Небесній сотні

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 2
ГіршийКращий 

Присвячую загиблому на Майдані у Києві від кулі снайпера моєму земляку Прохорському Василю Петровичу та всім хлопцям, що загинули на Майдані.


– За що ж ти, мій сину, загинув?
– Та я ж боронив Україну...
– Ти ріс, непомітно мужнів,
Я й гадки не мала,
Що будеш найкращим з синів.
Чи ж син то у матері, чи ж то людина,
Що цілив у тебе?
В беззбройного кулю послав!
Нема йому прощення і до загину
За те, що життя молоде обірвав.
Згорьованій матері раптом здалося,
Що син підіймається, ось він встає...
Та ні, то країна його Україна
Над світом зорею росте!
Народ її вартий уваги і шани
За хліб запашний із полів,
За руки в мозолях і ранах,
За вірних, сміливих синів.
І жити їй вічно!
І бути назавжди!
Їй пам’ятник Сотня Небесна звела
Й поринула в вічність
Нам наказавши
Творити на світі
Лиш добрі діла.


Косова Тамара, м. Чернігів, лютий 2014р