Із історії шкіл району

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Село Григорівка. Навчання проводило сільське однокласне училище, відкрите у 1871 році, знаходилося у громадському приміщенні. На утримання училища виділялося 285 крб. з відсотків капіталу, пожертвуваних землевласником П.В. Псіолом. Земство виділяло 80 крб., місцева громада – 95 крб. Навчалося 150 хлопчиків та 16 дівчаток. Вчителька Клавдія Миколаївна Радченко мала звання сільського вчителя. Отримувала 300 крб. в рік зарплати. Законовчитель - священик Йосип Козачинський працював з 1871 року. Отримував 50 крб. Помічниця вчителя Євдокія Митрофанівна Андрієвська отримувала 160 крб. Земельної ділянки училище не мало. Жителів у селі було 3180.


Село Зеленівка (Великий Вердер). У селі навчання проводило сільське початкове народне училище (відкрите у 1879 році), але у 1887 році закрите і тільки завдячуючи опікуну училища - дворянину Миколі Яковичу Марковичу, у другій половині 1892-го, навчання в училищі відновили. Навчальний заклад розміщувався у громадському будинку. В училищі навчались учні католицького та православного віросповідань. На утримання училища земство виділяло 438 крб., де у 1900 році навчалося 38 хлопчиків та 10 дівчаток. Вчителька Параска Василівна Локоть закінчила Ніжинську жіночу гімназію, на даній посаді - з січня 1896 року. Отримувала 300 крб. у рік зарплати та проживала в безкоштовній службовій квартирі. Законовчитель - настоятель місцевої римо-католицької церкви Йосип Гасперович Сенвайтис, закінчив курси римо-католицької духовної семінарії і на даній посаді працював з 1895 року, за що отримував 60 крб.. Законовчитель православного віросповідання - священик Микола Андрійович Широконевич, на даній посаді - з 17 лютого 1887 року. Заробітну плату за навчання не отримував.


Село Кальчинівка. Навчання проводило сільське початкове народне училище (відкрите у 1877 році), яке було розміщене в громадському приміщенні. На його утримання земство виділяло 430 крб., учні за навчання платили 10 крб. У 1900 році навчалось 37 хлопчиків та 31 дівчинка. Опікун училища - Генріх Іоганович Сарунсон. Учителька Марія Єгорівна Минтюкова закінчила Чернігівське єпархіальне жіноче училище, почала працювати з 1879 року, а у Кальчинівці - з 29 вересня 1900 року. Отримувала 300 крб. в рік та проживала у безкоштовній квартирі. Законовчитель лютеранського віросповідання Пилип Генріхович Зель на даній посаді працював з листопада 1888 року. Отримував 60 крб. у рік. Училище мало третину десятини земельної ділянки під городом та садом.


Село Кропивне. Навчання проводила церковно-парафіяльна школа та сільське однокласне початкове народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії.


Училище відкрите у 1873 році, знаходилося у громадському приміщенні. На утримання у 1900 році земство виділило 230 крб., місцева громада – 180 крб., у ньому навчалося 134 хлопчики та 26 дівчаток. Учитель Петро Аркадійович Ємельянов мав звання сільського вчителя і отримував 240 крб. Помічниця вчителя Людмила Іванівна Ємельянова закінчила жіночу гімназію, працювала з 23 березня 1895 року та отримувала 200 крб. Законовчитель - священик Йосип Іванович Химуля, викладав з 1873 року, отримував 50 крб. у рік. Училище мало 1/6 десятини землі із садом плодових дерев. Учителя хору училище не мало.


Церковно-парафіяльна школа грамоти відкрита у 1895 році, приміщення для школи орендували за 20 крб. на рік у приватної особи. На утримання школи у 1898 році витратили 20 крб. земських коштів, навчалось 28 хлопчиків та 11 дівчаток. Законовчитель - священик Йосиф Іванович Химуля, уроки проводив безкоштовно. Вчитель Олександр Іванович Лисовський закінчив духовне училище, звання учителя не мав. У 1897 році населення села складало 2947 жителів.


