Найбільший здобуток останніх років в Україні – це вільна преса. Вільна, але ж не однобока. Прочитавши вищезгадану статтю, депутати Бахмацької міської ради вважають, що все в ній викладено, як у загальновідомому вислові: “Все це так – тільки трохи не так”.

А тепер до справи.

До першої нотатки: «Дело о соседских гусях». Погодимося, що досить часто міському голові доводиться вирішувати справи, які не віднесені до компетенції органів міського самоврядування. Але вже так звикли наші громадяни, що все може вирішити “цар-батюшка”. З іншого боку, про стан організації роботи зі зверненнями громадян (а у відповідності до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” міський голова особисто організовує, керує й відповідає за роботу апарату міської ради) вам скаже подання прокурора Бахмацького району, радника юстиції О.О. Сидоренка від 08.05.2008 р. щодо незадовільної роботи Бахмацького міськвиконкому із зверненнями громадян міста.

До нотатки «Детский городок по эскизу малышей». Так, міська рада (ще у 2007-му році) виділяла кошти міського бюджету на проведення конкурсу “Дитячий майданчик очима дітей”, але справа далі конкурсу, на жаль, не рушає. Із запланових у минулому році спортивних і дитячих майданчиків не збудовано жодного, а на цей рік навіть у проекті кошторису міського бюджету, який подав мер на затвердження депутатами, кошти на цю добру справу не передбачені. Тому й вірно підмічено міським головою, що “всі ці майданчики тепер у моєму кабінеті”. І тільки.

 

До нотатки «Ежегодно – две пятиэтажки». Тут все вірно, але з одним великим “але”. Так, у Бахмачі здано (підписані й затверджені акти прийому в експлуатацію) два п’ятиповерхових будинки, але за два з половиною роки керівництва містом Поліщуком О.В. – тобто трохи менше одного будинку щорічно. До того ж збудовані приватним коштом. До речі, одна з цих п’ятиповерхівок закладалася ще за керування попереднім міським головою (це до згадки мера про важкий спадок від попереднього керівництва містом). Далі у цій нотатці йдеться про те, що мер приділяє пріоритетну увагу благоустрою: придбана сміттєзбиральна машина, косилка, мотоблок. З приводу цього ми можемо повідомити громадськість про наступне.

Хронологія придбання сміттєзбиральної машини така. Наприкінці 2006 року у бюджетну комісію Бахмацької міської ради міським головою був поданий на розгляд проект бюджету на 2007 рік. По статті „Придбання основного капіталу” міським головою (за особистим проханням!) вносилась пропозиція придбати новий легковий автомобіль для міської ради. На сесії ця пропозиція депутатами була відхилена, а кошти перекинуті на придбання сміттєзбирального автомобіля для комунального підприємства „Комунальник”. Так що „недовіра, скепсис та опір частини депутатів”, про які говорить у газеті Поліщук, дійсно мають місце, але якраз при стриманні приведеного та подібних „поривів” мера.

Якщо ж говорити про мотоблок, то він взагалі був придбаний міським головою без погодження з депутатами, поза межами затверджених сесією видатків міського бюджету, що є прямим порушенням діючого законодавства. Доцільність придбання мотоблоку і  до цього часу сумнівна. Зі слів директора КП “Комунальник” Ігнатка Л.І. необхідність його використання виникне лише навесні 2009 року.

До нотатки «Мини-котельные по микрорайонам». Тут роз’яснемо  одразу щодо “ініціатив” мера по “комунальній революції”. Усі кошти (а це мільйонні суми) на реформування міського житлово-комунального господарства надаються шляхом державних субвенцій щорічно, централізовано, за цільовими програмами міністерства ЖКГ; коштом міського бюджету лише складаються проекти цих заходів. Це стосується згаданих у нотатці автоматичної подачі води, міні-котелень тощо. Тобто ініціатива тут цілковито йде від уряду, на місцях її треба лише підтримати та довести до завершення.

А тепер більш докладно про “незмінність” тарифів на комунальні послуги в Бахмачі. Знову ж таки будемо спиратися на факти. На момент вступу Поліщука на посаду міського голови у 2006 році тарифи на водозабезпечення та водовідведення складали близько трьох з половиною гривень за куб. У жовтні 2006 року виконкомом міської ради тарифи були встановлені на рівні 7 грн. 52 коп. (тобто підвищені більш ніж у 2 рази!). При цьому Бахмач серед населених пунктів області, що мають забудову будинками 2-5 поверхів більше 50% від загальної кількості, впевнено посів перше місце по розміру тарифу на водопостачання та водовідведення. Слід зазначити, що наряду з цим підприємству КП „Бахмач-Водсервіс” неодноразово виділялись дотації з міського бюджету.

