Бабусин город

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Відшуміли літні дощі, відсалютували громи, відсміялись веселки. Майнула сяючою сріблом павутинкою красуня-осінь. Іде вона скромно й гордо співучими гаями, луками, стомленими стиглими полями.


Ось і на наш город завітала гостя усміхнена, чарівна, пишна. Мов фея, змахнула вона палицею-невидимкою – і вже не просто город у нас, а город-казка пишається в росі, сяючій діамантами. Чого лише немає на цьому городі! Чим лише не віддячує лагідна, доглянута невтомними руками земля восени!


Уже стоять у копичках золоті снопи ясніючих теплом і сонцем пшениці і ячменю, уже викошені, висушені й складені у красиві полукіпки духмяні трави.


А на грядках – яка вимріяна, дорога серцю краса! Смарагдовою зеленню хизуються близнята-огірочки, напоєні дощами, зігріті теплом. На високих стеблах полум’яніють гіганти-помідори, усміхнені, умиті росами, чистенько обполені. А гарбузи – мов жовтогарячі сонця , послані небом до нашого урожаю. Та ще блискучі синьоокі баклажани, ніжношкірі цукіні, із яких мама варить смачненне варення, що пахне лимоном і щедрістю літа.


О, пробачте мою неуважність, панове соняхи ! Як могла я так пізно згадати про вас, гордовиті, невсипущі , невтомні вартові нашого городу! Які ж ви красиві та розкішні, всебачучі та всезнаючі !Яке у вас смачне насіння, дозріле, надивлене в небо, обціловане вітрами! Як химерно обплетені ваші стрункі стебла гнучкою квасолею, войовничим хмелем!


Але що це? Чути дивний, вражаючий силою і піднесеністю хор. Та це ж співають неназвані ще петрушка і окріп, головуючий у стравах часник і пекуча цибуля, ламкуча розлога капуста і виплеканий перець, а заспівує чудове одкохане тріо, оспіване людьми: картопля, морква і буряк.


Слава тобі, осінній красеню-городе, збагачений землею, загартований і вигрітий сонцем, доглянутий добрими руками і вічною любов’ю до тебе.

Анастасія Шекула,
шестикласниця