Нямра

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Я саме точила вранці вугілля. Бачу: біжить до мене Лисиця. Підбігла. Задзявкотіла, заплакала: «Ой! Мені Нямра відгризла хвоста!»

— Пішли, Лиско, до хати. Буду тебе лікувати.

Замазала я їй зеленкою огризок хвоста, забинтувала. Тваринка ж плаче, тремтить. Дала я Лисичці водиці попити. Постелила сінця біля груби: «Лягай-но, любе звірятко. Полежи. Біль пройде, повір. А мені розкажи, що то за звір, що на тебе напав і розкішного твого хвоста скуштував?»

Лисичка лягла, я її м’якою тканиною вкрила. Вона очі лапкою від сліз помила. І почала: «Нямра не звір, а потвора страшна. Із сміття, що поблизу лісу лежало, утворилась вона».

— Зрозуміло тепер. Відбувся синтез якихось речовин у смітнику, і вийшла така хижа потвора. Ну й ну! Я повідомлю про це мешканців лісу: Сосновичка, Лісовичка, Зелений Патруль. Думаю, що шансів вижити у Нямри — нуль!
 
Викликала синичок-зв’язківців. Розповіла новину. Через кілька хвилин прийшли Лісовичок і Сосновичок.  Вони термінову телеграму Зеленому Патрулю відіслали. Зібрали ми Раду Лісову. Поговорили, усе детально обсудили.

Ось прибув загін Зеленого Патруля. Вони спеціальний пеленгатор з собою взяли. Один хлопчик (Юрасиком його звати) пішов з пеленгатором Нямру по лісу шукати.

Усі мешканці лісові, члени Зеленого  Патруля  і я пішли до залишків смітника. По рації викликали вантажівку. І все, що на смітнику було, ми позбирали і у спеціальну ємність на вантажівку повкидали.

А тут і Юрасик допомогу викликав. Ура! Нямра знайдена! Повідомили про це спецзагін у вертольоті, що над лісом кружляв, Нямру теж виглядав.

Нямру спіймали і нейтралізували. Подякував усім за допомогу старий Ведмідь. Він сказав, що не можна в лісі та поблизу нього, а також ніде залишати сміття будь-якого. Потрібно про чистоту в природі дбати, тоді й життя усіх перетвориться на свято.

Ліана ЛЕЩЕНКО, с. Курінь