Юридична консультація

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Прочитав у рубриці „Юридична консультація” про аліменти на утримування батьків. Зацікавив такий момент: „специфіка аліментного обов’язку повнолітніх дітей відносно своїх батьків полягає в безпосередньому зв’язку виплат з минулою поведінкою батьків...”

Що це значить і як визначити – чи добре батьки піклувалися про дітей? Якщо – ні, то хто це може довести? І в такому разі – матимуть вони право на аліменти?

Різник М.І.

За відповіддю ми  звернулися до практикуючого юриста, І.І.Рамота.

У своїй юридичній практиці я зустрічався з цим питанням, буквально нещодавно був такий випадок: діти живуть за кордоном, батько потребує матеріальної допомоги. Для нашого менталітету це досить незвичайна ситуація, адже більш характерною рисою українців є прагнення батьків допомогти своїм дітям. Але це життя, і ніхто не може бути застрахованим від немічної старості, мізерної пенсії і, як наслідок, стати перед вибором: або купити ліки, або за ці гроші харчуватися та сплачувати комунальні послуги. Саме для захисту людей у похилому віці законодавством передбачений обов“язок повнолітніх дітей піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу (ст. 172 та cт. 202-206 Сімейного кодексу України).
 
Відповідає на Ваше запитання пункт 5 ст. 166 Сімейного кодексу України, яка  зазначає:  особа, яка була позбавлена батьківських прав, не   може   одержати  в  майбутньому  тих  майнових  прав, пов’язаних із батьківством,  які вона могла б мати  у  разі  своєї непрацездатності. Тобто, якщо батьки, або один із них, були позбавлені батьківських прав, то у дітей відсутній юридичний обов`язок піклуватися про них та надавати їм допомогу.

Cт. 204 трактує звільнення дітей від даного обов’язку в такій редакції:

„...якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків”.

Як бачимо, яким чином це може бути „встановлено”, законодавством не прописано, тому ми вирішили продовжити консультації – нам відповідав Заслужений юрист України Е.С.Рохін.
Ернст Сергійович зазначив, що відповідь на таке наше конкретне запитання ми й не знайдемо у Сімейному Кодексі, це передбачає вже процесуальний кодекс. Це можуть бути документи, свідчення свідків, заключення експерта і т.д. і т.д., тобто перелік вичерпних доказів необмежений. Щодо конкретних випадків в особистій багаторічній практиці зі справами аліментних виплат, досвідчений юрист навів приклади, коли він радив жінкам зберігати документи, що підтверджують порушення батьком своїх обов’язків у сплаті аліментів, та як складалася подальша доля цих родин (тобто чи не відплатили дітки такою ж монетою батечкові) – невідомо, в усякому разі, подібних звернень не мав.