Зошитку мій
/ 0
- Деталі
- Категорія: День знань
- Опубліковано: П'ятниця, 30 серпня 2013, 09:39
Ось-ось розпочнеться новий навчальний рік. У ці дні мені захотілося написати про шкільні зошити. Погодьтеся, що частіше згадуються підручники, навчальна література. А от зошитам уваги приділяється значно менше.
Основа-основ навчання, на мою думку, це дитина, яка тримає у руці ручку і нею пише в зошиті. По письму, стилю написання літер, висловлюванню думок можна робити висновок щодо грамотності учня або учениці, знання навчального предмету, ерудиції, емоційного стану тощо.
Які в наш час гарні виготовляються зошити! Зайдеш у відділ канцтоварів і, неначе на виставку потрапляєш, бо перш за все погляд привертають обкладинки зошитів. На них зображені фото і малюнки природничої тематики, архітектура міст, техніка, улюблені герої казок, мультиків, квіти...
Ну як же не купити такі зошити!
Як же в них хочеться гарно писати!
Бо сам дизайн зошитів спонукає до цього.
Пригадую 70-80ті роки ХХ століття. Тоді промисловість випускала скромні по кольору зошити. Правда, вони були дешеві. Сім’я могла повністю забезпечити дітей на весь навчальний рік. На такі зошити продавалися прозорі обкладинки, з поліетилену, паперові. Інколи учням дозволялось на ці обкладинки наклеїти невеличкі картинки - вирізані, або ж намальовані власноруч.
Тепер же по зошитах можна вивчати географію, історію, мистецтво, флору і фауну.
Я вважаю, що це прогрес у дизайні шкільних зошитів. Бажано, щоб і ціни на них були нижчі.
І все-таки, приємно брати до рук, наприклад, зошит із зображенням симпатяги-котика (коти – мудрі істоти). Бо саме мудрий котик спонукає старанно писати, вирішувати задачі, бути освіченою людиною.
О зошите! Мій друже
Зі шкільних років.
Тобі думки свої я довіряла.
Ми разом пізнавали світ
І грамоту вивчали.
Тобі спасибі я кажу,
Шаную й бережу.
Ліана Лещенко,
с.Курінь