Багатостраждальний дозвіл на підведення автономного газового опалення отримала навесні цьогоріч, хоча добивалася 5 років.

Квартира однокімнатна, кутова, 1 поверх у пятиповерхівці. Температура в квартирі в зимовий період (протягом 24 років проживання) коливалася від плюс 80 до плюс 14о С, холод був такий, що в 2001 р. розірвало на кухні батарею. Акти на підтвердження таких „умов” є.

Мені  дозволу міська рада не давала, хоча опалення в будинку проводили інші жителі  протягом цих років. Думки виникали різні: можливо, ці щасливчики приходили за дозволом, коли начальство було в доброму гуморі, можливо, через знайомих, а може (не дай, Боже!), „засівали”? Так у розмові про „засівання” в О.В. Поліщука останній сказав: ”Чого немає, його й не буде”. Радію, що в чиновників хвороба з діагнозом „хрематофобія” (боязнь грошей).

 

 Важко і морально, і фізично ходить владними кабінетами, коли ДЕРЖСЛУЖБОВЕЦЬ тобі говорить:”А я думав, що Ви – розумна жінка...” А я стою перед ним і благаю Бога не опуститися й мені так низько - стрималась.

 Стоїш у чергах, заходиш у кабінети, а там сидять не керівники, а консультанти, які тебе посилають ... (не зовсім так, як ви подумали, але з їх тону здається, що саме туди...) - в інші кабінети. З ЖЕКу довідку чекала 2 місяці. Вердикт майстра: „Немає тяги, не видно неба”. За всі 24 роки проживання в цій квартирі ніхто ніколи не перевіряв такі показники. Але ж ми зробили те, що вимагали: прочистили, пробили вентиляцію самі, і цегла, і пляшки з етикеткою „Московська” (будували ще при „совєтах”), пісок – усього було в тій вентиляції. А в квартирі ж була і газова колонка, і газова плита! – от вам і аварії в багатоповерхівках, і винна в цьому зовсім не газова служба.

 Мотивація у відмові дати довідку ґрунтувалась і на тому, що обірвались теплові труби в підвалі. До речі, труби тримав стояк на всі 5 поверхів.  Труби всі ці роки просто висіли, не було в підвалах ні гаків під ними, ні тумб-трапецій. Та робити ж треба – пішла по допомогу в міську раду (до речі, ходила двічі). Поставили мене як по команді „Струнко!” (навіть не запросили сісти літню жінку), „пояснили”, що я повинна навести лад у підвалі! (знак обурення від редакції: оце так ЖЕКи виконують свої зобов’язання з утримання будинку, за які ви, квартиронаймачі, платите так звану „квартплату”!) Оплата ЖЕКу за те, що заварять трубу (трубу спільного використання, не власність автора листа! – від ред.) становить 270 грн.

Шукаю дешевших зварювальників, вони відмовляються, побачивши умови, у яких треба проводити зварювальні роботи: освітлення в підвалі відсутнє, на стінах – не один десяток оголених проводів, доступу до об’єкта роботи немає. Усе це зафіксоване кореспондентом на 7 знімках, але знімки чиновника з ради цікавлять мало.
Газифікація наша все ще триває.

Моє рішення тверде – обіцяльникам не вірити.
У моєї доньки є прекрасне гасло: „Надіятись на Бога і свою родину”.
За ним і живемо.