Паліативна та хоспісна допомога хворим на туберкульоз
/ 0
- Деталі
- Категорія: Здоров'я
- Опубліковано: П'ятниця, 28 червня 2019, 10:00
Одним із найпріоритетніших завдань держави є наближення стандартів життя українського народу до прийнятих у цивілізованому світі. Оскільки Україна задекларувала побудову соціально орієнтованої держави, особливо увага має приділятися вразливим групам населення.
Однією з найвразливіших груп пацієнтів є паліативні хворі – особи всіх вікових груп, які страждають на тяжкі прогресуючі захворювання в термінальній стадії або мають обмежений прогноз життя, не можуть бути вилікувані сучасними доступними методами та засобами, їхній стан супроводжується вираженим хронічним больовим синдромом, тяжкими розладами функцій органів та систем, потребують кваліфікованої медичної допомоги та догляду, психологічної, соціальної, духовної та моральної підтримки.
Отже, обов’язок держави – забезпечити доступність професійної паліативної допомоги незалежно від віку, нозологічної категорії захворювання, соціального статусу, національності, релігійних та політичних переконань, місця проживання хворого тощо.
Уже розроблений спеціальний комплекс послуг для цільових груп паліативних хворих у розрізі різних нозологій:
- онкологічні хворі;
- хворі на туберкульоз;
- хворі на ВІЛ-інфекцію/СНІД;
- хворі на серцево- та церебросудинні недуги;
- хворі на інфекційні недуги;
- хворі геріатричного профілю;
- інші.
Для мене було і є справою честі за ці останні п’ять років, по-перше, реанімувати Бахмацьку тублікарню, по-друге, реорганізувати її у Бахмацький центр хоспісної допомоги хворим на туберкульоз. Оскільки, за висновками експертів ВООЗ, наближається той час, коли туберкульоз взагалі стане невиліковним захворюванням та за визначенням головного фтизіатра України, академіка Ф.І.Фещенка і колишнього Міністра охорони здоров’я України, професора В.М.Князевича: «Туберкульоз – це хронічне, часто поширене і нерідко смертельне інфекційне захворювання з тяжким прогресуючим перебігом, яке впливає на всі складові якості життя людини». Якість життя – це показник загального благополуччя людини.
Крім пацієнтів з поєднаною інфекцією туберкульоз + ВІЛ-інфекція/СНІД, з вірусними гепатитами В чи С, паліативної допомоги потребують і хворі на невиліковні форми нечутливого (хіміорезистентного) туберкульозу, особливо в термінальній його стадії. Оскільки, такі форми туберкульозу нечутливі до протитуберкульозних препаратів, перебіг хвороби досить складний, супроводжується бактеріовиділенням і потребує постійного кваліфікованого лікування та догляду, які можна забезпечити лише в умовах хоспісу.
Якщо вичерпано можливості етіотропного лікування туберкульозу, то для полегшення страждань хворого застосовується патогенетичне, симптоматичне, паліативне лікування.
Паліативне лікування – це призначення ліків, засобів і методів, які приносять тимчасове полегшення, але не виліковують хворобу. Встановлено, що безпосередньою причиною смерті хворих на хіміорезистентний (нечутливий) туберкульоз легень є прогресуюче наростання легенево-серцевої недостатності. При цьому, у померлих від туберкульозу була висока частота ендогенної інтоксикації (до 80%).
Основними критичними станами, які здатні призвести до смерті паліативного інкурабельного хворого на туберкульоз є:
- гостра серцева недостатність;
- легенева кровотеча;
- виражений інтоксикаційний синдром;
- тромбоемболія легеневої артерії;
- дихальна недостатність.
А звідси здійснюється у Бахмацькому центрі хоспісної допомоги хворим на туберкульоз і відповідна долікарська, лікарська та спеціалізована невідкладна допомога таким пацієнтам.
Головною метою паліативного лікування є створення максимально можливого комфорту для хворого, поліпшення його якості життя.
Лікувати інкурабельно (невиліковного) на туберкульоз хворого вдома часто неможливо, насамперед, через постійне бактеріовиділення, що несе загрозу розповсюдження інфекції на все живе оточення пацієнта.
По-перше, туберкульоз передається повітряно-крапельним шляхом, тому становить загрозу, перш за все, для членів родини та того, хто доглядає хворого.
По-друге, догляд має бути професійний, а фахівців та можливостей бракує. Важливий і психологічний аспект: не всі морально готові спостерігати, як у них на очах помирає близька людина. Деякі хворі взагалі не мають родичів і навіть домівки.
Тут велике значення має допомога психолога (психіатра) для емоційної підтримки хворого з метою полегшення фізичних, психічних, душевних, соціальних страждань у паліативних хворих.
Таким чином, у стратегічному плані Бахмацький центр хоспісної допомоги хворим на туберкульоз необхідно всебічно удосконалювати.
М.П.Шимко, завідувач центру