За юридичною природою заповіт — односторонній правочин. У цьому правочині набуває вираження волевиявлення тільки однієї особи - заповідача. Унаслідок такого одностороннього волевиявлення після смерті заповідача у певних осіб, згаданих у заповіті, як правило, виникає право на одержання спадщини. Тому, якщо людина яка дала заповіт, ще жива, вона вправі самостійно розпоряджатись власним майном. Крім того, заповідач на підставі ст.1254 Цивільного кодексу України вправі в будь-який час змінити або скасувати зроблений ним заповіт, склавши новий. Заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить.