11-та річниця встановлення Пам’ятника жертвам Батуринської трагедії 1708 р.

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: Понеділок, 20 квітня 2015, 08:56

10 квітня 2015 року виповнюється 11 років від дня встановлення Пам’ятника жертвам Батуринської трагедії 1708 року на території цитаделі (1669-1708 рр.) у Батурині на високому березі ріки Сейм.

Довгий час ці трагічні сторінки історії українського народу, пов’язані з боротьбою за незалежність України, замовчувались та не визнавались. Події тотального знищення гетьманської столиці — Батурина у 1708 році московськими військами залишалися поза увагою офіційної історіографії СРСР, обростали міфами, вигадками та фальсифікаціями. З часу цих трагічних подій, уперше про увічнення пам’яті жертв Батуринської трагедії згадали лише у 1991 році. За ініціативи Народного Руху України, на чолі з В`ячеславом Чорноволом, на спомин усіх тих, хто загинув 2 (13) листопада 1708 року на території, де колись знаходилася головна резиденція гетьмана І.Мазепи, на околиці Батурина, було встановлено дерев’яний пам’ятний хрест та гранітну плиту з написом: «Вклонімось цій землі! З неї черпав силу гетьман Іван Мазепа, з ім’ям якого пов’язане славне і трагічне в історії твоєї Вітчизни». Ця подія свідчила про те, що, незважаючи на політико-ідеологічний тиск, який чинився на українську людність протягом тривалого періоду бездержавності, в ній була жива пам’ять про те, як нищили прагнення українців бути вільними, нищили її керманичів та її майбутнє.

Дякуючи долі, є в Україні люди, котрі знають і шанують свою історію. Так, 10 квітня 2004 року відбулася важлива подія в житті Батурина - на території колишньої гетьманської резиденції, за ініціативи Віктора Андрійовича Ющенка, було урочисто відкрито пам’ятник, що став першим гідним вшануванням пам’яті тисяч українців, які загинули в Батурині 13 (2) листопада 1708 року, відстоюючи право на незалежну державу. Це одинадцятиметровий хрест з темного лабрадориту. На його тлі розміщене бронзове розп’яття Ісуса Христа - символ розіп’ятого і воскреслого Батурина, розіп’ятої і воскреслої України. На іншій стороні пам’ятника жертвам Батуринської трагедії розміщена ікона Богоматір з Немовлям у терновому вінку, яка є символом героїчної оборони Батурина. Вона була знайдена під час археологічних розкопок (1995 р.) території Цитаделі Батуринської фортеці в похованні жінки з розколотим черепом – жертви Батуринської трагедії. Автори пам’ятника – відомий український скульптор, лауреат Державної премії України ім.Т. Шевченка, наш земляк Анатолій Гайдамака, бронзове розп’яття Ісуса Христа виконав Микола Обезюк.

Наступним кроком у відновленні історичної справедливості, щодо подій 1708 року, стало підписання Президентом України Віктором Ющенком указу від 21 листопада 2007 року «Про деякі питання розвитку Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та селища Батурин». Пріоритетним завданням указу було спорудження протягом 2008 року Меморіального комплексу пам’яті жертв Батуринської трагедії.
14 листопада 2008 року, на 300-ті роковини героїчної оборони Батурина, на території відбудованого Меморіалу відбулися заходи з перепоховання жертв Батуринської трагедії за участі перших осіб держави. На засіданні Верховної Ради України, за ініціативи голови фракції «Наша Україна - Народна самооборона» В’ячеслава Кириленка, депутати вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв Батуринської трагедії.

3 вересня 2009 року кабінет Міністрів України постановив: «Занести до Державного реєстру нерухомих пам’яток України об’єкт культурної спадщини національного значення - Пам’ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 року, згідно з законом України «Про охорону культурної спадщини».

Сьогодні Меморіал без перебільшення є своєрідною візитівкою Батурина, місцем паломництва для тисяч патріотів України. Кожного року, 13 листопада, лягають квіти до підніжжя пам’ятника. Віддають данину загиблим молодята, школярі, студенти, представники інтелігенції та влади з усієї України. Відкриття пам’ятника Жертвам Батуринської трагедії 1708 року – це не лише засвоєння суспільством гірких історичних істин. Саме тут, біля пам’ятника, тисячі відвідувачів замислюються не лише над гіркими сторінками нашої історії, а й стверджуються у думці, що лише в єдності та духовності сила українського народу. Сила Духу народу набувається віковою історією, продовженням та творцями якої є ми з вами тут і зараз.

Свого часу відома українська поетеса Олена Теліга написала наступне: «Держави стоять не на династіях, не на військовому озброєнні, а на внутрішній єдності та незламному дусі народу. І та єдність та незламність із залізною послідовністю веде народ з безнадійної руїни до тієї незалежності, яка і досі для нас всіх є найвищою метою…».

Марина Хармак,
науковий співробітник
НІКЗ «Гетьманська столиця»

• < Попередня
• Наступна >