Нiмецька «Взаемодiя» у Бахмачi

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Науковий проект Німецького культурного центру на Бахмаччині


26 червня Бахмаччину відвідали представники Німецького культурного центру «Wechselwirkung»( «Взаємодія»), яких цікавила історія німецьких поселень, виниклих на Бахмаччині в часи російської імператриці Катерини II, у ХYIII ст. У Бахмацькому районному історичному музеї гості з Києва, Чернігова, Кіровограда, Білої Церкви, Славутича ознайомилися з виставкою «До історії Біловезької німецької колонії. Минуле і сучасність». Під час екскурсії вони дізналися, що німецьких колоній на Бахмаччині існувало шість – Великий і Малий Вердер, Білі Вежі - II, Кальчинівка, Рундевізе, Катеринополь(пізніше Городок): лютеранські і католицькі. Переселенці спочатку утворили так звану Біловезьку німецьку колонію Борзенського повіту, а з 1923 року ці шість сіл ввійшли до Дмитрівського району Конотопського округу. Мешканці німецьких поселень нашого краю залишили в пам’яті українців яскраві спогади про їхні культуру, звичаї, надзвичайну працелюбність. У 1767 році в Біловезькому степу поселились 583 колоністи, які почали його обживати, а в 1924 році їх проживало вже 5119 чоловік. Вони займалися в основному землеробством, і їхні успіхи в цьому занятті були високо оцінені місцевим населенням. Донині свідки їхньої праці на цій землі відзначають високі врожаї зернових культур, згадують породистих коней , яких вирощували в Кальчинівці, ливарний комбінат у Рундевізе, тротуари в Білих Вежах, електрику ще до війни, бруковану дорогу в Городку, міцні будівлі, а також чистоту, акуратність і чіткий порядок забудови в селах. До цього часу в с. Зеленівці (колишньому Великому Вердері) стоїть з ХYIII ст. приміщення колишнього католицького костелу і школа, побудована 1907 року, та ще збереглися деякі німецькі житлові будинки. Нічого не залишилося від інших німецьких сіл. Кладовища заросли справжнім лісом. Не стало нащадків перших колоністів на Бахмаччині через примусове виселення частини їх нацистами у 1943 році, а також несправедливе виселення радянською владою після закінчення війни 1941 – 1945 рр. на Схід, на Урал, в Сибір, Казахстан, у трудові армії тих з них, яким вдалося сховатися під час відступу фашистів. Вони, як мешканці наших країв, зазнали жахів колективізації, голодомору 1932 – 1933 рр. та Великого терору 1937 – 1938 рр. Але війна позбавила їх назавжди землі, яка стала для них рідною. У зв’язку із 75 – річчям прийняття Указу Президії Верховної Ради СРСР про депортацію німців, Y з’їзд німців України прийняв рішення оголосити 2016 рік роком пам’яті репресованих німців. На виставці в Бахмацькому районному історичному музеї представлені і матеріали про репресованих представників німецької національної меншини Бахмаччини. У другій половині 50 – х років ХХ ст. припинилася дія комендатури в місцях їх нового проживання на сході, але їм було заборонено повертатися на батьківщину, а їхні будинки були в основному викуплені в держави і заселені іншими людьми. Тому час від часу вони самі і їхні нащадки приїжджають на рідну землю звідусіль, куди їх закинула доля, подихати повітрям дитинства. Це все, що їм залишилося. Нам же потрібно зберегти хоч «спогад пам’яті останній», як писала у вірші, присвяченому німцям Бахмаччини, поетеса із Зеленівки Мотрона Миколаївна Лапа. Цим і займається музей.


26 червня гості відвідали не тільки музей, а й Зеленівку – походили біля костела і всередині його , побачили німецьку школу та могилу розстріляної фашистами сім’ї Еделів в Кальчинівці. Вони були вдячні жителям Зеленівки за гостинність. Дуже зворушило виконання в клубі Зеленівки(колишньому костелі) вокальним ансамблем Німецького культурного центру м. Чернігова гімну України німецькою мовою. Мелодика надзвичайно красива.


Відвідання музею в м. Бахмачі – це науковий проект центру, який був затверджений в Німеччині. Німецький культурний центр в Чернігові створений 17 листопада 2001 року. Першим його Головою був Андрій Штоллер, нині його очолює Віктор Миколайович Бальцер. До речі, його дід до війни працював у м. Бахмачі бухгалтером на одному з підприємств, але був репресований: він був розстріляний. Активну роль в роботі центру відіграє Людмила Бальцер, яка й організовувала цю поїздку. Осередок Німецького культурного центру є і в Городні. Взагалі центр об’єднує етнічних німців, які мешкають у Чернігові і в районах. Його мета – не забути німецьку культуру, мову, традиції, фольклор. У центрі діють гуртки з вивчення німецької мови, танців, є хор, який їздить на різні фестивалі по Україні, а також був у Німеччині. Сьогодні в організації – 200 членів. Німецький культурний центр входить в координаційну раду Асоціації німців України, постійно бере участь в усіх фестивалях, міжнародних семінарах і конкурсах культури і мистецтв.


Запрошуємо відвідати виставку «До історії Біловезької німецької колонії. Минуле і сучасність».


Тетяна Стрикун,
директор Бахмацького
районного історичного музею