Світла пам`ять

• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Наша пам'ять

Опубліковано: Четвер, 22 липня 2021, 10:34

У пору початку жнив Микола Гнатович Петренко традиційно перевідував свою другу малу батьківщину, сподівався побувати на Бахмаччині і минулого четверга.

Але плани не збулися, склалося інакше - делегація засмучених бахмачан вирушила до Чернігова, щоб провести у останню путь колишнього очільника району.

Старшому поколінню він запам’ятався першим секретарем райкому. Звісно, займався і партійним будівництвом, але більше задоволення отримував від організації господарської діяльності на підприємствах і у колективних господарствах. Ініціативний, енергійний, вимогливий до себе і до людей Микола Гнатович втілював у життя досить значимі проєкти. Серед них - дитяча залізниця і катер з кількома катамаранами у міському парку культури і відпочинку, іподром у колгоспі ім.Ватутіна. Він сприяв будівництву житла для молодих колгоспних сімей у Халимоновому, Голінці, Білих Вежах. Значно зріс житловий фонд самого міста і в районі зокрема.

Нерідко міг з’явитися ні світ ні зоря на молочно-товарній фермі, дільниці механізації - поцікавитися умовами праці тваринників, плугатарів. Гумові чоботи – неодмінний атрибут автівки секретаря у роки роботи на Бахмаччині.

Він упровадив об’їзд полів, звертаючи увагу керівників на кращі з них і критикуючи «нерадивих». Районні виїзні семінари, навчання на місцях дали врешті-решт результат, стали підвищуватися врожаї, зростати надої молока, прирости живої ваги тварин. Бахмаччина все частіше фігурувала на вищих сходинках в економічних досягненнях серед районів області.

За його сприяння збудоване приміщення гімназії. Він задумав надати сучасності колгоспному ринку і домігся практики виставляти на продаж продукцію колгоспів у своїх власних павільйончиках.

Микола Гнатович Петренко був ініціатором будівництва майстерень на дільницях механізації у Фастівцях, Пальчиках, Пісках, Обмачевому, у колгоспі „Прогрес”. Ні в які роки не було асфальтовано стільки доріг і вулиць, як за роки Петренка.

Не відаючи того, створював собі своєрідні пам’ятники за життя. Поважаємо його і за це.

Товариші