Лист до редакції

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Сьогодні на політичному бомонді найбільш обговорювана тема – ціна на російський газ. Проте, здається, ще актуальніше стоїть питання зняття мораторію (заборони) на продаж земель сільськогосподарського призначення. Поки що він продовжений до 1 січня 2013 року. Та чи потрібен той продаж взагалі? Хто від цього виграє? Нам приводять за приклад Європу, а чомусь умовчують про інші форми земельних відносин. У цьому плані нагадаю досвід Ізраїлю, де земля перебуває у власності держави і передається фермерам в оренду. Про досягнення сільського господарства євреїв годі говорити. Так навіщо нам нові експерименти, може,  скористаємось досвідом ізраїльтян?

До того ж, згадайте, як було з квартирами. Доки їх давали (давали!) райкоми і завкоми, ми не бачили бомжів. А тепер скільки випадків кримінального заволодіння  чужим житлом. Чи не станеться щось подібне із землею? Чи не почнуть старенькі бабці мерти як мухи, а ми дізнаємось, що тільки вчора нещасні „продали” свої кровні гектари.
 
Далеко не фахівець у цій справі, можливо,  занадто згущую фарби. То може надати слово спеціалістам, нехай поділяться своїм баченням розв’язання цієї проблеми. Знаю, що „Порадник” уже порушував це питання, запам’ятався емоційний вірш:

О,  Боже, землю захисти!
Коли народ не в змозі,
Коли земля, як в дні лихі,
І без війни в облозі...

Здається мені, що цю тему треба  винести  на обговорення загалу. Ви не проти, читачі „Порадника”? Поділіться думками. Бо хоча й звучало з телеекранів, що нібито вона всенародно обговорювалася, та я особисто того не помітив. Може, проґавив?

Земля – останній наш форпост, за неї проливали кров дружини київських князів, козаки Січі, ветерани Вітчизняної. То чи маємо право ризикувати найціннішим багатством, яке заповіли діди-прадіди?

Петро Ковальчук