Садочок чи школа?

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Пролетіло літо і почалася робота для нашої дітвори – школярів, студентів і для новачків в цій важкій справі – першачків. Самі знаєте, все, що вперше, то важко. Але ж і цікаво! Чи дійсно – цікаво, чи хочуть до школи, вирішила я дізнатися безпосередньо у них – от хто вже точно правду скаже, ще не навчилися підбирати «правильну відповідь». Так мені ця малеча з «Рукавички» і відповідала. «Хочемо!» почула від більшості, а були й чесні «Не хочу!» Щоправда, пояснити свою думку «опоненти» ще не змогли. Ну, нічого, і тому навчаться.
 

Було то в кінці серпня, а нині вже мої співрозмовники сіли за парти, маленькі, як і вони.

«Перший клас на базі ДНЗ» (дошкільного навчального закладу) називається це офіційно. А для дітей та батьків – це дуже зручний, м`який перехід до шкільного життя. Вже й школярик, а ходиш ще в свій рідний садочок. А вдома, як мовиться, і стіни допомагають. Твоя звична ігрова кімната просто доповнилась партами і дошкою (справжньою, шкільною!), ти тут граєш-навчаєшся. Саме так, в ігровій формі, легше дитині звикати до майбутніх навантажень, ставати дорослим. А ще – це зручно для працюючих батьків. Тож вони, звичайно, «за» такі перші класи.

«А навіщо до школи підете?»- питаю малечу.

«Щоб розумними бути!»- без вагань відповідає Аня Павленко.

Розумними, розвинутими і дуже комунікабельними називає цих діток вихователь, з якою ведемо розмову. Віра Іванівна Суходольська працює в цій групі тимчасово, на підміні. В той день їх вихователь – Людмила Олександрівна Герасименко - ще була у відпустці. Саме вона і буде з першачками весь навчальний рік, разом з вчителем школи №1, Оленою Віталієвною Ковальовою. Можливо, ми зустрінемось з нашими маленькими знайомими в кінці року – подивимось на них вже в новій ролі?

В Бахмачі, за даними відділу освіти, в цьому році два таких класи, крім «Рукавички», ще – в «Берізці». А в минулому було 4, «Теремок» не має першачків. Не набралось? Ні, нікуди. Адже площа закладу скоротилась за рахунок «підселенців» - Пенсійного фонду. А тут раптом бажаючих віддати дитину до садочка зросла ( радісна тенденція-?), тож на групи учнів, які потребують більше кімнат, ніж малеча, місця вже не вистачає. Може, поступово й відпаде така форма навчання першачків і всіх переведуть до школи, але поки що вона себе виправдовує. «Нехай подовше поживуть в дитинстві!» – думка більшості дорослих, з ким я говорила на цю тему.

К.Весняна