Футбол люблять майже всі. Останнім часом у нашій країні вболівальників стало значно більше. Ця гра дає море позитивних емоцій та єднає людей. І хоч Євро-2012 вже позаду, вболівальникам поки не до відпочинку. Зараз проходить чемпіонат України з футболу серед професійних команд II ліги. 21 липня у селі Плиски відбулася гра між місцевим ФК «Єдність» та гостями – командою «Славутич» із Черкас. Гра обіцяла бути напруженою, адже зустрілися відомі сильні команди. Стадіон задовго до початку наповнився любителями футболу та фанатами обох команд. Були присутні почесні гості: віце-президент «Славутича» Володимир Ходак, тренер команди Олександр Кирилюк та її начальник – Анатолій Арагажан. Відповідно, зі сторони ФК «Єдність»: президент клубу – Михайло Голиця, головний тренер – Віталій Левченко, начальник команди – Олександр Волков.

Гра почалася наступом «Єдності». Господарі поля відразу взяли ситуацію в свої руки. Така стратегія уже через 10 хвилин принесла успіх. Дмитро Гунченко (№19) подарував команді перший забитий м’яч.

Черкащани перехопили ініціативу і під різні вигуки (на зразок «Черкаси – вперед!») своїх фанів почали грати активніше. І хоча гравці «Єдності» вперто тримали оборону і досить непогано контратакували, гостям все ж вдалося на останній хвилині першого тайму зрівняти рахунок. Голом гравці «Славутича» завдячують Валентину Горкуну під номером 9.

Другий тайм видався також імпульсивним, відзначився кількома замінами гравців в обох командах, та жодних змін у рахунку не приніс. Погода внесла свої корективи до гри – під кінець матчу почався дощ. Не змінили напружену ситуацію і 4 хвилини, додані суддею до 2 тайму. Отже, матч закінчився нічиєю - 1:1. А я вирішив поспілкуватися з кимось із офіційних осіб. Поруч зі мною сидів Михайло Миколайович Голиця - президент ФК «Єдність (Плиски)», який також очолює громадську організацію «Комітет розвитку «По-лісся».

- Футбольний клуб «Єдність» Плиски утворений в 2001 році. Торік святкували десятиріччя. Ми підтримуємо Бахмацьку спортивну школу-інтернат, вони грають на першість України. Це діти віком 15 років, дворазові чемпіони України. Наша команда грає в другій лізі першості України серед професійних команд, найвище досягнення – 1/8 фіналу Кубку України з донецьким «Шахтарем». У 2009 році на цьому полі грав донецький «Шахтар». «Єдність» Плиски – багаторазові чемпіони Чернігівської області серед аматорів. Володарі Кубка України серед аматорів 2009 року, учасники ліги регіонів УЄФА, виграли тут у чемпіонів України, Молдови, Латвії, Азейбарджану і грали у фінальній частині, де зустрілися 8 команд, минулого року у Португалії. Багаторазові чемпіони Борзнянського району, володарі Суперкубка Чернігів- ської області. Отака історія клубу.

- Звичайно, футбол у житті людей, у житті країн займає досить високе місце. Ви бачили, наприклад, під час Євро-2012 скільки людей на трибунах зібралось. Які емоції! Скільки молоді! Чемпіонати різних країн з футболу – Німеччини, Англії, Італії, Росії, України, які сьогодні транслюються. Футбол – це і показник економіки. Показник рівня життя. А чим краще буде працювати наша економіка, тим буде і вищий рівень життя людей. Тим частіше вони будуть іти в бібліотеку, в театр, на футбол. Це пов’язані між собою речі.

- Про що ми говоримо? Ми говоримо про те, що люди, які живуть сьогодні в Плисках, Куликівці, чи, умовно, в Талалаївці, Борзні або Бахмачі, мають право не тільки важко і довго працювати – у них повинне бути цікаве дозвілля. Наше завдання – щоб вони мали хороше медичне обслуговування, щоб їхні діти ходили в нормальну школу. Щоб люди могли бачити зіркові концерти, цікаві видовища у своїх містах і селах. Сьогодні субота – бачите, як багато людей зібралось? Треба їм дати можливість висловлювати свої емоції. Це відпочинок. І ми підтримуємо дітей, дитячі команди, робимо штучні поля, відбираємо фактично з вулиць дітей для футболу, даємо їм шанс. Ми не ставимо завдання ви- грати Лігу регіонів УЄФА чи Лігу чемпіонів УЄФА – ми цього не зробимо. Просто хочемо дати можливість дітям проявити себе, грати в серйозних клубах. І, безумовно, основне завдання – забрати дітей з вулиць. Щоб вони тренувалися, займалися спортом. У цьому полягає велике значення футболу.

- Звісно. Дати можливість дітям займатися футболом у нормальних умовах, з хорошими тренерами, на хороших полях. Якщо цього не зробити, вони знайдуть собі інші, більш приємні, але не завжди корисні заняття. А так вони будуть грати у футбол.

- Життя багатогранне. Наше завдання – не тільки футбол. Це робочі місця, освіта, медицина. Ми намагаємося на прикладі Плисок продемонструвати, що люди в селі не повинні бути відірвані від світу: від культури, освіти, занять спортом.
У Плисках є хороша бібліотека, аптека, перукарня, школа. Також є церква, гарний будинок культури. Плюс - стадіон, який відповідає рівню команд першої, вищої ліги. І у Плисках є робота. Сьогодні ми говоримо: «Ми не хочемо цього тільки в одному селі – ми хочемо, щоб це було в інших селах. Ми хочемо продемонструвати, що ті діти, які у цьому селі грають у футбол, нічим не гірші за дітей у Києві, Харкові, Донецьку та інших містах. Люди, які тут знаходяться – чому вони не можуть жити в нормальних умовах та отримувати високу зарплату? Мати краще медичне обслуговування? Якісну освіту? Нормально відпочивати? Це наше бажання – щось змінити на краще в країні, а не просто говорити. Сьогодні багато людей, які все знають, все вміють, але нічого не роблять. Наше завдання – продемонструвати, що все реально і все можливо!

- Все було за планом до останньої хвилини першого тайму. Тобто наша команда забила швидкий гол, і ос- кільки це футбол професійний, то команди грають на результат. Потім ми діяли від оборони – і це правильно. Тактика – треба оборонятись, терпіти і шукати шанс в контратаці. Таких моментів у Плисках було два. Але їх не використали. Футбол так побудований - якщо не забиваєш ти, то заб’ють обов’язково тобі. Це підтвердила прикра помилка на останніх хвилинах першого тайму.