Як справи у тваринників?

• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Подорож Бахмацьким районом

Опубліковано: П'ятниця, 22 серпня 2014, 10:05

Треба ж , трапився на очі примірник районної газети трирічної давнини. У ньому йшлося про доїльний зал, який почав працювати у ПСП «Авангард». Тоді обіцяли докорінне підвищення надоїв. Згадав звіти давніх літ, цифри засвідчували - курінці у виробництві молока не сягали навіть середніх позначок районних показників. Тепер же авангардівці досягають таких результатів, за які колись давали звання Героя Соціалістичної Праці. Вирішив побувати на цьому молоковиробничому комплексі, аби познайомити читача із справами тваринників.

Своєрідним гідом у моєму знайомстві із тваринницькою дільницею став О.В. Мироненко. Саме Олександр Володимирович відповідав на безліч моїх запитань. На ПСП «Авангард» дивлюся в розрізі тих споріднених з ним сільгосппідприємств, куди прийшли інвестори. Як правило, ці колишні колективні господарства звузили напрямок виробництва до рослинництва. В «Авангарді» ж зберегли і тваринництво, і не тільки зберегли, а й примножили, що забезпечує сьогодні касу підприємства додатковими коштами, а багатьом трудівникам-курінцям дає змогу отримати заробіток і напрацювати необхідний стаж для пенсійного забезпечення. Тому й перше моє запитання стосувалося кількості працюючих на комплексі. Виявляється, їх тут біля півсотні. Оператори доїльного залу приймаються сьогодні майже на конкурсній основі. Цьому сприяють стимули. Погодьтесь, нелегко знайти роботу з оплатою від 3 до 5 тисяч при п’ятнадцяти вихододнях на місяць. Робота, правда, не з легких. Доїння починається о п’ятій, вдруге корови підходять на доїння о 13-ій, вечірня дійка починається о восьмій, а завершується опівночі.

Дійне стадо налічує сьогодні 814 корів. Майже 640 з них ті, що дають молоко вже сьогодні. Надої приємно дивують. Кожна з корів дає до 24 кілограмів молока, за рік всередньому виходить до 7,5 тисячі. Та справді високий показник у 13 тисяч літрів належить корівчині Букашці. Не набагато поступається їй Абетка . За 305 днів лактації вона вже дала майже 9300 літів білопінної цілющої продукції. Наводжу ці цифри свідомо, аби читач мав уяву, який ще резерв має українське тваринництво. Адже корова з надоєм у 6-7 тисяч літрів – це вже досить продуктивна тварина.

Загальновідомо, що молоко у корови на язиці, а кормовій базі тут надають першочергового значення. До того ж видача поживи повністю комп’ютеризована, і окремий раціон передбачений для 12 груп корів. Своя норма у групі раннього сухостою, у тих, що перебувають на роздоюванні і високопродуктивної групи, і у решти. Сьогодні спеціалісти озброєні комп’ютерними програмами і в кожного на столі обов’язковий атрибут сьогодення - калькулятор. Олександр Володимирович пояснює: «Сьогодні збільшення надою за будь-яку ціну не виправдане. Перш ніж збільшити раціон, обраховуємо, на скільки зросте надій і чи є рація вкладати кошти у той прибуток. Ось, наприклад, днями з’явилась змога включити у раціон тваринам шрот ріпака. Корм досить коштовний, але насторожувало, що аномальна спека пригнічувала стадо - корови ходили в’ялі, шукали затінку, юрбились біля автопоїлок. Той дискомфорт відразу позначився на надоях. Вал відразу зменшився на 40-50 літрів. Так відбувалось кілька днів вряд. І поживний додатковий корм ситуацію не виправив би. Зараз у раціоні кукурудзяний силос, шрот соняшниковий, концентрати, те, що у нас прийнято називати дертю, солома. Для кращого засвоєння останньої додаємо кормові дріжджі. До цього нового для нас компоненту підходили обережно. Перш ніж використати дріжджі широко, організували експериментальну групу. Стали спостерігати. Результат перевершив всі сподівання. Травлення тварин було настільки ефективним, що у продуктах виділення майже не знаходили неперетравленої клітковини, відповідно зросли і надої. І вже тоді почали додавати домішки всьому стаду”.

Господарство вже кілька літ заготовляє корми з запасом на два роки. Автор висловив сумнів, чи не псується силос або сінаж при такому тривалому зберіганні. На що почув таку відповідь: «Ось результати аналізів наших кормів, зразки яких відправляли у дослідну лабораторію аж у Сполучені Штати Америки. Між іншим, задоволення не з дешевих – заплатили півтори тисячі гривень. Але ж яку отримали „картинку”. Візьмімо, наприклад, білки. При закладанні кормів їх вміст складав 20 одиниць, а через рік зменшився і дорівнює тепер 19,4. Самі розумієте, що втрати практично мізерні”.

Для збільшення продуктивності стада, крім забезпечення ситої годівлею, дбають у ПСП «Авангард» про селекційну роботу, про оновлення стада більш удойними тваринами. Так, нещодавно було закуплено 45 корів і 80 теличок.

Цікавлюсь, з ким працює мій гід–керівник. З ним у офісі трудиться менеджер по управлінню стадом Віталій Володимирович Гришко, головний зоотехнік Ніна Павлівна Обмачівська, головний ветлікар Віталій Васильович Чепур. Відзначаю про себе – це і є „штаб” дільниці. Саме тут приймаються відповідальні рішення.

Оператори доїння – суцільна молодість. Це Любов Шиш, Людмила Шевченко, Тамара Охрімець, Світлана Усенко.

Доставляють корми, відвозять органіку механізатори Микола Петрович Гришко, Василь Васильович Сесько, Володимир Ілліч Тенетник.

Турбується Олександр Володимирович не лише проблемами молока. У ПСП налагоджена відгодівля великої рогатої худоби. Зараз набирають вагу 300 бичків. Як правило, тут же стоять на відгодовуванні і до 40 вибракуваних корів. Це ті, надій яких менший за 15 кілограмів. Щодобовий приріст нині сягає 984 грамів. За підсумками семи місяців курінці виробили 2348 центнерів м’яса.

До речі, з дня на день чекають закупівельників. Ціни, між іншим, суттєво зросли. Проти минулого року більше ніж на 10 гривень і тепер жива вага становить 24,6 гривні за кілограм. Це гарний стимул для більш широкого утримання молодняка ВРХ.

Не забули тут і про свинарство. Звісно, вже немає тих обсягів, якими славився колгосп імені Жданова у минулі роки, де лише на комплексі одноразово відгодовувалось 6 тисяч свиней. Тепер утримують 400 голів. Це здебільшого для власних потреб господарства і щоб не розгубити досвід вирощування популярних на Україні тварин.

Та все ж найприбутковіша у тваринництві велика рогата худоба. Про м`ясо вже сказано, а молоко – постійне джерело фінансових надходжень протягом року. Зараз щодня з ферми відвантажується майже 14 тонн білопінної продукції. Кілограм молока коштує 4,1 – 4,2 грв. Йдеться за продукт найвищого гатунку. Жирність в межах 3,4 – 3,7 %. Читач може сам порахувати, чим обертається для каси підвищення цього показника навіть на соту часточку процента. Ото і б’ються спеціалісти за ті крихточки, які при таких обсягах з копієчок перетворюються у шелестючі купюри.

Борис Бобришев

На знімку: момент спілкування заступника директора по питанням тваринництва О.В. Мироненка, обліковця молочної ферми Л.В. Левченко і водія Яготинського молокопереробного заводу С.О. Янушкевича.