Ми - за здоровий спосіб життя
- Деталі
- Категорія: Спортивна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 17 квітня 2009, 07:25
Товаришуємо втрьох багато років. Зародилась дружба ще в юності, тепер об’єд-нує професія залізничників. Всі троє передплачуємо «Порадник», цікаво, що кожен звернув увагу на запрошення повболівати за наших гравців футбольної команди «Єдність». Вільного часу прибуло, бо тепер і п’ятниця – вихідний день. Дістались на стадіон без пригод. Дійсно, з вокзалу підвіз автобус футбольної команди. Гра виявилась захоплюючою, сповненою інтриги. Суперники з Добрянки на футбольному полі були справжніми майстрами. Їх атаки змусили воротаря «Єдності» двічі виймати м’яч із сітки своїх воріт. Саме з таким неприємним для нас рахунком закінчився перший тайм. Сподіватись у таких випадках приходиться лише на чудо , і воно таки сталось. У другій половині гри єднівці мобілізувались, грали розкуто, наче й не було отих прикрих пропущених м’ячів. Вони довели, що теж вміють бомбардувати ворота суперників, про що свідчили три забитих м’ячі. Кортіло, аби хтось з наших земляків особисто забив гол. Та, на жаль, цього не сталося. Хоча вони й були співавторами всіх забитих м’ячів.
Ми так азартно вболівали, що привернули увагу плисківських вболівальників. Вони й запропонували поїхати з ними, щоб подивитись на їхню спортивну базу, адже до електрички залишалось чимало часу. Те, що вони розповіли, здавалось чистою фантазією, захотілось перевірити - от і погодились.
Побачити таке в звичайному селі ніяк не сподівались. Зі слів наших нових друзів , спортивний комплекс у Плисках - одна з кращих подібних споруд у сільській місцевості в масштабах України. Вразили футбольні поля. Центральне - з трибуною, є й запасне, ще одне має штучне покриття. З таким же покриттям готується до здачі ще одне повномасштабне футбольне поле. Є в них готель для гостей, душові для футболістів. Розповідали, що для кожної команди суперників гостинні господарі готують два чавуни картоплі з тушкованим м’ясом. Багато ще цікавого почули і побачили, проте мали поспішати на електричку.
На наступну гру у Борзні поїхати не вдасться, але на першу ж , що відбудеться у Плисках, вирушимо обов’язково.
У своїх розповідях плисківці часто згадували ім’я віце-президента команди Анатолія Петровича Гаврильченка, найголовнішого спонсора , наставника футболістів. До речі, він і сам родом з Плисок, тривалий час жив у Києві, але повернувся в рідне село і загорівся бажанням зробити Плиски столицею аматорського футболу. Ото й хочеться подякувати йому за таку турботу про спортсменів. А ще вдячні вашій газеті, що підказала нам цікаву подорож вихідного дня.
О.Неволько, М.Струць, Г.Пронченко