. Як виявилося, впадати у печаль поквапився. Будинок культури зустрів діловою передсвятковою метушнею, аматори сцени готувалися до виступів. Пройшов у фойє до виставки виробів народних умільців. Першим зустрів Миколу Євтушенка – дописувача «Порадника», автора кількох книг про минувшину Дмитрівки, про її людей, про події навколо стародавнього поселення. Книги не здивували, про літературне захоплення Миколи Івановича знав раніше. А от професійно виконані масляними фарбами його картини стали відкриттям.

Затримався біля робіт вишивальниць Наталії Ступи, Ірини Зигун, Любові Кушніренко. Усі троє вишивають хрестиком, останні двоє володіють ще і вишивкою бісером. А Любов володіє ще і вмінням залишати на полотні узори незвичною технікою виконання.

Постаралися гуртки «Умілі руки» Дмитрівської і Щучегребельської шкіл.

Доки знайомився з виставкою, присутніх запросили на подвір’я, де мали виступати юні барабанщиці. Дівчата справили враження, відчувалося, що шліфували синхронність рухів на чисельних репетиціях не похапцем.

Ще рухливіше і емоційніше було на футбольному турнірі, присвяченому світлій пам’яті колишнього викладача фізичного виховання Петра Петрусенка.

Спочатку слово надали селищному голові Валентину Бойку, який звернувся до громади з вітанням. Поділився новинами із життя громади.

Як водиться, урочистість не обійшлася без традиційного концерту. Звернув увагу на різноманітність жанрів. У дмитрівських самодіяльників чимало самобутніх колективів. Розпочав програму гурт «Рідні наспіви», запам’ятався ансамбль «Веселка». Вже давно радує глядача неповторне виконання Зразкового дитячого ансамблю «Веселі ложкарі».

Репертуар був доволі насичений хореографічними виступами. Про вокал зайве говорити, голосистими співаками цей край славився завжди. Та найбільше порадувала активна участь у концертній програмі юних артистів – від дітлахів і підлітків до дівчат і парубків.

У концертну програму вдало розмістили привітання земляків. Першими поздоровили довгожителів. Найстарша серед них Олександра Пилипівна Рогуля, котра місяць тому на Спаса, 19 серпня, відсвяткувала свій 97 день народження.

Пролунали імена, кому довелося нести нелегку військову службу на Сході нашої країни. Згадали воїнів-інтернаціоналістів, ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглого на Донбасі капітана Збройних сил України Олександра Пащенка та Героя Небесної Сотні Василя Прохорського.

Не забули про подружжя, які дочекалися Золотого весілля, їх запросили на сцену, вручили подарунки.

День селища в умовах новоствореної Дмитрівської ОТГ відбувалося вперше, тому сприймав дійство, як екзамен, як тест на зрілість громади проводити такі масові заходи. Цей іспит дмитрівці склали. Стверджую впевнено, бо і сам відчув благодійний вплив пісні, художнього слова, їх урочистості в цілому.

Дмитрівці час від часу згадують про роки, коли були райцентром. Завжди відчувалася ностальгія по тих літах, схоже ОТГ – перший крок до відродження. Від громади залежить, чим бути Дмитрівці, чи залишатися, такою, як є – чи створити зразкове містечко.

На цьому міг би поставити крапку, але не можу не згадати про колишнього дмитрівця Андрія Іваненка – нині успішного підприємця. Він відгукнувся на запрошення і приєднався до святкування. Прибув, як заведено, не з порожніми руками. Ще заздалегідь виділив продукти на приготування м’ясних делікатесів, а вітаючи зі сцени, передав школі, рідній школі, 16 тисяч гривень на придбання сучасного навчального обладнання.

З розмови у гурті дмитрівців дізнався, що Андрій Петрович ще раніше надав фінансову допомогу на ремонт лікарні. Запевняли, що розщедрився більше ніж на п’ятдесят тисяч.

Один із співрозмовників запевняв, що це у Іваненка від батька, Петра Миколайовича. Між іншим, вказав на туї, які повиростали височенними деревами.

- Садили їх майже всією Дмитрівкою. І тільки Іваненки були удвох – батько і син.

Вічнозелені смолисті дерева ростуть понад сто років, нагадуватимуть про сьогодення ще довго.

Борис Бобришев

Чудодійна ікона

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: Вівторок, 28 вересня 2021, 14:06

Серед образів, які прикрашають домову церкву палацу Кирила Розумовського, привертає увагу Ікона Божої Матері Неопалима Купина кінця ХІХ – початку ХХ ст. Заповіднику «Гетьманська столиця» її подарувала жителька Конотопа Катерина Комардіна. У православній християнській традиції відомо багато чудодійних ікон, які особливо шануються в окремих місцевостях чи є покровителями різних життєвих потреб. До останніх відноситься образ Неопалимої Купини, яка є патроном пожежної охорони. Сама її назва говорить, що вона покликана рятувати домівку від пожежі. Існувало повір’я, що для приборкання пожежі, треба з цією іконою тричі обійти довкола палаючої будівлі.

