Людська душа тоді співає, якщо підстави на те має
/ 0
- Деталі
- Категорія: Подорож Бахмацьким районом
- Опубліковано: П'ятниця, 01 листопада 2013, 19:17
У Голінці не живу вже давно, але справи села турбують ще й досі. Колись пишався успіхами земляків-хліборобів. То відзначаться вони рекордним валовим врожаєм зернових, то асфальтуванням сільських вулиць, то зведуть ошатне житло для своїх трударів. Тоді ж виросла майстерня на дільниці механізації, затишний дитячий садочок, неповторний пам’ятник полеглим у роки війни. Подією обласного масштабу стало введення свиновідгодівельного комплексу на 3600 голів. А потім почалась перебудова, як показав час, насправді, то була руйнація. Стало гинути село моїх дідів-прадідів, і вже, як говориться, дійшла справа «до ручки».
Сподівався на закордонних інвесторів, але німці нічого суттєвого не зробили. В той же час наші доморощені аграрники-новатори стали крок за кроком піднімати господарство з руїн. ТОВ «СП «Агродім» підставило плече голінцям у найскрутнішу годину. Не відвернулось від тваринництва, даючи змогу багатьом дояркам, відгодівельникам напрацювати необхідний трудовий стаж для отримання пенсій. Інші той стаж лише накопичують – головне, що є робочі місця. Особливо помітно справи пішли вгору, коли у сільгоспвиробництво прийшов новий керівник - Олександр Іванович Кушніренко.
Ось на цьому фоні і відбулось нинішнє свято села. Хоча ця урочистість, яка відзначається за звичним сценарієм, у цьому році мала приємні відмінності. Це пов’язане і з успішним завершенням збирання сільськогосподарських культур. А врожаї на всіх плантаціях били голінські рекорди за багато років, та і не лише місцеві. Візьмімо хоча б пшеницю, ячмінь, кукурудзу. Показники останньої порадували найбільше – по 100 ц з кожного гектара.
Інвестори дбають про соціальний розвиток села, їх сплати у місцевий бюджет досить вагомі , але не обмежуються лише обов’язковими відрахуваннями. Чимало допомагають сільській раді, школі, дитячому садочку, ветеранам села. Саме про це говорив у своєму виступі на святі директор сільгосппідприємства О.І. Кушніренко.
Так, лише за 10 місяців поточного року СТОВ «Україна» і ТОВ «Агро-Лада» перерахували : для Дмитрівської лікарні понад 6 тисяч гривень; для Голінської школи - понад 15 тисяч, дошкільнятам – майже 2 тисячі, а ветеранам Великої Вітчизняної війни - близько 15500 гривень. Ну, як тут не подякувати за таку щедрість і керівнику, і всім працівникам полів та ферм.
Та найбільш вагома подія очікує на Голінку уже скоро, ось-ось у селі почнуть використовувати природний газ. Сподівався, що вже в день свята запалає символічний факел. Не склалося, проте чекали довше, тож наберемось терпіння. Так хочеться , щоб сучасне паливо прийшло в село швидше. Сподіваюсь, це стане рушійним моментом у остаточному відродженні села. Колись дід Остап розповідав, що напередодні революції у Голінці мешкало до 7 тисяч селян. Так хочеться, щоб дорогі моєму серцю вулиці сповнились дитячим дзвінкоголоссям, щоб на сільських вечорах залунали мелодійні українські пісні. Між іншим, левову частку коштів у справу газифікації села вклали знову ж таки інвестори.
У переддень чергової річниці визволення України гріх не назвати імена голінських ветеранів Великої Вітчизняної Війни, яких згадали на святі. Прикро, що залишилося їх лише четверо: Петро Семенович Гудима, Іван Васильович Мигирич, Віталій Іванович Пащенко, Дмитро Леонтійович Пащенко.
Живуть у селі чотири солдатських вдови: Катерина Данилівна Гапоненко, Антоніна Петрівна Лівак, Анастасія Іванівна Охріменко, Марія Андріїв-на Троць.
Прозвучали на святі імена багатодітних матерів - тих, хто народив і поставив на ноги трьох і більше дітей. Це Світлана Андріївна Комлик, Ольга Степанівна Комлик, Лариса Василівна Луцик, Галина Василівна Палієнко, Лариса Василівна Семиліт, Світлана Василівна Штахура, Оксана Дмитрівна Якименко. Хочеться, щоби наші молоді мами брали приклад з них.
Є в моїй рідній Голінці і старожили. Катерина Данилівна Гапоненко народилася у далекому 1915-му. До сторіччя їй потрібно ще чекати два роки, дай Боже здоров`я нашій землячці.
Серед чоловіків найстарший Дмитро Леонтійович Пащенко, ветеранові війни виповнилося минулого березня 90 років.
У кожного свята свої особливості: дітей вабили батут і солодощі, дорослих – ароматне смажене порося і живе пиво. А ще раніше були відгадування загадок, безпрограшна лотерея, конкурси. Святкування відбулося за сприяння та завдяки фінансовій підтримці СТОВ «Україна», її директора О.І.Кушніренка. Коли за справу беруться так завзято, то селу - бути.
Так жваво та реалістично постала в уяві відроджена Голінка, що самі собою напросилися віршовані куплети. Перші їх рядки лягли у заголовок.
Красивішай, відроджуйся, радуй, Голінко !
Іван Гапоненко
У редакції зберігся фотознімок голінських поштарів, нехай вони приносять своїм односельцям лише добрі новини. Це завідуюча відділенням Людмила Іванівна Парафійник, і листоноші Наталія Анатоліївна Кантур, Ольга Степанівна Комлик та Катерина Василівна Передера.