Насувається епідемія грипу. Що робити?
/ 0
- Деталі
- Категорія: Лист до редакції
- Опубліковано: П'ятниця, 01 лютого 2013, 12:14
В одному з перших цьогорічних випусків газета подала пропозицію Миколи Ковтуна. Наш постійний читач радив продовжити публікації з архівів травознавця Олександра Кодакова, які він вважає надзвичайно корисними в тих умовах, що склалися навколо сучасної медицини. „Очевидно настав час повернутись обличчям до народних методів боротьби з недугами. Це й дешевше, і надійніше, бо ліки часто в нас під ногами, і застосування трав практично запобігає підробок”, - цитата із його листа.
Як попереджають нас фахівці, насувається чергова епідемія грипу. Вирішили поцікавитись, як берігся від застуд згаданий уже Олександр Костянтинович. Звернулись до нашого добровільного помічника – його онука – Сергія Дороша.
– Нещодавно ще раз перегортав сторінки дідових записів, де йшлось про методи профілактики респіраторних захворювань, бо й сам від них потерпаю. Проте одна справа – знати, інша – набратись сили волі й дотриматись тих підказок. Скажу відверто, бути послідовним у ставленні до власного здоров`я мені вдається не завжди. Що ж радив Олександр Костянтинович. По-перше, застерігав від переохолоджень, особливо після перегріву. Уважав, якщо ти спотів, а потім замерз, то чекай нежиті.
Під час простудних епідемій удавався до такої профі-лактики: уживав цибулю, часник, редьку. Після контактів із хворими радив промивання носової порожнини підсоленою водою. Робив це після кожного „виходу в люди”. Ще радив збагачувати їжу вітамінами, у дідовому раціоні були свіжа й квашена капуста, любив узвари з різної сушки, калину, мочені яблука, мариновані гриби і, звісно, чаї із відповідних трав – ось перелік звичних його страв.
Найдієвішим засобом від застуд вважав загартування – сам займався цілорічним купанням у річці років до 80. Практично не хворів.