Таємниці малюнку «Руїни палацу гетьмана Івана Мазепи в Батурині»
/ 0
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 24 липня 2020, 14:34
Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) - один із найвідоміших українців у світі, визначний поет, художник та громадський діяч. Крім цього, його ми можемо назвати й науковцем-аматором епохи романтизму. Кобзар, який усім серцем любив Батьківщину, особливо цікавився історією, археологією та етнографією. У 1843 – 1845 роках Тарас Григорович здійснював подорож Україною. Тоді він збирав легенди, оповіді, народні традиції та замальовував старожитності. Під час цієї мандрівки художник задумав видати альбом із історичними пам’ятками – «Живописна Україна». У той час Тарас Григорович приймає рішення зобразити історичні місця, що зберігали пам’ять про славні часи Української козацької держави.
Це стало одним із приводів для приїзду Кобзаря до нашого міста близько 1843 року. Тут Тарас Шевченко не тільки оглянув визначні місця, пов’язані із гетьманами, але й встиг познайомитися із талановитим бджолярем, винахідником першого у світі рамкового вулика – Петром Івановичем Прокоповичем. Ймовірно, як освічена людина, він міг мандрівнику розповісти багато легенд та історій, що зберігалися в пам’яті місцевих жителів із давніх часів. Одним із результатів поїздки Тараса Григоровича став малюнок «Руїни палацу гетьмана Івана Мазепи в Батурині». На жаль, через брак коштів за життя Кобзаря цей художній твір так і не був виданий.
Після смерті Тараса Шевченка, як вказує дослідниця Ольга Косицька, збірка його малюнків, із подорожі Україною, почала зберігатися в Андрія Козачковського – товариша поета. Далі Шевченкова збірка потрапила до російського генерал-лейтенанта, педагога Всеволода Коховського. Він був прихильником творчості Тараса Григоровича та популяризував її вже після смерті поета. Там нібито й зберігався малюнок руїн старої будівлі в Батурині. Зараз частково дана збірка знаходиться у фондовій колекції Національного музею Тараса Шевченка в місті Києві. Ще за свого життя В. Коховський частину художніх творів із цієї збірки передав українському мистецтвознавцю та художньому критику Адріяну Прахову, зокрема, малюнок будинку Хмельницького в Суботові, будинок Мазепи в Батурині, Версавія та багато інших робіт.
У 1876 році було прийнято рішення видати малюнок Тараса Шевченка, виконаний у Батурині, разом із іншими художніми творами в журналі «Бджола». Редактором цього видання був знайомий Кобзаря, що добре знався на його творчості – Михайло Микешин. Як він тоді писав: «Я й роблю це з глибокою повагою до пам’яті улюбленого поета». Для випуску журналу під номером 16, репродукцію руїн палацу в Батурині з «оригинального рисунка Т. Г. Шевченка» малював російський художник Іван Панов. А гравюру з неї виконав французький художник Паннемакер. Тобто малюнок пройшов подвійну обробку – художника та гравера. Публікація супроводжувалася науковою довідкою професора А. Прахова. Саме в ній мистецтвознавець вказав, що на малюнку зображений палац гетьмана Івана Мазепи.
На жаль, точно не відомо, чи зберігся оригінальний художній твір Тараса Григоровича. Критично аналізуючи гравюру, опубліковану «Бджолою», науковці відкидають версію про те, що там зображений поруйнований кам’яний будинок є залишками резиденції Івана Мазепи в Батурині. Природного каменю в околиці міста немає, тому батуринські споруди мурували виключно з цегли. Про руїни старих будівель і нову забудову Батурина свідчать описи міста ХVІІІ ст. Але жоден з них не згадує про дану споруду. А вона мала б привернути увагу описувачів, адже до всього була покрита ще й залізом!
Натомість дослідник Юрій Ситий звернув увагу на кахлю з такою самою назвою, описану в каталозі Чернігівського історичного музею 1915 р. під номером 957. На ній було зображено: «сад, траву, каменный без окон и дверей дом с попорченной железной крышей. Возле дома фигура малороссийского или польского воина в высокой шапке, синем кунтуше и красных шароварах с саблей (импровизация)». Можливо, це зображення з кахлі і стало першоджерелом для малюнку, який опублікували під авторством Т. Шевченка.
Отже, гравюра «Руїни палацу гетьмана Івана Мазепи в Батурині» з журналу «Бджола» – твір художника Івана Панова та гравера Паннемакера. Якщо авторство Шевченка у сюжеті малюнку не доведене і не заперечене однозначно, то те, що це в жодному разі не палац Івана Мазепи в Батурині – безсумнівно.
Каріна Солдатова
старший науковий співробітник
НІКЗ «Гетьманська столиця»
Підписи до ілюстрацій:
1. Репродукція малюнка Т. Шевченка «Руїни палацу гетьмана Мазепи в Батурині». 1876р.
2. Портрет Івана Панова. Художник Ілля Рєпін. 1867 р.