Пишуть вам мешканці Бахмача ось з якого приводу.

Якось після робочого дня на базарі ми з подругами вирішили підстригтися.

Ще з 90-х років обслуговуємось у Галини Іванько, її перукарня так і зветься – „Галина”, тож і пішли у гуртожиток. При вході нас зустріла перукар Тамара і питає: „Ви в перукарню? Так заходьте в нове приміщення, та не працює”. Нас це не здивувало, оскільки обслуговували нас Наталя і Тамара, що працювали в „Галині”. Було це в липні та так і забулося б, аби не пішли туди через місяць. І цього разу потрапили дійсно до „Галини”, у старе приміщення, що біля контори „Комунальника”. У перукарні була й Галина Миколаївна. Привітно нас зустріла, як завжди: „Проходьте, будь ласка. Вас будуть обслуговувати нові перукарі, не хвилюйтеся, дівчата гарно стрижуть”. Коли ми спитали у Галини Миколаївни, що відбувається, вона відповіла: „Самі бачите”.

 

Ми бачимо. І самі працюємо у бізнесі, але вважаємо, що це не можна назвати чесною конкуренцією. Знаємо Галину ще з 1988 року, коли вона відкрила першу приватну перукарню в Бахмачі – у Будинку культури. Людей ходило тоді багато. Змінювалися приміщення, але клієнти її знаходили, бо мала авторитет своїм доброзичливим ставленням, увагою. Так „кинути” свого роботодавця і створити власну справу на „прикормленому” місці, за її спиною – це підстава, а не конкуренція. Ми впевнені, що у Галини все буде добре, а Господь, як кажуть, сам розбереться у всіх брудних подіях.