Кажуть, що сова – символ мудрості.
Ці дві красуні без   ознак життя привернули мою увагу на доволі жвавій вулиці нашого міста – Дружби, на шляху до ринку. Заклопотаний народ квапився, кожен у своїй справі, не надто роззираючись навкруги, та й ландшафт тут на екскурсії не надихає: під ноги дивишся, аби в канаву чи, бува, й у відкритий люк не втрапити, позаду машина сигналить, а відійти нікуди, бо ж тротуарів немає... Та й вулиці практично немає – суцільне непорозуміння...

 

Чому саме там опинилися вони – хтозна. Адже поряд – жодного дерева, де б могли бути їхні оселі. Невже хтось убив це маленьке нічне диво і кинув просто на дорогу? А може – вони вмерли на льоту і впали нам під ноги? Не витримало маленьке пташине серце такого „нелюдського” життя? 

 

Хтось невесело пожартував, побачивши фото: „Може, це з Японії радіацію донесло?” Та нам і своєї, гадаю, вистачає, адже період напіврозпаду плутонію -  24 тисячі років, а нас у 1986-му хіба ж так інформували, як нині?!

То, може, ці дві сови і взагалі – „камікадзе”? Ви погляньте, як приречено одна склала лапки, а інша витягла вперед крило: символічна картина – застереження людству...