Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Козацькому роду не буде переводу
/ 0
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 24 вересня 2010, 13:48
Спливло рівно два десятиліття, непростих, бурхливих для незалежної нашої держави. Проте мало хто відає, що цю Незалежність уперше проголосили не лідери РУХу, не Верховна Рада, а перший з’їзд козацьких старшин, що відбувся 20 років тому у великому залі Київського державного університету імені Шевченка. Саме тоді патріотично налаштовані юристи, проаналізувавши всі відомі договори з Московською державою, дійшли висновку: північний сусід грубо порушував їх, зраджуючи інтереси братнього християнського народу, поступово перетворюючи вільних козаків у закріпачену худобу. Що ж до головного Договору між Богданом Хмельницьким і царем Олексієм Романовим, то його Білокам’яна просто знищила, побоюючись, що правда виявиться занадто невигідною для Росії.
На основі цього козацтво, як гарант Незалежності України, скасовувало будь-які стосунки нашої держави з Росією, відновлювало свій статус, починало формування козацьких полків, сотень, первинних осередків, які б на місцях відновлювали патріотичний дух, особливо серед молоді, не порушуючи букви закону, брало на себе роль контролю за морально-етичними нормами суспільства, яке вже тоді покривалося першими виразками бездуховності, що згодом переросте в суцільне споювання, окурювання, одурманення підлітків. Було обрано керівника козацької координаційної Ради журналіста Олексу Починка.
Але партійна номенклатура, побачивши в цьому загрозу своєму «ковбасному» існуванню, почала чинити шалений опір народному рухові. Жоден проект Козацької Ради не був утілений у життя. Ні альтернативна служба в козацьких загонах, де б вишкіл вівся на основі тих прийомів, якими козаки завжди отримували перемогу. Ні Козацька Академія, у якій зголошувалися викладати кращі військові кадри не лише з України, Росії, а навіть з Канади й Англії. Відхилений був задум перейняти на себе роль ДТСААФу, роль народних дружин на кожній вулиці села, містечка, роль охоронної гвардії президента. Але чому в Англії, Швеції, в інших державах красуються в строях XVII століття, а українцям зась? Гетьмани почали плодитися, мов поганки по дощу. Цілісна структура козацтва почала розмиватися. Здійняли голови під іменем козаків різні суто антиукраїнські сили.
Слава Богу, ні гетьманів, ні лялькових генералів з лампасами на зібранні 2010-го не було. Через двадцять років, 18-19 вересня зібралися в Києві лише ті, хто давав клятву служити своєму народові на могилі легендарного отамана Івана Сірка в ті вересневі дні. Не для урочистостей зібралися козаки, а для вироблення загальної стратегії відродження всього напрацьованого за попередній час. Для відродження козацького незламного духу, що рятував Україну в найтяжчі часи, “во время люте” – як говорив Пророк, для світла відродження супроти темряви й бездуховності, що огорнула світ. Знаково те, що відбувся збір на святих Печерських пагорбах в музеї – скарбі Івана Гончара.
Не було серед істинних козаків ні В’ячеслава Чорновола, ні Володимира Муляви – перших на чесній раді вибраних гетьманів. Не було сотенного Завірюхи, якого за носіння козацької зачіски-оселедця в брежнєвські часи запроторили в божевільню на цілих вісім років. Багато кого не було. Хором “Козацька вольниця” була відспівана заупокійна по героях, щоб знайшли душі лицарів спокій на Луках Сварожих, звідти охороняючи наш край.
Не було на зібранні гучних промов, та вони й ні до чого. Усі добре знають стан справ у державі, коли нею керують зацікавлені лише у власному збагаченні люди. Тому козацький духовний батько відомий кобзар Володимир Литвин (не спікер!) зі сльозами в голосі закликав об’єднати зусилля, аби ця руїна кінчилася якомога швидше. Ті ж самі слова, що й двадцять років тому, прозвучали від директора ПП “Скіфія”, сотенного з Білої Церкви Валерія Тимошенка: “Беріть, хлопці, землю! Беріть! Без землі ви ніхто. Знайте, держава боїться нас - і вона не дасть на наш розвиток ні копійки. А якщо й дасть, то спробує підім’яти під себе, як це зробила Росія з Донським козацтвом. Беріть землю, бо наша свята земля плюндрується інвесторами, які ніколи до неї не ставитимуться, як до Матінки!”.
Але відрадно було те, що з старими сивочолими козаками, які йшли в отій півторамільйонній колоні, що бушувала широким шляхом від Хортиці й до Запоріжжя, а це 17 кілометрів, приїхали зараз їх сини, яким не сором буде передавати свою справу. Козацтво є, козацтво буде, воно має увійти до Верховної Ради, створивши справді народну партію.
І.Просяник
Детальніше...