Пригадайте мультик „Дід Мороз і літо”. У ньому Дід Мороз питає дітей: „А що таке літо?” І вони йому заспівали пісеньку. У ній є такі слова: „Літо – це хороше”.

У наших давніх предків була богиня літа, яку звали Додола. Вона, за віруванням народу, йшла полями, лісами, несучи гармонію у зелений дивосвіт.

Минули століття, а Додола кожного літа співає і творить добро.

Здається, що вся земля, зокрема, у нашому Поліському краю, обвита квітом-зіллям. Сосни і берези, дуби і тополі, калина і верби радують нас різноманітними формами і кольором листя. Наші очі помічають материнку і подорожник, молочай і ромашку, деревій, польову гвоздику, лісові дзвіночки і волошки та багато інших гарних квіточок.

У лісі на лугах дозрівають ягоди. У березовім гайку шпаки й дрозди гарно співають. Так гарно, що хочеться обійняти білокорих красунь і вальсувати під звуки природи. Дивлюсь навколо: зелена трава, зелені дерева, чисте небо голубе, дихаю на повні груди і вголос промовляю: „О зелен-світе! Дякую тобі за красу, чисте повітря, за ліки зеленого кольору”.

 

 

 Так-так, зелений колір рослин з давніх-давен вважався кольором молодості і здоров`я у наших предків. І не тільки в українців, а в багатьох народів світу.

Учені на початку ХХ ст. назвали зелений пігмент рослин „кров“ю” за його здатність, подібно до гемоглобіну, приєднувати і відщеплювати кисень. Саме завдяки цьому хлорофіл є безцінними ліками для людей і тварин.

Влітку потрібно вживати брюссельську капусту, броколі, шпинат, листовий салат, люцерну, хлорелу і спіруліну, зелені паростки пшениці та ячменю.

Невипадково на Кавказі перші та другі страви не посипають щіпкою кропу чи петрушки, як прийнято це у нас, а накривають свіжою зеленню у великій кількості.

Саме за літні місяці люди і тварини оздоровлюються і збагачуються вітамінами.

Тож не лінуйтеся: ходіть босоніж по траві, гладьте кору і гілля дерев, милуйтеся квітами, дихайте повітрям лісу і парку, збирайте свіжі ягоди і головне – оберігайте природу. Тоді літо для вас буде казковим.

Мене літо ягідками пригостило,
Киселику з них наварило.
Сонечком зігріло,
Дощиком напоїло.
У гай гуляти погукало,
А в нім співи пташині - що й ну!
Літечко! Я тебе люблю!