Лопух – зело богатирське

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Лопух має настіль потужні оздоровчі властивості, що навіть перекриває ті, які містяться в петрушці, селері та кропиві, разом взятим. Він – потужний антирадіант. І незамінимий складник настою, що зупиняє передчасне старіння, адже покращує роботу серця, підшлункової залози, печінки, зміцнює нерви, запобігає всім можливим недугам. Його зготувати не складно.

Отож, „Узвар молодості”.
 По 1 ст. л. цмину піщаного, квітів липи, листу суниці, ожини, смородини, коріння синюхи чи валер’яни, материнки. По дві ст.л. квітів гречки, рум’янцю (ромашки аптекарської), шипшини, волошки, підбілу, м’яти перцевої, малини, глухої кропиви, шавлії, звіробою, чебрецю, моріжку, лопуха. 4 ст. л. суміші на ніч залити 1 л окропу. Вкутати. Ранком півгодини промлоїти на водяній бані. Вживати по 0,5 скл. тричі в день  з медом, гарячим.
 
Аденома передміхурової залози.  Дві ст.л. дрібно посіченого кореня лопуха (краще павутинчастого, його суцвіття переткане, мовби павутинням) залити 0,5 л окропу. Кип’ятити 10 хв. на слабкому вогні. Настояти годину вкутаним. Вживати теплим по 100 мл тричі на день за 20 хв. до їжі, місяць. Тиждень перерва й повторити. Або ж вживати ранком й ввечері сік петрушки по ложці.
 
Артрити, артрози, остеохондрози, шпори.  Висохлі суцвіття лопуха разом з чіпляками закладають доверху в посудину. Ледь стоптують, заливають, щоб покрило, 60% спиртом (міцна горілка). Настоюють 10 днів в темряві. Цідять, відтискають. Витиратися або ж просочену полотнинку прикладати до хворого місця на всю ніч. Вкутувати смухом. Але без плівки, бо це може призвести до відмирання шкіри.

Виразка шлунку. Вживати сік з листя лопуха по 1 ст. л. тричі в день за півгодини до їжі.
Грижа міжхребцевого диску, артрити, артрози, суглобиці. Взяти 50 г (чарку) дозрілого насіння лопуха, залити 0,5 л крутого окропу, варити 20 хв. Настояти годину. Долити викіпіле. Пити 7 днів по третині склянки після кожного споживання їжі. Через півроку лікування повторити. Для витирання півлітру міцної горілки заливають 50 г насіння лопуха. Настоюють два тижні.

Забоїни. Обгортати забиті місця на ніч білим боком лопуха.

Киста на нирках. І. Відчавити сік з листу молодого лопуха, перед цим пропустивши його через м’ясорубку. Сік зберігати в холодильнику. Пити по такій розкладці : 1-2 день по 1 ч. л. двічі в день; 3-4 день й далі - по ч. л. тричі в день. Місяць. Зробити УЗД і за потреби повторити лікування.

II. Відчавити з лопухового листя 0,5 л соку, додати півкілограма меду та 0,5 л міцної горілки. Розчинити, тиждень настояти в темряві. Вживати по ч. л. тричі в день, вранці - натщесерце.
Увага! Це знадіб’я добре лікує подагру.

Мастопатія. Кілька разів на день змащувати груди лопуховою олією. Її готують так: 100 г лопухового кореня -однолітка заливають 300 мл оливкової олії, можна й кукурудзяну, яка підігріта до 30 градусів. Тиждень настояти в темряві. Але все ж краще 50 г лопухового зернечка залити 300 мл олії. Спочатку мастять олією, далі зверху прикладають лопуховий лист білим боком. Ранком олію не змивати. Перебіг лікування 10 днів. Водночас пити настій: оксамець – чистотіл, остудник голий, моріжок, корінь півонії, листя подорожнику, квіти нагідок - 1 ст. л. збору на 300 мл окропу.  Настояти дві години. Вживати по 30 мл тричі в день за 30 хв. до їжі.
Шпори. Травневий лист лопуха та кропиви, перетовчені, накладаються на хворе місце на всю ніч. Утеплюється. Щодень - новий. Два тижні.

Пухлини шлунку. Взяти корінь павутинчастого лопуха однолітка (без дупла), змішати в рівних частинах з 60 % спиртом та медом. Настояти в темному місті два тижні. Вживати по ст. л. тричі в день за 30 хв. до їжі. Додавати свіжий корінь в страви. Він при кип’ятінні  втрачає гіркість.

В українській державі княжої доби лопухом широко користувалися воїни, а згодом і козаки в походах як харчем. Обмазуючи його корінь глиною, запікали в гарячому попелі. Він додавав сили, гарно гоїв рани.

Жінки здавна широко використовували лопух для зміцнення волосся. Лисі ж чоловіки, з успіхом, для цього використовують олію із лопухового зерна, втираючи в клопітне місце.

І. Просяник, с.Курінь