Шарфик для гусіньки
- Деталі
- Категорія: Дитяча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 28 листопада 2008, 11:46
(казка Курінського лісу)
Жила на світі маленька Гусінька. Була вона смугастенька – на білому тільці чергувалися голубі та чорні смужечки. А на голівці ріс невеличкий чубчик.
Минуло тепле літечко, осінь холодна настала, а Гусінька трохи забарилася – не встигла окуклитися, тобто замотати себе у кукіль. Ой, що робити? Звернулася вона у кілечко під листочком, що упав на землю з клена. Лежить та й тремтить від холоду. Аж раптом чує, що хтось той листочок піднімає.
- Хто там? – питає Гусінька.
- Це я, Павучок, - почулася відповідь.
- А що тобі треба?
- Нічого, просто хотів побачити, хто це під листочком ховається, бо чомусь він трясеться.
Дивиться Павучок на Гусіньку, а у неї з очей сльози: кап-кап, кап-кап...
- Мені так холодно, - дрижить її голосок.
- Не сумуй, - впевнено мовив Павучок, - я допоможу тобі. Хочеш, сплету тобі теплий шарфик? Ти в нього замотаєшся та й перезимуєш.
- Ой, який ти жалісливий. Буду тобі дуже вдячна.
Почав Павучок снувати павутинку своїми вправними лапками. І ось... готовий теплий шарфик! А який же гарний, візерунчастий!
Замоталася Гусінька у чудовий теплий одяг, він її всю й покрив. Визирає з-під нього, Павучку дякує. А той, радісенький, що зробив корисну справу, побіг далі. Може, ще десь хтось його допомоги потребує? Треба поспішати добро робити.
Л.Лещенко, с.Курінь