В Англії на кладовищі в Дорсеті поставлено пам’ятник у формі качана капусти. Його присвячено людині, яка вперше завезла її з Голландії.       

Капуста посідає одне з чільних місць в історії городництва. Середній хімічний склад: води – 90,11%, білка – 1,83%, жирів – 0,18%, вуглеводів – 5,05%, клітковини – 1,6%, золи – 1,18%. Капуста містить вітаміни А, В, С.

Перше письмове повідомлення про те, що капуста вживалась нашими пращурами давно, зустрічається в “Ізборніку Святослава”. А в “Уставній грамоті” 1150 року князя Ростислава Мстиславовича смоленського розповідається про людину, яка вирощувала на своєму городі капусту.

Цінували капусту у Давній Русі. Південні племена сло-в’ян першими взнали про капусту від проживаючих у Криму та інших районах Причорномор’я греко-римських колоністів та перейняли її як культуру.

 

Багато людей погодяться зі мною, що під час в’язки качанів капуста схожа на великі голубуваті троянди. З точки зору ботаніки, капуста – це величезна брунька. Слово “капуста” означає “голова”.

В народних збірниках по лікуванню є багато рецептів по застосовуванню капусти. “Сік квашеної капусти допомагає від падучої... Сирий сік зганяє бородавки. Розсіл кислої капусти припиняє Антонів вогонь (гангрену)”.

Давньогрецький математик Піфагор стверджував, що капуста підтримує бадьорість і веселий настрій.

Римляни приписували капусті властивості лікувати безсоння, заспокоювати головний біль, виліковувати глухоту.

Вчені-дієтологи прийшли до висновку, що дуже корисна у холодну пору року саме квашена капуста.

А хто хоче схуднути, вживайте щодня салат із свіжої капусти.

А скільки смачних страв можна приготувати з капусти. Це щі, борщ, голубці, тушена капуста, пиріжки з капустою, оладки тощо.

Косметичний рецепт: для укріплення волосся та надання йому блиску потрібно втирати у шкіру голови суміш, у рівних пропорціях, із соку капусти, лимону та шпинату.

Хто гак радісно на городі співає? Хто це так день зустрічає, піснею чудовою сонечко вітає?

Придивилася пильніше – а то Капуста. Ой! На ній одежинка на одежинці. Капуста кожний листок знімає й росою його умиває. Така вона чепурна, Капустина біла моя!

– Здрастуй, Капустино! – її я вітаю.

– Добридень! — привітно відповідає.

– Як тобі? Всього вистачає: і тепла, і води? Чи не дошкуляють шкідники?

– Всім я задоволена, все у мене є. І одежа моя ловко росте. І взагалі, уродилась я на славу! Голова моя - біла кучерява. А це тому, що мене доглядають, поливають, капустянок відганяють. Мене попелом посипають – гине попелиця. А відваром полину помиють – то гусінь капустянок гине.

– Радію я, що ти весела і здорова, Капусточко моя білоголова!

– А я навіть про себе пісеньку склала, послухай:

Сарафанчик я наділа білий,
Завернулась в нього сміло,
Завила оборки густо,
Подивіться – гарна я Капуста.

– Спасибі тобі. Капустино! Твоя пісенька просто диво.

– Так, так. Я все літо стараюся: одягаюся і одягаюся, щоб з моїх одежинок малятам варили страви смачні мами й бабусі. Пекли зі мною рум'яні пироги, в бочці мене солили, салати корисні робили.

Отака-то, малята, розмова з Капустою відбулася. Я для вас її розповіла. Бо на городі завжди можна бачити дива.