Аплодували, не шкодуючи долонь

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

На святкування 8 Березня запросили не вперше. Раніше урочистість відбувалася у спортивному залі школи, тепер – в актовому залі. Уже скільки часу не підходила до шкільної сцени, защеміло під серцем. Та від спогадів відволікали присутні – майже вся жіноча половина Пісок, з кожною маю привітатися, радію поздоровленням. Організував святкування жіночого Дня весни директор ПСП Валерій Петрович Колоша. Не без гордості відзначаю про себе -колишній учень нашої школи. Саме він і вітає жіноцтво з березневою урочистістю.


Уже скільки слухаю керівника, не перестаю дивуватися його вмінню спілкуватися з аудиторією. Де Валерій Петрович знаходить такі потрібні слова!?


- Дорогі жінки! Наші мами, сестри, кохані! Сердечно вітаю зі святом весни!


Зустрічайте день щирою посмішкою, яка зачаровує чоловіків, дарує вам гарний настрій. Від усієї душі бажаю вам кохання, променистої краси, здійснення заповітних мрій...


Розпочинається концерт, на сцену запрошують Романа Кучинського.


- Це з Києва, - чую чийсь шепіт за спиною.


Столичний гість починає співати „Чорнобривців насіяла мати…” і зал притих, як зачарований від зворушливих слів і від неповторного голосу співака.


Із-за куліс виходить знайомий пісків’янам гурт „Смоляни”. Тільки сьогодні не впізнаємо артистів з сусіднього села – вони на піднесенні. Володимир Фесенко і Микола Перець затягли „Василина” - і зал знову в полоні пісні.


На зміну чоловікам виходять учасниці цього ж колективу Юлія та Лілія з однаковим прізвищем Бабич. ”Танго” їх „Шоу-балету” не дозволяє відірвати погляд від пластики, від вивірених рухів танцівниць. Спасибі, розумнички, за ваш талант!


Не стану переказувати репертуар, відзначу лише, що вдало лунали зі сцени і дотепні гуморески.


Завершив програму все той же Роман Кучинський. Тепер заспівав „Королева вдохновения”.


Ты моя - королева вдохновения,
Ты моя - повелительница снов.
Но судьбы хитросплетения
Не дают нам быть рядом вновь...


Ну, голосище у киянина. Зал укотре плескає, тепер уже стоячи, віддячує за зворушливе виконання. Долонь не шкодуємо, вони вже горять від аплодисментів.


Далі запрошених чекає не менш захоплююча частина дійства, проходимо до спортзалу. Уже на підступах вловлюємо апетитні пахощі. Уява на ходу малює накриті святкові столи, та побачене перевершує найсміливіші фантазії. Хлібосольність пісківських організаторів на королівському рівні.


Ще кожна жінка отримала подарунок і живі квіти. Та найбільше раділи гарному настрою, яке розносили по домівках.


Коли проходили повз актовий зал, ще раз защеміло під серцем. З чого б це? Тут же здогадалася – на порозі шевченківські дні. Згадала наш драмгурток, сцену, „Наймичку” Шевченка, костюми, декорації і вишивані рушники. Постали перед очима юні актори, які зворушливо і талановито виконували ролі. Ожили в уяві сценки з неповторними Іринкою Луговик і Вікторією Яременко, незмінні наші ведучі Яна Шепель і Жанночка Бабич.


Старалися і хлопці - Віктор Пушенко та Владислав Гавриленко. Як виконували ролі! Змусили глядачів витирати непрохану сльозу.


Мене ж змусили просльозитися увечері, коли „ожила” побілка, то колишні учні поздоровляли зі святом весни.


Спасибі, дорогі мої випускники, то був найцінніший подарунок до свята.


Мотрона Євченко


P.S. Наступного дня ділилися враженнями від святкування. Жінки згадували, як вправно, з приязними посмішками поралися біля накритих столів Володимир Кухаренко та Ігор Рассказов. Ще обмовилися добрими словами на адресу головного бухгалтера ПСП Ніни Герман та голови профкому Надії Обелець, котрі були 8 Березня добрими феями. Низький уклін шеф-повару святкового фуршету Тамарі Кирлиці за її золоті руки.