Золото осені

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
(казка Курінського лісу)
 
Мій друг Сосновичок збирає у лісі золотисте листя, яке падає з гілок дерев навіть тоді, коли і вітру немає.

– А що далі з цим листям робить Сосновичок? – запитають допитливі діти.
Я вам розповім, бо сама на власні очі бачила, як з листя твориться краса.
Сосновичок робить гірлянди. Підбирає за кольорами кілька однакових листків, потім листя іншого відтінку. Нанизує їх на нитку, яку зробили павуки-хрестовики. Білки допомагають розвісити гірлянди на деревах. І тоді дійсно є чим помилуватися!

А ще Сосновичок створює флористичні картини. Він поєднує висушені квіти, траву з листям. За допомогою природного клею, який береться зі стовбурів вишень, Сосновичок прикріплює рослинні елементи на дерев’яні шліфовані дошки. Рослини продовжують своє життя в  мистецтві.

У жодному разі Сосновичок не спалює сухі рослини, листя, що залишаються на поверхні землі.

 

– Вони поступово перегнивають, – пояснює він. - І з них утворюється добриво.
А ще мій хороший лісовий друг збирає загадки, прикмети, прислів’я, вірші про осінь. У своїй голівці він утримує безліч словесної творчості. Час від часу Сосновичок читає мені їх.
– Відгадай, – звертається він до мене, – що це таке:


У тітоньки Христі
Калина в намисті,
Коси золотії,
Води студенії.


 Я подумала і дала відповідь: “Це Осінь”.
– Правильно. А от ще послухай:
У полі пусто,
В овині густо.
Коли це буває?


– Восени.
– Молодець, – похвалив мене Сосновичок. – Люди правильно все підмічають. От як у народі мовиться:
Осінь – наша мати,
І жебрака нагодує.
 От такий у мене друг – Сосновичок.

   
 А ми з дітками, що відвідують еколого-краєзнавчий гурток, на наших заняттях поєднуємо казку і реальність. Так, послухавши про методику виготовлення флористичних аплікаційних картинок, як це робив Сосновичок, гуртківці приступають до творення.


Дівчатка Катеринка Мацько і Тетяна Лазаренко полюбляють збирати осіннє різнобарвне листя. Вони розкладають його за розміром, формою, кольором. Потім вирівнюють, поклавши між сторінками газет і притиснувши пресом. Коли листя набуває творчої робочої форми, його розміщують на кольоровому папері, формуючи композицію. Контури їх обводяться простим олівцем. Листки нумерують  фломастером. Відповідно нумеруються і їхні контури. Краї листків змащують  клеєм ПВА або ж вареною  картоплею. Приклеюються на свої контури. Трохи підсихають на повітрі або в приміщенні. І знову поміщаються під прес.


Територія Курінської  школи, де відбуваються заняття, багата на рослини. Тут можна помилуватися кленом, якого називають Король-Клен. І старою могутньою Тополею, і шипшиною, і бузком, і соснами, диким виноградом.


Саме листя цих рослин продовжує своє життя на декоративних картинах.

Л. Лещенко, керівник гуртка Бахмацького
Будинку дитячої творчості