Шукати золоту середину
/ 0
- Деталі
- Категорія: Цікаві люди - цікаві зустрічі
- Опубліковано: П'ятниця, 26 листопада 2021, 15:39
Ще влітку шанувальники Петра Прокоповича зібралися на місці останнього пристанища всесвітньо відомого бджоляра в день його народження. Поціновувачі творчості пальчиківського винахідника ділилися думками, запам’ятався короткий, але змістовний, виступ головного спонсора заходу у Пальчиках - директора ТОВ ”СП ”АГРОДІМ” Олександра Рубана. Що пізніше у спілкуванні з керівником відмітив.
- Все, що стосується бджіл і пасічництва, для мене є і болючим, і хвилюючим. Про це можна говорити годинами.
Чи замислюємося про користь бджіл? Багато хто асоціює їх з медом, забуваючи про пергу, маточне молочко, прополіс, віск, бджолину отруту. Навіть мертва бджола корисна – з бджолиного мору роблять лікарські настоянки. Ця комаха придатна для лікування хвороб, у кулінарії, косметиці, як харчовий продукт. Для мене, господарника-аграрія, найціннішою, значущою властивістю бджіл є їх здатність запилювати рослини.
Життя бджіл та квіткових рослин тісно взаємопов’язані. Квіти постачають цим трудівницям нектар і пилок, а вони натомість запилюють їх. Вигода від запилення бджолами рослин набагато більше, ніж вартість всього меду, зібраного у світі. Завдяки запилювальній роботі медоносних бджіл підвищується врожайність багатьох культур: гречки та соняшника – на 50%; кавунів, динь та гарбуза – на 100%; плодових дерев та чагарників – у 10 (!) разів. І це далеко не повний список того, яку користь приносять нам бджоли.
Завдяки діяльності бджіл, людство отримує сотні тисяч тонн овочів, фруктів та насіння, очевидно, вони не менш ефективні, ніж селекціонери.
Підраховано, внесок бджіл у світову економіку, як запилювача рослин, становить близько 160 мільярдів доларів щорічно. У Європейському Союзі цей еквівалент оцінили у 15 мільярдів, що у десятки разів перевищує вартість меду та всіх продуктів бджільництва разом узятих. Завдяки бджолі людина розвинула сільськогосподарську діяльність. Навіть найдосконаліша сучасна техніка не зможе замінити їх і виконати роботу так ретельно та делікатно. Бджола працює щодня, вмираючи у польоті.
На жаль, згідно з офіційними статистичними даними, за останні 100 років зникли більше половини всіх видів бджіл. На сьогоднішній день існує загроза зникнення медоносних комах. Причини такого – у неконтрольованому використанні отрутохімікатів та пестицидів.
Бджоли гинуть масово. Китайські фермери на власному досвіді переконалися, що запилення рослин без бджіл – це майже подвиг. Дуже гостро проблема постала у провінції Сичуань, де вимерли всі дикі бджоли, і фермери запилюють сади вручну. Запилення яблунь має бути завершено протягом п’яти днів, інакше на врожай не чекай. Тепер щороку тисячі мешканців приїжджають до садів виконувати цю важку роботу. У хід йдуть саморобні пристрої для запилення, виготовлені здебільше з курячого пір’я, яке занурюються в посуд з квітковим пилком. Одна людина здатна запилити 5–10 дерев на день. Діти також беруть участь у процесі, добираючись до вищих гілок.
Можете уявити, що станеться за глобальної загибелі бджіл - на планеті зникнуть понад 20 тисяч видів квітучих рослин. Розмова не лише про забарвлення навколишнього світу – це шлях до всесвітнього голоду.
- Олександре Валерійовичу, тема для вас «болюча і хвилююча», друге зрозуміло, а чому «болюча»?
– У рідному селі на Полтавщині чимало пасічників, є вони й серед родичів. Неодноразово бував на пасіках, слухав їхні філософські розмови, цікаво згадати. Так от, тепер усвідомлюю, що господарська діяльність аграріїв загрожує існуванню наших незамінних помічниць, не буде бджіл, не допоможуть нам ні пестициди, ні гербіциди, ні добрива – ніщо. Аграрії мають шукати золоту середину у стосунках із бджолярами, інакше – біда. Згадую публікацію в «Пораднику» «Мертві бджоли не гудуть», у ній вилитий біль за долю нашої помічниці-бджоли, а вони - це і наше благополучне майбутнє.
Борис Таволга