Хлібороб до глибини душі

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

В актовому залі, де відбувалася урочиста частина святкування славного ювілею нашого бурякорадгоспу, розмістили стенди зі світлинами. Найпочесніше місце займали фотографії Героїв Соціалістичної Праці. Про двох – Варвару і Костянтина Романів уже розповідала. Серед тих, хто звеличував і прославляв радгосп та район, почесне місце займав і Герой Соціалістичної Праці Іван Васильович Курбацький. Знімок, зроблений ще замолоду, нагадав, яким привабливим був наш Герой. Таким був він не лише зовні, запам’ятався врівноваженим, розсудливим і працьовитим.


На його хліборобську долю випали важкі випробування – голодовка, Велика Вітчизняна війна, відбудова у повоєнний час.


На фронт Іван Васильович пішов у 1943 році 18-річним юнаком. Під час війни був розвідником. Свідченням бойового завзяття стали чисельні нагороди, які виблискували на грудях ветерана, викликаючи заздрість молодого покоління. Нагороджений медалями «За бойові заслуги», «За перемогу у Великій Вітчизняній війні», «За визволення Варшави», «За взяття Берліна».


Потім отримав відзнаки за труд: орден Жовтневої революції, ювілейну медаль «За доблесну працю».


Повернувшись з війни, присвятив себе праці на землі. Спочатку навчався в сільськогосподарському технікумі, а потім – в академії, отримав знання, які вміло застосував на практиці.


Згодом Іван Васильович став керуючим Калинівським відділенням Бахмацького ордена Леніна бурякорадгоспу. Умів організувати людей і повести їх на успіхи. Колектив, який очолив Курбацький, став вирощувати високі врожаї пшениці, цукрових буряків. Ще будучи бригадиром, у 1965 році він виростив рекордний урожай пшениці «Миронівська-808». Саме за той трудовий подвиг його груди прикрасила Зірка Героя та орден Леніна. Чимало років поспіль кавалер Червоної Зірки працював, щоб ще раз підтвердити високу нагороду.


Гортаючи старі підшивки районної газети «Радянське село». часто зустрічаю його прізвище. Адже вклад хлібороба у розвиток району, дійсно, вагомий. Неодноразово він обирався депутатом обласної і районної рад. Та все ж більше запам’ятався як людина щедрої душі, привітна і відгуклива.


Давнє фото до щему у серці так багато нагадало про фронтовика, керівника, хлібороба до глибини душі.


Софія Сорока, ветеран праці