Грип - вкрай небезпечна недуга

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 
І він, зазвичай, починається з нежитю. Розбийте це слово на склади й ви побачите, що тут не до відмахування: “...А якось перестрибаю!” Грип може підкосити навіть молодий, зі стійким імунітетом, організм. Адже він, як правило, дає ускладнення, які обертаються в невиліковні недуги. Не йде з пам’яті бабуся – ланкова. Колись в молодості вона, грипуючи, рятувала з-під снігу колгоспні буряки. Колгосп нагородив її орденом, а грип, на весь вік – глухотою.

Головне – не допустити грипу. Народна медицина має багату скарбницю засобів. Найперш:  тільки-но заклало носа й скроні,  старанно вимастити в носі господарським милом. Ще краще медом.  Лягти горілиць на 5 хвилин. Попереджаю – в обох випадках дуже пектиме. Але краще перетерпіти п’ять хвилин, аніж відчувати кволість два–три тижні. Саме стільки відновлюються захисні сили тіла. Є й інший, більш радикальний засіб. Ніс глибоко промивають власною сечею. Не морщіться. Навіть в Біблії наголошується, що це – жива вода. На ніч ретельно попарте ноги в підсоленій або ж підгірчичненій воді. Витріть їх насухо, поставте на п’ятки гірчишники, вкутайте. Випийте потогінного чаю зі стебелець малини. Сюди ж можна додати й хвощ польовий, чи листя берези, пирій, спориш. Такий чай п’ється весь перебіг недуги, щоб вимивати якомога більше отрути, яку виділяють віруси, шалено розмножуючись в тілі. Тільки тоді недуга матиме якнайменші наслідки. По чаю – в теплу постіль.
 
Якщо ж вам таки не вдалося загасити недугу – в дію йдуть більш потужні народні засоби. Безперечно, редька чорна – не дефіцит. Видлубуєте  в її тілі глибоку ямочку, щоб туди ввійшло 3 – 4 ложки меду. Закриваєте верхнім зрізом овоча. Настоюєте ніч. Додаєте десертну ложку медв’яниці в склянку дуже гарячого молока. Розрізаною навпіл редькою старанно груди та спину витираєте.

Все ж найкращі гірчишники можна виготовити власноруч. На чарку горілки беруть стручок червоного перцю і столову ложку меду. Старанно розмішують, настоюють годину – дві, натирають груди й спину, накладають целофан, утепляють. П’ють потогінний чай.

Коли ж застуда задавнювалася, в нашій родині її лікували парінням над картоплею. Причому в картоплю додавали по жмені вівса, соснової хвої та шишок хмелю. Вівсяну солому можна  годину варити на слабкому вогні, а потім, відцідивши, в торбинці класти на груди недужому, гарно втепляти. Те саме роблять з шишками хмелю. Кашель швидко проходить.

Коли ж харкотиння в’язке й не відкашлюється, беруть соснову  чи ялинкову свіжу хвою. Благо, її можна дістати навіть в місті. Варять цукровий сироп - на 1 літр води півтора літри цукру. Добре розчиняють, кип’ятять 10 хвилин й заливають хвою, настоюють вкутаним до охолодження. Вживають по чайній ложечці 6 – 8 разів на день, нічим не запиваючи.

Дуже помічні при грипові й цибуля та часник – як найсильніші антисептики. Ще за Київської Русі волхви-лічці писали на дверях своєрідні шестиріжні знаки очищення часником. Тож берете 10 середніх цибулин, склянку цукру, чи краще меду, 10 г м’яти холодної (перцевої). Кришите, перемішуєте, тушите на слабкому вогні 30 хвилин. Вживаєте по 1 столовій ложці 4 рази на день з гарячим молоком. Проганяє навіть задавнені кашлі. Цілющий і міцний навар звичайного вівса в кожушках. На 1,5 літри молока 250 мл (склянка) вівса. Млоїти на слабкому вогні годину. Випити теплим, ковтками, за день.

Потужні відхаркувальні чинники мають медунка, первоцвіт весняний, чебрець. Дві столові ложки будь-якої зі згаданих трав залити склянкою окропу. Настояти вкутаним до охолодження. Пити по чверті склянки за раз, 4 – 5 разів в день.

Коріння медунки можна збирати навіть  зараз, коли ще грунт не замерз. Цієї цілющої рослини вдосталь в радгоспному лісі, в Пісківському та Курінському гаях, в Григорівській (Веселе) діброві.

Зверніть увагу й на те, що чим більше в зборі потогінних, відхаркувальних, заспокійливих рослин – тим наслідок лікування буде кращим. Пропоную збір,  який можна  зробити на зиму власними руками. Підбіл, квіти бузини, квіти липи, квіти дивини, моріжок, глуха кропива, подорожник, алтея лікарська, буркун жовтий - порівну. 2 столові ложки збору на 300 мл окропу, настояти в духовці ніч. Водночас 40 полупаних ягід шипшини залити 1 л окропу й настояти в духовці ніч. Настої з’єднати. Пити 2 доби теплим.

Особливо помічний для діток при грипі, простуді, сильному кашлі настій алтеї лікарської (корінь домашньої ружі – мальви) на молоці. 2 столові ложки кореня на 0,5 л молока кип’ятити на слабім вогні 10 хв., настояти вкутаним до охолодження. Пити по  1/3 склянки 4 – 5 разів в день, гарячим, з медом.

І. Просяник, травознай, с. Курінь