Не пройшло і року - знову починаються льодові баталії. Як завжди, в них беруть участь і наші бахмацькі спортсмени. Поки не почалися запеклі бої в рамках турніру Нічної хокейної ліги Києва, хлопці проводять товариські зустрічі.

І кого ж, як не наших заядлих друзів-супротивників з Конотопа запросити до спарингу?! В рамках підготовки до чемпіонату НХЛ бахмачани вже провели з ними дві зустрічі. Хоча турнірного значення ці зустрічі не мали, але двобої між Конотопом і Бахмачем завжди проходили без компромісів.

 

Отже, в позаминулий четвер наша команда вирушила до Києва, на льодовий стадіон «Авангард», який, до речі, є тренувальною базою гордості українського хокею - «Сокола». Матч, за традицією та з фінансових міркувань ( дешевша оренда льодового майданчику), розпочинався опівночі. Скучивши протягом літа за справжнім хокеєм, наша команда завзято кинулась у боротьбу... і отримала шайбу у свої ворота. Весь перший період хокеїсти провели в атаках, намагаючись відквитати необов’язковий «подарунок». Але в першій половині зустрічі це не вдалося.

 

 

 

Що не трапилося в першому періоді, з запасом відшкодували у другому. Спочатку стрімкий прохід по флангу Василя Кадеми закінчився взяттям воріт супротивника – 1:1! Конотоп кинувся вперед і став припускатися помилок. Неодноразово кидками по воротах відзначався Ігор Макаренко. Влучно «стріляв» Сергій Живодер. Лідером команди, безумовно, був Микола Мицик. Він упевнено вів команду до перемоги. Проводив атаки та вчасно відходив у захист. І, нарешті, після блискучої комбінації, останню крапку в цьому матчі поставив Віталій Шекера – 2:1 на нашу користь! Ніякі спроби конотопців не мали успіху. Важка, але впевнена перемога.

Але не такі вже прості ці супротивники. За тиждень вони призначили матч-реванш. І цю відповідь наші хлопці програли з рахунком - 6:3. Але як! Не треба забувати про те, як ревносно відносяться до своїх поразок сусіди. Вони привезли на цей матч три повноцінні п’ятірки. В той час як бахмачани – лише дві. В хокеї це дорогого стоїть. Одним словом, рахунок за зустрічами - 1:1.

Вкотре, розповідаючи про звитяги нашої хокейної дружини, хочеться задати запитання нашій владі. Все на ентузіазмі, за рахунок спонсорів. Де владна підтримка?! Чи не ми читали в передвиборчих листівках обіцянки підтримувати спорт? Чи не ми читали про турботу про здоров’я громадян? Постає питання – де ця турбота? Де ця підтримка?

Так, гроші і тільки вони. На кожну поїздку до Києва треба гроші. За оренду льоду треба гроші. Нещодавно міськрада значно підвищила ставку єдиного податку. Питання – куда підуть ці гроші? Як же бажано отримати відповідь на це запитання. Було б непогано скерувати ці кошти на розвиток спорту, на підвищення культури здорового способу життя.

Безумовно, можна довго розмірковувати про те, що гроші потрібно скерувати на дороги, допомогу пенсіонерам, зарплату вчителям чи медикам тощо. Aле чи можна порівняти з чимось ту гордість за своє місто, за своїх земляків, на чиїх футболках яскраво написано «БАХМАЧ»!

P.S. Дякуємо нашим постійним спонсорам: магазину «Будстандарт» в особі С.Качана, та СТОВ «Надія» в особі В.Романенко.