Чи потрібен Бахмачу пам’ятник Леніну? або Вандалізм від невігластва

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

У газетній статті Самойлов В.А. порушив питання: «Чи варто вважати «вандалізмом» знищення пам’ятників катам українського народу, особам, що причетні до голодоморів, масових розстрілів у концтаборах українських культурних діячів, письменників?»


Давайте сформулюємо це запитання по-іншому: «Чи потрібен Ленін історії, для наших нащадків, а разом з ним і символіка єднання робочого класу та селян – серп і молот?» Сучасна буржуазія остерігається цього єднання і робить усе, щоб осквернити ці символи і наше минуле. Діють за давнім принципом: роз’єднати і «властвовать». Питання руйнації пам’ятника Леніну, на мою думку, піднімають не стільки, щоб згадати про «катів українського народу», а більш для того, щоб знищити народну пам’ять про соціальні досягнення минулої епохи, досягнення, які «сучасні кати» спаплюжили на законодавчому рівні. Ми ще пам’ятаємо право на безкоштовні медицину і освіту, зниження пенсійного віку, відсутність безробіття, і, найголовніше - право людини жити у стабільному суспільстві…


Зараз щодня через телебачення чи радіо убогі наші співвітчизники просять милостиню на лікування, на операції своїх хворих близьких. Чи пригадуєте таке за часів радянської влади?


Цікаво, що кошти на будівництво храмів та церков у товстосумів є. Ви чули, щоб котрийсь із них сказав: «У нас є мільйони, давайте замість храму зведемо лікарню з безкоштовним лікуванням»? Ні, такого не почуєте, бо для буржуа, їх сором’язливо іменують тепер олігархами, церква чи храм є більш важливими, ніж лікарня. Адже релігія залишається дієвим інструментом у руках буржу-азії для утримання народу в покорі.


В одній із статей автор Б.Бобришев назвав понад десяток підприємств Бахмача, які працювали за часів радянської влади. Зараз усе це зупинилося. Дороги, збудовані за часів радянської влади, добили до ручки.


Процитую вірш бахмачанина В. Пікеля:

– В уничтоженьи сделав много,
Свёв созидания к нулю,
Мы обращаться стали к Богу
У бездны стоя на краю…

І справді – йдемо до безодні. Начебто й голодомору нема, а «мор» іде повним ходом! За деякими підрахунками нас могло бути понад 60 млн, якби не зрада Горбачова та «иже с ним» українців. От і підрахуйте, скільки народу знищено за роки так званої «перестройки» на капіталістичний лад.


Цікаво, як ж назвуть цю епоху наші нащадки? Може, «неогеноцид», де без кулі та багнета знищено нас більше, ніж за всі роки репресій чи у роки другої світової війни.


Огидно дивитися, коли державні мужі на телевізійних каналах завзято моляться Богу. Ну хто повірить, що вчорашні «глашатаи коммунизма» раптом стали віруючими?! Богу моляться не на камеру...


Якщо Ленін – кат, то давайте згадаємо і «релігійних катів». Жодне з буржуазних ЗМІ не подає жахливу правду про репресії, які відбувалися після хрещення Русі відносно язичників! Кривавий меч християнських месіонерів гуляв по Русі не одне століття.


Та впевнений, нікому не спаде на думку зносити пам’ятники «катам народу» періоду становлення християнства на Русі. Давайте не судити вчинки минулих епох із точки зору сучасності.


Повернімося до пам’ятників «катам українського народу» і не тільки… Комусь кортить знести пам’ятник Леніну, а хтось прагне висадити в повітря пам’ятник Бандері. І у кожного своя правда, свої аргументи і переконання. Але це не просто «вандалізм» - це вандалізм від невігластва.


Не піддавайтесь омані. Не дайте вандалам зруйнувати минуле, і тоді нащадки матимуть шанс на майбутнє.


Василь Непийвода,
м. Бахмач