Ст. Кодексу законів про працю України визначає, що тільки законодавством можуть установлюватися певні вимоги під час прийняття на роботу щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я. Конкретному роботодавцю такого права не надано. Виходячи з цього, необґрунтована відмова в прийнятті на роботу, в тому числі за віковою ознакою, забороняється. Працівник має право оскаржити таку відмову в суді шляхом подання позовної заяви.

 

Маю невеличкий продуктовий магазинчик. Місцева влада вимагає придбати торговий патент. На які товари я повинна, за законом, його мати?

Згідно з ч.6 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», без торгового патенту дозволяють продавати тільки такі товари вітчизняного виробництва:

- хліб і хлібобулочні;

- пшеничне і житнє борошно;

- сіль, цукор;

- соняшникову і кукурудзяну олію;

- молоко і молочну продукцію (крім молока та вершків згущених з добавками і без них);

- продукти дитячого харчування;

- безалкогольні напої;

- морозиво;

- яловичину і свинину, свійську птицю, яйця, рибу;

- ягоди та фрукти;

- мед та інші продукти бджільництва, а також засоби захисту бджіл;

- картоплю, плодоовочеву продукцію;

- комбікорми для продажу населенню.

Якщо в магазині продаються виключно зазначені вище товари, торговий патент не потрібен. Коли ж у продажу з’явиться хоча б один вид товару, не включеного до наведеного списку, патент купувати доведеться.



Як обчислюється середня заробітна плата працівникам за час щорічної відпустки?

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 р., виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, передують місяцю надання відпустки.

Якщо робітник відпрацював на підприємстві менш як рік, середню заробітну плату обчислюють, виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

Ця норма порядку стосується і випадків, коли працівник звільняється з одного підприємства і влаштовується на інше за переведенням.

Виплати, які враховуються під час обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, передбачених Порядком, у тому числі для оплати часу щорічної відпустки, встановлено п.3 Порядку. До таких виплат належать: основна заробітна плата (тарифна ставка, оклад), доплати й надбавки, премії, що мають постійний характер, винагорода за вислугу років та за підсумками роботи за рік, індексація тощо.

Відповідно до п.7 Порядку нарахування виплат за час щорічної відпустки, тривалість якої розраховується в календарних днях, провадиться діленням сумарного заробітку за фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Одержаний результат множать на число календарних днів відпустки.