На останній, 47-ій сесії міської ради один з присутніх громадян міста, мешканець району Бахмач-Київський пенсіонер Богдан Василь Ісакович звернувся з таким питанням, що хвилює, за його словами, всіх жителів мікрорайону. Це недостатньо зручне та безпечне облаштування пішохідного переходу, що викликає травмування тощо. Один з депутатів- залізничників замітив на це, що даний перехід є службовим і для людей не призначений, що викликало дискусію на сесії.

 Ми вирішили звернутися за роз’ясненнями до фахівців. На мої запитання відповів головний інженер станції Бахмач Пирогов Олександр Васильович.

- Ні, це не службовий, а пішохідний перехід, який дійсно влаштовано спеціально для людей. Це залізобетонний 1,5-метровий настил, що передбачає не лише проходження пішоходів, а й проїзд велосипедів, мопедів, мотоциклів, тобто невеликих транспортних засобів. Безперечно, не автомобілів – для запобігання проїзду останніх є в наявності запобіжні, огороджувальні засоби. Оскільки швидкість руху поїздів, як пасажирських, так і вантажних, на цій ділянці залізниці досить висока – до 120 км на годину, переїзд облаштувати тут не дозволяють правила техніки безпеки. Тим паче, що і станція Бахмач-Київський – прохідна. Не зрозуміло, що значить „недостатньо облаштований”. Перехід відповідає всім нормам безпеки: о темній порі доби автоматично включається освітлення, а також сигналізація, яка автоматично спрацьовує вже в той момент, коли потяг тільки-но    відходить від ст. Бахмач-пасажирський.

- Тобто несподіваною його поява з-під мосту для пішохода не може бути? Чому ж тоді тут траплялися нещасні випадки, навіть смертельні?

- Несподіваною – ні, адже як я сказав, включаються і сигналізація, і освітлення. Треба бути просто уважними. А нещасні випадки дійсно траплялися, але виключно з власної необережності, або ж випадки самогубства.

Принагідно цікавлюся і „старим переїздом”, де жителі Північної частини міста переходять з ризиком для власного життя. Але ж виходу для них немає: колись для цього передбачався шляхопровід, де були сходинки з обох боків. У якому стані вони зараз, всім відомо, але ж ніхто нічого і не думає робити для безпеки людей. Шляхопровід належить до комунальної власності міста. (Ще у 2007 році ми писали про це „питання на контролі”- так все і контролюють). А про несанкціонований перехід Олександр Васильович, зрозуміло, сказав те, що і очікувалось: тут дуже небезпечна ділянка, ніяких переходів, звісно. Користуючись нагодою, задаю ще одне питання, що хвилює більшість бахмачан - велосипедистів:
- Чому в багажному відділенні вокзалу відмінили таку зручну послугу – „камеру схову” для наших велокоників?
- Це пов’язано лише з кадровими проблемами: у нас відбулося скорочення штату.

А шкода – так зручно було.