З нагоди 270-ї річниці з дня обрання Кирила Розумовського на гетьманство
/ 0
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 14 лютого 2020, 16:44
Після 1709 р., імперська політика щодо Гетьманщини була послідовно жорсткою, всіляко обмежувалися права, економічний розвиток, та культурно-духовне життя на її теренах. Гетьмани України Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, незважаючи на складні політичні обставини боролися за повернення прав і свобод Гетьманщини. Після смерті Д.Апостола керівництво Гетьманщиною на 16 років перейшло Правлінню гетьманського уряду, керівну роль у якому відігравали російські чиновники. Це посилило контроль та втручання Російської імперії у внутрішні справи Гетьманщини.
Бажання мати власну державу не згасало в думках борців за державність. Так, представники козацької старшини Яків Лизогуб, Микола Ханенко, Василь Гудович у 1744 та 1746 рр. офіційно клопотали про відновлення Гетьманства в Україні. Результатом багаторічної системної роботи став указ імператриці Єлизавети Петрівни від 5 травня 1747 р. «Про буття в Малоросії гетьманові за колишніми норовами і звичаями». 22 лютого 1750 р. у м. Глухові відбулося урочисте обрання Кирила Розумовського гетьманом України. Того ж року справи Гетьманщини передавалися до Колегії іноземних справ, що засвідчувало її визнання як іноземної держави.
Кирило Розумовський добре розумів, що одним із символів боротьби українців за власну незалежну державу є місто Батурин, тож прохав імператрицю Єлизавету про перенесення до нього гетьманської столиці. Наслідком прохання гетьмана став указ від 24 липня 1750 р., яким закріплювався статус Батурина як гетьманської столиці.
За своє 14-літнє гетьманування Кирило Розумовський реалізовував адміністративно-територіальну та судову реформи, сприяв економічному розвитку Гетьманщини. Згідно доручення гетьмана у 1760 р. був розроблений проєкт заснування вищого навчального закладу європейського типу в гетьманській столиці: «Проект к учреждению университета Батуринського, 1760 года». Всі ці прагнення гетьмана підтверджують слова відомого історика О. Оглобліна: «Це була доба останнього піднесення старої козацько-гетьманської держави, доба економічного зростання Лівобережної Україні та буяння української національно-політичної думки, доба блискучого розквіту української культури та мистецтва». Кирило Розумовський затверджує державну символіку, яка набуває поширення по всій території Гетьманщини. Так, згідно гетьманського універсалу 1755 р. у сотнях Гетьманщини починають використовувати єдину затверджену печатку, що засвідчувало сприйняття її як єдиного державного символу. В 1758 р. лубенський полковник Іван Кулябко за дорученням гетьмана розробив проєкт Національного герба – «Козак з мушкетом». Так поняття «Національний герб», не відступаючи від давніх українських традицій, за Кирила Розумовського набуває нового важливого значення, як загальнонаціонального символу.
Проте чергова зміна самодержавців на російському престолі ставила під питання існування Гетьманщини. В 1763 р. у м. Глухові на зібранні Генеральної старшинської ради гостро піднімалися питання обмеження політичних прав Гетьманщини. Після тривалих дискусій було підготовлено чолобитну полкової і сотенної старшини до імператриці Катерини ІІ, яка містила ряд пунктів, що обґрунтовували важливість незалежної Гетьманської держави. На думку історика Зенона Когута, ця петиція містила найбільш самостійницькі погляди, які не висловлювалися так відкрито з часів Мазепи. Такі незалежні настрої, що вирували в Гетьманщині в середині ХVІІІ ст., непокоїли імперську владу і, як результат, – 10 листопада 1764 р. імператриця Катерина ІІ видає указ, яким скасовує Гетьманат.
Незважаючи на те, що все ж ці намагання зазнали поразки, ідеї національного державотворення в українців не згасли. Сьогодні, живучи в незалежній державі, ми розуміємо, що гетьман Кирило Розумовський є взірцем відданості своїй справі, справжнім патріотом України, а його прагнення залишаються надзвичайно актуальними для кожного з нас.
Юлія Фурсова,
завідуюча відділом “Палац гетьмана Кирила Розумовського” НІКЗ “Гетьманська столиця”
На фото: Портрет гетьмана Кирила Розумовського. Художник Луї Токке 1758 р.