„Город не тільки годує, а й лікує”

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Так говорили мій тато. Як хто про аптеку заїкнеться, вони зразу ж ведуть на город та й питають: „А у вас це є? А це? А це? Так чого ж ви до мене прийшли, як у вас таких ліків повно!”

   ДИВО-ЯГОДА ДОВГОЛІТТЯ, ШОВКОВИЦЯ

Звичайно, мій тато ніколи не чули про давньоримського лікаря-поета Горація. Той писав: „Хто жменею шовковиці в обід заїдає – проживе довгий вік здоровим!”

Але ж тато знали, що все в ній, від ягідки до корінця, лікувальне. Знали, що нашого собаку Мавра треба шовковичним листям попоїти, коли в того глисти. 1 ложку на 1 склянку окропу, 3 склянки – на день, так попив тиждень й ходи здоров.

Шовковиця містить набагато більше вітаміну С, аніж виноград. Та ще й легкозасвоювані глюкозу, фруктозу, цукрозу, цитринову кислоту, дубильні речовини, пектини-протирадіанти, залізо, фосфор, марганець й цілий набір інших найнеобхідніших для людини мікроелементів.
 
Великий й її послужний список.
Шовковиця дуже корисна для шлунку, печінки, жовчі, особливо при дискенезії жовчних проток. Шовковичне листя – чудове жарознижуюче, навіть краще від липового цвіту.

Ягоди чорної шовковиці помічні при запаленні товстих і тонких кішок. Тато завжди споживали їх чи з кисляком, чи з сметаною, присмакуючи (на кінчику шила) – медом. На мою думку, саме сироватка розчиняє всі лікувальні компоненти ягоди й цим самим робить оздоровлення організму багато ефективнішим. В народній медицині сироватні рецепти зустрічаються дуже часто.

Молоді гілочки білої неродючої шовковиці заварюють при підвищеному тискові крові. А ще – це ліки від бронхіальної астми, добре сечогінне, відхаркувальне.

Ну, а що б, здавалось, незвичайного у тім  ОГІРКОВІ (Cucumis sacivus)? 97% води. Вода і є вода. Але ж цілюща! – з солями, вітамінами, мінералами. Та ще й клітковина. Це справжнісінька мітлиця для шлунку. Вимітає, вишкрібає, як ото мітлище перед святками, нас від всякого непотребу. А як нагонять огірки апетит! Тут і смак, і запах мають роль, і навіть вигляд, що стимулює секрецію травних залоз.

Він ще й лікар непоганий. При спастичних колітах дуже корисні свіжі огірки натщесерце. Послаблюючу дію викликає велика кількість води та ніжної клітковини, що посилюють перистальтику кишковика. Вони мають позитивний вплив на скорочувальну функцію міокарду.
Молоденькі огірки мають чудову тонізуючу дію на шкіру обличчя, омолоджують її. Добрий засіб при ожирінні: на 1 склянку огіркового соку додають 1 столову ложку 10% оцту. Вживати тричі в день по третині склянки, курс лікування – два тижні.
 
Здавалось би, нікому не потрібне сухе огіркове гудиння народна медицина з дуже великим ефектом використовує при всіх внутрішніх кровотечах: маточних, шлункових, гемороїдних і, врешті, онкологічних. Береться 50 г сухого бадилля, заливається 0,5 л води. Доводиться до кипіння. Це денна норма. В перші ж дні вживання кровотечі  припиняться. І на першім же тижні стан хворого значно поліпшується.

А ось і ПОРІЧКИ! Лікувальні властивості порічок дуже цінні. Пектинові речовини, потрапляючи в шлунок, набухають, утворюючи слизисті розчини, що є найкращими адсорбентами кишкових токсинів і, головне, радіоактивних відколів, що потрапляють до організму з їжею. Ось тому на забруднених „мирним” атомом наших землях ця ягода повинна бути завжди на столі.

Окрім того, в порічці доволі дубильних речовин, що мають в’яжучі властивості. Сік порічок вживають при спастичних колітах та ентероколітах. До того ж пектини мають здатність виводити з організму холестерин. Людям похилого віку і тим, що страждають на атеросклероз, вони вкрай корисні. Коли ваші нирки схильні до утворення піску, каменів – знайте, що порічки запобігають цьому. Вони виводять з організму сечокислі солі.

Порічковий узвар з медом матінка мені давали як жарознижуюче, сечогінне, коли, бувало, забухкаю своїм  „ковзанярським” кашлем.

СМОРОДИНУ (Rides nigrum) колись на Русі вважали божественною ягодою.
Широкий спектр лікувальних властивостей божої ягоди зумовлений наявністю в ній у великій кількості вітамінів Д,Е,К,Р,В, заліза, йоду, цинку, кобальту, міді, марганцю, дубильних та пектинових речовин, органічних кислот.
 Всього 20 грамів цієї ягоди забезпечують денну норму людини в аскорбіновій кислоті!
Для оздоровлення особливо цінні дикі смородини, які ростуть майже повсюдно. Проте й культурні сорти мало чим поступаються дикоростучим. Смородину використовують в народі при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, порушенні серцевого ритму, кардіоневрозах, пороках серця, гіпертонії, гіпсохромній анемії, атеросклерозі, простудних захворюваннях, інфекціях ротової порожнини, нирок.

Беруть, зазвичай, ягоди – 50-100 грамів тричі на день.
Не менш цінним у смородини є і листя. Його зривають після збору ягід. Сушать у холодку на протязі.

Що малят купають саме в міцнім наварі смородинового листя, напевно знає кожна мама. Й цього ж навару дають дитяті пити по 2 ложки тричі на день. А ще навар – 2 столові ложки подрібненого листя на 250 мл окропу – дають, коли маля погано спить чи в нього якесь запальне нездужання., при простуді, як кородиться (жалітися, скаржитися – від ред.) на сечовичок. Звичайно, й дорослим це ж радиться. Тільки вже не по 2 ложки, а по 100мл тричі на день.

Листя смородини – чудовий сечогінний засіб при каменях у нирках, використовується як саме, так і в зборах – поряд з березою, лопухом, чебрецем, цибуляним лушпинням. Його користають й при суглобиці.

Після тяжких недуг для швидкого видужання споконвіку настоювали бруньки смородини на білім винограднім вині, вживали по 3-4 ложки тричі в день до їжі.

А які взимку оздоровчі й духм’яні чаї, коли в них вкинути гілочку смородини. Користі з неї багато більше, аніж з традиційних куплених чаїв, коли поруч є кипрій, і суниця, і лист ожини з малиною. А якщо ви хочете мати повний комплекс вітамінів до вашого столу, візьміть плоди глоду, горобини, шипшини та смородини. Не консервуйте, а висушіть!

Це робота не копітка. У літню спеку в піддашші, на сонці, а восени – на горищі. В ягодах збережуться усі вітаміни, цукри, мікроелементи. По дві подрібнені ягідки кожного на склянку окропу, настояти до охолодження. Пити по 3 склянки в день. І ви, і ваші дітки ніколи не загрипують!

Зберіть все це влітку – й дякуйте природі.

   І.Просяник, травознай-збирач народних рецептів