Обраний вільними голосами

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

Пилип Орлик (1672-1742) походив із давнього чеського роду. Під час гуситських війн предки Орлика виїхали з Чехії та опинилися в Польщі. Майбутній гетьман народився 11 жовтня 1672 р. неподалік Вільна. Коли хлопчикові виповнився рік, загинув його батько. Тому вихованням сина опікувалася мати. Клопотами матері Пилип здобув добру освіту, навчаючись спочатку в єзуїтському колегіумі у Вільні, а згодом, коли родина переїхала в Україну - у Києво-Могилянській академії. Маючи незвичайні здібності, він зарекомендував себе одним із найкращих студентів. Орлик вельми полюбляв риторику та був гарним промовцем, писав твори, які друкувалися ще наприкінці XVII ст., глибоко цікавився філософією та літературою, вільно володів українською, польською, церковнослов’янською, болгарською, сербською, латинською, італійською, німецькою, шведською, турецькою мовами. У 1699 р., обійнявши посаду в гетьманській канцелярії, він швидко долав службові сходинки й незабаром (1706 р.) став генеральним писарем. Орлик був утаємничений у справи гетьмана Івана Мазепи, і тому підтримав його під час антимосковського повстання й пішов разом із ним у вигнання, до кінця залишаючись вірним ідеї визволення України.


Після поразки в Полтавській битві та смерті І. Мазепи рештки козацького війська, що перебували тоді у володіннях Туреччини, на загальній раді під головуванням кошового отамана K. Гордієнка 5 квітня 1710 р. обрали гетьманом України (в еміграції) генерального писаря Пилипа Орлика.

 


Рада також прийняла своєрідні статті — “Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорізького”, згодом названі “Конституцією Орлика”, які були договором між гетьманом і Військом Запорізьким про державний устрій України після її визволення від московського панування. Цей документ, що складався з преамбули й 16 параграфів, ніколи не був утілений у життя, але увійшов в історію як одна з перших в Європі демократичних конституцій, став свідченням існування передової української суспільно-політичної думки.


Після обрання гетьманом П. Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією, Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним запорізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його булаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію лівобережного гетьмана І. Скоропадського, П. Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани перекреслила фактична зрада татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підписання у 1713 р. Адріанопольського миру між московським і турецьким урядами П. Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відкладаються на далеку перспективу.


Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду для пошуків нових союзників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформацію про життя України. Борець за незалежність України в кінці свого життя промовив пророчі слова: „Жоден володар світу, якщо не матиме власного зиску і пальцем не поворухне заради блага України”. Справу Орлика продовжив його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української незалежної держави.


У рамках розвитку НІКЗ «Гетьманська столиця» та для вшанування пам’яті гетьманів, що жили та працювали в Батурині, планується створення музею «Гетьманської слави», тому одну із кімнат палацу гетьмана К.Г. Розумовського буде присвячено Пилипу Орлику.


І тому саме в переддень Конституції України, якій виповнилося 18 років, відбувся науково-просвітницький захід «Величний факт — Конституція Пилипа Орлика», присвячений П. Орлику, автору першої Конституції України. У рамках заходу відбулася презентація виставки «Обраний вільними голосами». Наукові співробітники заповідника надали тематичну інформацію про долю гетьмана України у вигнанні, про його сім’ю та етапи створення першої Конституції.


Також на цьому заході відбулося урочисте вручення паспортів юним громадянам України, які мешкають в м. Батурин. Сподіваємося, що цей захід, вручення паспортів, у Гетьманській залі палацу К.Г. Розумовського буде проводитися ще неодноразово.


Батюк А.О.
молодший науковий співробітник
Будинку-музею Генерального судді В.Л. Кочубея
НІКЗ «Гетьманська столиця»


На світлині Пилип Степанович Орлик (1672-1742). Художник Андрій Івахненко, 2002 р. З фондової колекції НІКЗ «Гетьманська столиця»