19 березня 2007 року на сесії міської ради, за ініціативи групи депутатів, була створена тимчасова контрольна комісія для перевірки відповідності рівня тарифів розміру економічно-обгрунтованих витрат. Комісія у складі семи депутатів міської ради та двох спеціалістів працювала понад два місяці, детально вивчила роботу підприємства та виклала свої висновки на п’ятьох сторінках, приклавши додатки. По результатах перевірки за рахунок зниження витрат на електроенергію, паливно-мастильні та інші матеріали, скорочення чисельності персоналу комісія рекомендувала виконкому міської ради знизити тариф до 5 грн. 43 коп. Дана пропозиція була підтримана майже всіма депутатами на сесії, в тому числі і міським головою. Але в подальшому, внаслідок бездіяльності голови виконкому Поліщука, рекомендації не були прийняті керівництвом КП „Бахмач-Водсервіс” до уваги,  і тариф не був знижений. До речі, слід зазначити, що збитковість КП „Бахмач-Водсервіс” не завадила міському голові преміювати директора підприємства в розмірі посадового окладу та встановити йому посадовий оклад по максимуму, зрозуміло за рахунок отримувачів комунальних послуг. 

Переглянувши дані висновки, які, до речі, були оприлюднені у місцевій пресі (№22, 2007р., „Порадник”), переглянувши рішення виконкому та рекомендації голови виконкому Поліщука підприємству КП „Бахмач-Водсервіс”, розумієш „вагомий внесок” мера у зниження тарифів для населення.

Тепер про згадану “гордість” мера за виконання робіт по будівництву міні-котелень на 50 відсотків. Теж трохи історії. Ці роботи повинні були закінчитися ще наприкінці 2007 року. Тоді ж була розроблена вся необхідна документація, силами профільного комунального (міського) підприємства “Бахмачтеплокомуненерго” були проведені підготовчі роботи щодо встановлення міні-котелень. Єдине – ці котельні так у 2007 році й не були придбані та встановлені. Чия тут була вина – міськвиконкому, очолюваному мером, чи тогочасні події у Тендерній палаті – ми достеменно не знаємо, але факт є фактом: державні кошти не були освоєні. Це призвело до значного погіршення фінансового стану КП “Бахмачтеплокомуненерго”, де на початок серпня 2008 року є борг у майже мільйон гривень за газ, спожитий у попередньому опалювальному сезоні. Тому ми не “з гордістю”, а з тривогою дивимося на бездіяльність виконавчої влади, коли до офіційного початку опалювального сезону залишилося два неповних місяці, а мер сповіщає на усю Україну, що роботи виконані лише на 50 відсотків. Бажаємо нашому меру лише наснаги, щоб “гордість” не стала другим Алчевськом. Що треба від депутатів – ми завжди напоготові.

Й нарешті до останньої нотатки «А слово надо держать». Тут відсилаємо автора статті до програми кандидата на посаду міського голови Поліщука Олега Васильовича. Нехай сам (сама) проаналізує, що зробив кандидат на цій посаді за половину відведеного йому терміну. Питання газифікації північно-східної частини міста настільки заплутане й складне, що для всебічного висвітлення його  не вистачило б не лише однієї, а й декількох статей вашої газети.

Лише скажемо, що реконструкція парку відпочинку буде здійснена за рахунок субвенцій обласного фонду охорони навколишнього середовища, і єдиною умовою надання коштів є складання проекту цієї реконструкції коштом міського бюджету. Міські депутати заклали ці гроші у цьогорічний  бюджет. А справа виконавчого комітету на чолі з міським головою - освоїти ці кошти. При чому тут “ініціатива” мера – знову не зрозуміло. До речі, над ставком у парку немає “повітряної дороги” – є лише вантовий міст.

Наприкінці не можемо не згадати рюмсання міського голови про “хащі недовіри, скепсис”, “опір частини місцевих депутатів”, “містечковий егоїзм”, “прийняття новацій міського голови у штики”. Ми гадаємо, що з  вищесказаного зрозуміло, що міські депутати завжди відкриті до діалогу й розумних ініціатив будь-кого, у тому числі й мера. Але чванства терпіти не будемо.

Не буде у нас зауважень лише до епіграфу й до заключних слів статті, які промовляє міський голова: “Краще бути першим у малому, ніж другим у великому”. А в епіграфі великими літерами надруковано, що міський голова Олег Поліщук у складі збірної мерів України з футболу привіз бронзову медаль з Євро-2008. Дякуємо автору статті за прозорий натяк меру щодо можливого подальшого працевлаштування.