Лист до редакції

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Шановна редакція газети “Порадник”!


Пише до вас Анатолій Михайлович Дейнека 1955 року народження, житель с.Красного Бахмацького району.


Вірші пишу для душі, на різні теми: лірика, кохання, про Афганістан, про Велику Вітчизняну війну.


В цьому році мій вірш друкувався в обласній газеті “Гарт”. Висилаю вам вірш, який я присвятив рідному селу Красне на День села, яке відзначатиметься 6 вересня.


Моє ріднеє Красне село,
Ти з прадавніх часів виринаєш,
Сивиною тебе замело,
А ти старості ніби й не знаєш.
Чи в квітучих садах, чи в глибоких снігах
Я тебе усім серцем сприймаю.


Ти молодшим стаєш у людей на очах
З поколіннями, що виростають.
По старому твоєму шляху
Козаки в Крим по сіль мандрували,
А в зловісну годину лиху
Други й недруги шлях той топтали.
Перша війна світова,
За нею – громадянська,
А потім – друга світова,
Коли доба була радянська.
Краснян багато полягло
На тій війні у битвах ратних,
Щоб ти жило, моє село,
Вони лежать в могилах братських.
Стоіть із каменю солдат,
В скорботі голову схиливши
В руках тримає автомат,
Чомусь додому задивившись.
В центрі села стоїть солдат
Меморіал охороняє,
Вночі і вдень стоїть солдат
Ні сну, ні спокою не знає.
А покоління молоде
Йому живі приносить квіти,
До ніг солдата їх кладе
За те, що має щастя жити.
Моє ріднеє Красне село,
Все життя тебе буду любити.
Ти вже кілька віків прожило,
Та ніколи не будеш старіти.
В повноводих прозорих ставках
Буде сонечко влітку купатись,
На широких родючих ланах
Врожаї будуть зір милувати.
Ти найкраще у світі село.
Хай епохи міняються й люди,
Та куди б мене життя не занесло -
Рідний край ніколи не забуду.