Неопалима Купина – одна з найскладніших за композицією Богородичних ікон, де кожна деталь сюжету має символічне значення. Найбільш поширеним образом є поясне зображення Богородиці з Немовлям, оточене восьмикінцевою зіркою, яка символізує власне «неопалиму купину», тобто терновий кущ, який, за біблійним переказом, горів і не згорав.

Представлена в домовій церкві ікона написана олійними фарбами на дерев’яній дошці у народному стилі, розміром 44,4 х 33,5 см. Кольорова гама ікони темних, приглушених відтінків, серед яких переважає коричневий, а також червоний та зелений кольори. У центрі композиції – овальний медальйон, в якому зображені Діва Марія та Ісус Христос. На грудях Богородиці – драбина, нахилена верхнім краєм до плеча Пречистої. Це так звана «драбина Іакова», що символізує поєднання земного і небесного начал.

Стилізований медальйон оточений вісьмома променями, що утворюють зірку, яка складається з двох гострих чотирикутних зірок. Чотири з цих зірок пофарбовані у червоне, що означає вогонь, інші чотири — зеленого кольору, символізує терновий кущ. Крім того, на червоних променях зображені чотири херувими, а на зелених — іпостасі євангелістів Матвія, Іоанна, Марка і Луки в образах янгола, орла, лева та тільця.

У день святкування ікони Богородиці Неопалима Купина, 17 вересня, професійне свято – День рятівника України – відзначають працівники аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони та інших спеціальних формувань, а також ті, хто зробив внесок у справу ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, захисту життя і здоров’я людей.

Отже, в образі Неопалимої Купини постає весь світ, земні й Небесні сили, які зібрані в гармонії навколо Богородиці з Немовлям. А тому ця ікона належить до числа тих, які обов’язково повинні бути присутніми в домашньому іконостасі.

Запрошуємо відвідати палац К. Розумовського та особисто познайомитися з чудодійною іконою.

Наталія Пільтяй,
науковий співробітник Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»

Приєднуйтесь!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Спортивна сторінка

Опубліковано: Вівторок, 28 вересня 2021, 14:04

Вихідними днями відбулися змагання з легкої атлетики вулицями Києва в залік чемпіонату України. Ця траса півмарафону серед бігунів вважається важкою. Затяжні підйоми, на мостах через Дніпро завжди на заваді вітер. А цього разу ще і дощова погода додала чимало випробувань. Але чим складніші умови змагань, тим вагоміша перемога. То ж наші земляки, члени ДМК «Гармонія», показали справжній бійцівський характер.

Серед жінок святкували перемогу відразу дві наші одноклубниці. Женя Прокофьєва впевнено фінішувала першою, а Даша Михайлова - другою (обидві майстри спорту міжнародного класу). Своїх вихованок підтримав і Борис Михайлов, посівши четверте місце в своїй віковій групі. А через кілька годин ще два члени ДМК стартували в інших змаганнях - «ІІІ Кубок Гетьмана» зі Скандинавської ходьби.

У такий спосіб Київський Національний Економічний Університет ім.Вадима Гетьмана відзначив 115 річницю свого заснування. В напруженій суперечці на 4-кілометровій трасі Ія Крупська посіла сьоме місце, а Сергій Пулінець (або автор цих рядків) виборов друге місце в абсолюті та переміг в своїй віковій групі.

Скандинавська ходьба в Україні стала поширюватись лише в останні кілька років, але швидко набуває популярності. Це зумовлено прагненням населення до більшої фізичної активності. Починати бігати - не завжди дозволяє здоров’я, а ходити з палками, та ще й технічно правильно - дуже корисно. Батуринська група любителів Скандинавської ходьби, за два роки регулярних занять, в цьому переконалась. Почати займатись ніколи не пізно. Здоров’я і хороший настрій будуть вам нагородою.

То ж до зустрічі на шляху до здорового способу життя !

Сергій Пулінець,
місто Батурин

Нарада з питань підготовки щодо забезпечення виконання осіннього призову громадян на строкову військову службу

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: Вівторок, 28 вересня 2021, 13:03

Нещодавно в міській раді відбулася нарада з питань підготовки щодо забезпечення виконання осіннього призову громадян на строкову військову службу. У нараді взяли участь міський голова Павло Шимко та старости.

У ході засідання були розглянуті питання виконання планового завдання з проведення цьогорічного осіннього призову на строкову військову службу в громаді.

Начальник другого відділу Ніжинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підполковник Віктор Московченко нагадав присутнім вимоги чинного законодавства з питань військового обов’язку і військової служби та зосередив їх увагу на необхідності продовження проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з призовниками та їх батьками про умови проходження строкової військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях і вимог чинного законодавства стосовно соціального та правового захисту військовослужбовців і членів їх сімей. Вкотре зазначив, що строковики в жодному разі не залучаються до проведення АТО/ООС.