Село Рубанка. Навчання проводили церковно-парафіяльна школа та сільське однокласне початкове народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії.


Училище відкрите у 1866 році і знаходилося у громадському приміщенні. На його утримання у 1900 році виділяли: земство - 350 крб., місцева громада і приватні особи – 300 крб., навчалося 139 хлопчиків та 10 дівчаток. Опікун училища - дворянин Костянтин Олексійович Рачинський, щороку вносив пожертви на утримання училища - 250 крб. На даній посаді працював з 1 вересня 1876 року. Учитель Іван Родіонович Головков, що закінчив Чернігівську учительську семінарію, на службі – з 1876 року, отримував 300 крб. Учителька Ганна Семенівна Головкова закінчила Києво-Подільську жіночу гімназію, отримувала 300 крб. у рік. Законовчитель - священик Григорій Степанович Волкович, працював учителем з 1886 року, за що отримував 50 крб. у рік . Училище земельної ділянки не мало. Співам навчав учитель училища.


Церковно-парафіяльна школа грамоти відкрита у 1898 році, в ній у 1899 році навчалось 33 дівчинки. Священик Федот Якович Яновський навчання проводив безкоштовно. Учителька Наталія Володимирівна Пилипенко - із дворян, закінчила жіночу гімназію. Її заробітна плата складала 49 крб. У 1897 році в селі проживало 2615 мешканців.


Село Терешиха. Навчання проводили церковно-парафіяльна школа та сільське однокласне початкове народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії.


Училище відкрите у 1899 році, знаходилось у громадському приміщенні. На його утримання у 1900 році земство виділяло 430 крб. В училищі навчалося 40 хлопчиків та 4 дівчинки. Учитель і законовчитель Купчинський закінчив Чернігівську духовну семінарію, на даній посаді - з 9 вересня 1900 року. За навчання учнів отримував 360 крб. та безкоштовно проживав у земській квартирі.


Церковно-парафіяльна школа грамоти відкрита у 1894 році, у ній навчалось 43 хлопчики та 3 дівчинки. Приміщення школи належало земському товариству і надавалося школі безкоштовно. У 1898 році воно утримувалося за місцеві кошти в сумі 60 крб. Законовчитель - священик Федот Якович Яновський та вчитель Прокіп Діонисович Горлач, який закінчив навчальне училище, звання вчителя не мав. Навчання обоє проводили безкоштовно. У 1897 році в селі було 511 жителів.


Село Тиниця. Навчання проводило училище, відкрите у 1875 році, знаходилося у громадському приміщенні. На утримання училища виділялося 250 крб. з відсотків капіталу пожертвуваних дворянином Григорієм Павловичем Галаганом, земство виділяло 225 крб., місцева громада – 175 крб. Навчалося 145 хлопчиків та 29 дівчаток. Учитель Григорій Пилипович Савенко мав звання сільського вчителя. Працював з 15 вересня 1881 року та отримував 300 крб. Помічниця вчителя Марія Тарасевич закінчила Чернігівське єпархіальне жіноче училище, навчала дітей з 9 січня 1899 року. Законовчитель - священик Костянтин Неаполитанський, працював з 1895 року. Отримував 50 крб. заробітної плати на рік. Училище мало півдесятини землі із садом. Співу учнів навчав учитель училища. У 1897 році, згідно перепису, населення села складало 3318 жителів.

При написанні статті використані:


1. Черниговские епархиальные известия за 1900 год, №3. – Чернигов, 1900.
2. Памятная книжка Киевского ученого округа на 1901 год. Часть IV. Черниговская губерния. – К.,1901.
3. Журналы Конотопских чрезвычайных и очередных уездных собраний.
4. Населенные места Российской Империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и число жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. – СПб.,1905.
5. Воробей С.М. Бахмаччина. – Бахмач, 2006.


Терех Микола Іванович,
завідуючий відділом «Цитадель»
Національного історико – культурного
заповідника ”Гетьманська столиця”.