Також зазначив, що потрібно активізувати роботу щодо оповіщення призовників про необхідність прибуття їх до другого відділу Ніжинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, (“колишнього райвійськкомату” в Бахмачі). Водночас повідомив, що до Національної Поліції України будуть направлені матеріали щодо розшукових заходів стосовно осіб, які ухиляються від призову на строкову військову службу і не з’являються за викликом.

Під час наради інформовано, що вже створено Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних. Нині триває заповнення його бази. У результаті — буде можливість прослідковувати призовників, які ухиляються від строкової служби. До речі, такі військовозобов’язані, не виконуючи свій громадянський обов’язок, обмежують низку своїх соціальних прав, а це і виїзд за кордон, і працевлаштування на державну службу, в органи Нацполіції. Вони потрапляють у так званий “чорний список”.

Обговорено проблемні питання, які виникають у ході підготовки до проведення осіннього призову громадян та озвучено пропозиції щодо їх вирішення. Так, запропоновано здійснити спільні рейди з подворовим обходом по населених пунктах громади та провести звірки щодо уточнення даних за місцем проживання відповідної категорії населення.

Підсумовуючи нараду, начальник другого відділу Ніжинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підполковник Віктор Московченко закликав усіх до співпраці з метою забезпечення належного призову в питанні виконання планового завдання призову на строкову військову службу.

Нагадуємо про те, строкова служба у Збройних Силах є обов’язком для громадян України, і після отримання повістки військовозобов’язаний повинен з’явитися до військкомату, де він перебуває на обліку. Якщо повістка не прийшла, все одно необхідно це зробити у 10-денний термін після оголошення призову. За ухилення – передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність.

Відділ організаційної роботи та кадрового забезпечення
виконкому міськради

Вшанування пам'яті загиблих з нагоди Дня вигнання нацистів з Бахмаччини

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 17 вересня 2021, 12:23

Минає 78 років з часу вигнання нацистських окупантів з Бахмаччини! Ця сторінка історії ніколи не зітреться з нашої пам’яті. Дякуємо тим, хто воював на фронтах, і тим, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога та допомагав піднімати рідну землю з руїн. Згадуємо всіх, чиє життя забрала та страшна війна. На жаль, нині свідків та героїв тих подій майже не залишилось, тому згадаймо їх подвиг та подякуємо ветеранам, які поруч, за ту звитягу та самопожертву, яку вони проявляли під час війни.

Сучасні захисники України є гідними слави своїх дідів і прадідів, а тому сьогодні ми пишаємось героїзмом, силою духу та мужністю наших військових і твердо віримо у нашу перемогу.

Тож 9 вересня з нагоди Дня вигнання нацистів з Бахмаччини міський голова Павло Шимко, голова організації ветеранів Бахмацької міської територіальної громади Лілія Гриценко, начальник другого відділу Ніжинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Віктор Московченко та представники громади віддали данину шани і поваги відомим та безіменним героям-землякам, які в суворий воєнний час боролися з ворогом.

Учасники меморіального заходу хвилиною мовчання вшанували героїв-захисників різних поколінь, які віддали своє життя за наше майбутнє.

Ушановуючи героїчний подвиг синів Бахмаччини, були покладені квіти до вічного вогню на меморіалі Слави та пам’ятного знаку на честь бахмацьких дивізій.

Вічна і світла пам’ять загиблим...

Слава Україні!

Відділ організаційної роботи та кадрового
забезпечення виконкому міськради

Стартуємо і перемагаємо!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Спортивна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 17 вересня 2021, 11:52

Осінь - переддень завершення літнього періоду легкоатлетичного життя спортсменів. Тому мої одноклубники ДМК «Гармонія» використовують з користю кожний сухий осінній день. Минулої суботи, 11 вересня, у Ніжині відбулися обласні змагання з легкої атлетики, присвячені Дню фізкультури і спорту.

Моїм землякам є чим похвалитися. Перші місця на 800-метровій дистанції вибороли Дмитро Єременко та Артем Орел (кожен у своїй віковій групі).

На другу сходинку піднялися Андріана Єременко - 800 метрів, Олександр Верещак -100 метрів.

Треті місця дісталися Греті Машаріповій , Каті Бендяк – обидві 800 метрів, Олександру Верещаку - 300 метрів.

У змаганнях брали участь більше двох сотень перспективних легкоатлетів. Наприклад, навіть чернігівці такої честі не були удостоєні. З наших восьми учасників шестеро завоювали медалі.

До речі, постійний спонсор ДМК «Гармонія», депутат обласної ради Валерій Колоша надав кошти для преміювання переможців.

Розкрию наш маленький (а, може, вагомий) секрет. На успіх окрилював приклад нашої одноклубниці - учасниці Олімпійських ігор Дарії Михайлової, яка майже напередодні у Чемпіонаті Франції виборола друге місце на дистанції 10 км.

Виходить, осінь легкій атлетиці - не завада: стартуємо і перемагаємо.

Сергій Пулінець